«Дякуємо, Європо!»: у Києві проходить флешмоб подяки небайдужим країнам
У Києві Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України провела флешмоб «Головні символи України та Європи: єднаймося».
Якби хтось і хотів знайти кращий час і більш вдале місце для старту Всеукраїнського флешмобу вдячності Європі та європейцям за неймовірну підтримку України у найтяжчий період її новітньої історії, навряд чи знайшов би.
Судіть самі: тихий, теплий, сонячний ранок, а саме такою видалась третя субота травня у Києві. Біля найбільшого державного прапора на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, біля величної монументальної скульптури «Батьківщина-Мати» й тризуба, викладеного на зеленому пагорбі.
Саме сюди й запросила Рада молодих вчених при Міністерстві освіти й науки України запросила всіх охочих прийти на 7:45 ранку й сказати сердечне «Дякую, Європо!»
Олеся Ващук, відома криміналістка, докторка юридичних наук, доцентка, професорка кафедри криміналістики Національного університету «Одеська юридична академія», яка очолює Раду молодих вчених при МОН, була головною рушійною силою флешмобу з нагоди Дня Європи.
У коментарі «Вечірньому Києву» зізналась: «Ніколи б не повірила, що рано-вранці у суботу зберуться незнайомі люди та зможуть без репетицій і сум’яття, чітко, красиво й від душі подякувати ЄС та європейцям за ту неймовірну підтримку на всіх рівнях, яку в час біди отримує Україна. Ми дякуємо Європі зі сльозами на очах, бо ми — повертаємось до європейського дому, звідки нас буквально вирвали без нашої згоди. Так, наша плата за це — страшна… Але наші спільні з Європою цінності тому такі й вартісні…»
Учасники флешмобу заспівали «Ой, у лузі червона калина…» і у ранковій тиші біля величезного синьо-жовтого стяга кожне слово української народної пісні авторського походження, яка стала гімном Українських січових стрільців, стискало серця.
До Учасників флешмобу, крім 20 науковців, приєднались волонтери, що возять на деокуповані території допомогу постраждалих мешканцям, а в страшні дні лютого та березня допомагали евакуйовувати жінок, дітей та літніх людей з передмість Києва.
Ілля Кузнєцов, студент хімічного факультету КНУ ім.Т.Г Шевченка сказав «Вечірньому Києву», що взяв академічну відпустку, бо нині треба допомагати людям. Чи мають сенс подібні заходи? Ілля певен, що так.
«Вони показують нам, українцям, як ми можемо миттєво об’єднатись не лише у горі, а й для того, що сказати: „Дякую!“ Це надзвичайні слова на адресу Європи. Їх кажуть наші серця!» — каже він.
Волонтер В’ячеслав Самайда, який представляв сьогодні Київський молодіжний центр, прийшов у вишиванці й джинсах, як і просили організатори флешмобу. Але чоловік зізнався, що за три місяці війни це перший день він вдягнувся так урочисто. Адже його робота — це допомога людям, що лишились без житла.
Кілька тижнів тому він з однодумцями вичищав від страшних залишків окупації Бучу, Ірпінь та Гостомель. А сьогодні, після флешмобу вони вирушають до селища Басань на Чернігівщині, яке страждало від обстрілів та свавілля окупантів. Везуть людям необхідне, але головне — допомагатимуть працею.
Валентин Калашник, з пресцентру ТрО Києва, вважає: «Кожен хоче бути причетним до боротьби з ворогом. Хтось воює у війську, хтось у теробороні, але ж є й ті, хто має готувати їжу для всіх. Тож і прийти та сказати публічно і щиро: „Дякую, Європо!“ — це означає бути причетним до підсилення спільного духу».
Під час спілкування на ранковій події сьогодні, вчені, коли журналісти запитували їх про ступені та звання, замовкали на хвилину, ніби згадуючи щось. А потім казали: «Я доктором наук був у лютому, зараз я — старший лейтенант…»
Однак від пояснень історичного значення війни України за повернення до європейського дому, декану історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка Івану Патриляку, як фахівцю з історії українського націоналізму, уникнути все ж не вдалось. Він прийшов у «пікселі», а не у вишиванці.
Декан та доктор наук, нині — старший лейтенант, сказав «Вечірньому Києву», що 26 років тому закінчив військову кафедру в університеті Шевченка, тож має військову спеціальність і нині — у теробороні.
«Україна невідворотно переможе у цій найбільшій війні в сучасній Європі», — переконаний історик у місії країни завершити період кривавого комуністичного минулого.
Всі конфлікти, які були в 80 та 90-ті роки, були куди меншими й територіально, і по суті. Це — велика війна, яку українці неодмінно виграють. А російська імперія має бути нищівно розбита, — переконаний Іван Патриляк.
Що ж до флешмобу, то, на його думку: «Це захід, який об’єднує та підтримує людей. У часи, коли багато хто відчуває невпевненість, депресію чи впадає у песимізм, навіть невеликі „точкові“ флешмоби — підіймають дух, дають можливість глибше вдихнути повітря волі й відчути приплив сил».
Саме тому відомий історик прийшов і став поруч зі своїми нинішніми та колишніми студентами, аби голосно разом з ними вигукнути найбажаніше слово: «ПЕРЕМОГА!»
Сказати слова вдячності у День Європи може кожен на власній сторінці у соцмережах, з хештегом #brave_and_thankful, а також можна відправити на електронну адресу Департаменту суспільних комунікацій.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»