Наслідки боїв у Святошинських лісах та стан повітря у Києві: інтерв’ю з головним екологом міста

Олександр Возний. Фото: пресслужба Управління екології КМДА
Олександр Возний. Фото: пресслужба Управління екології КМДА

Начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний розповів «Вечірньому Києву» про те, як вплинула війна на стан повітря в столиці, а також — про десять нових зелених локацій та допомогу лісівників фронту.

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ ПРАЦЮЄ БЕЗПЕРЕРВНО

— Після захоплення ЧАЕС та пожеж у Зоні відчуження киян турбував стан повітря та радіаційний фон у місті. Відомо, що у столиці налагоджена розгалужена система моніторингу повітря. Звідки бере інформацію цей сервіс?

— Почну з того, що віднедавна за станом повітря в Києві стало дуже зручно стежити — достатньо встановити додаток «Київ Цифровий». Натиснувши на значок AQI (air quality index, індекс якості повітря), ви побачите карту пунктів спостережень і відповідний індекс якості повітря на кожному з них.

А обравши найближчий до вас пункт, ви можете зрозуміти, яким повітрям зараз дихаєте: чи воно є чистим, чи рівень забрудненості підвищився. Там також можна отримати відповідні рекомендації.

Стосовно джерел інформації. В основі міської системи моніторингу повітря лежить мережа із п’яти високоточних пунктів спостережень європейського зразка. На цих пунктах в автоматичному режимі вимірюється пил у трьох фракціях (РМ1.0, PM2.5 та PM10), діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, аміак, приземний озон, сірководень та формальдегід, а також метеорологічні показники. Всі дані фіксуються щохвилини та зберігаються на сервері. Додам, що системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені та інших європейських містах

Олександр Возний розповідає про принцип роботи стаціонарного пункту моніторингу за станом повітря

На додачу до цих референтних станцій наприкінці 2021 року у всіх районах столиці розмістили понад 40 індикативних пунктів. На відміну від датчиків громадського контролю, встановлені містом пункти аналізують повітря за більшою кількістю показників, сертифіковані, більш точні та інформативні. Вони аналізують повітря за такими показниками як пил (PM1, PM 2,5 і PM10), діоксид сірки, оксид азоту, озон, сірководень, летючі органічні речовини. Додатково датчики фіксують температуру, рівень вологості, атмосферний тиск та рівень шуму.

Дані з обох видів пунктів спостережень інтегруються в єдину систему і видаються в зручному для користувачів вигляді в додатку «Київ Цифровий». Щоб отримати доступ, треба оновити мобільних застосунок.

— Чи має місто у планах розвивати цю систему моніторингу?

— Так, сподіваємося, що економічна ситуація дозволить нам придбати та встановити ще три референтні станції моніторингу атмосферного повітря. Чому це важливо? Тому що дозволить нам покрити високоточними пунктами спостережень майже все місто. Зараз маємо потребу в Оболонському, Солом’янському і Святошинському районах.

До речі, під час військових дій, коли відбувалися пожежі в Київській області, людей особливо турбувало питання якості повітря. Забруднення повітря, спричинене пожежами, надходило до нас саме з північних меж міста. Коли будемо мати пункти спостереження у цих районах, зможемо відстежувати повнішу картину.

— Чи стало повітря чистішим з початку війни, адже місто покинула велика кількість приватного транспорту?

— Відзначу, що наша система моніторингу працювала весь час, з першої хвилини повномасштабної війни. Щоправда, на наступний день після початку бойових дій ми змушені були задля безпеки обмежити доступ для користувачів. Це рішення прийняли на рівні Київської міської державної адміністрації. Проте, у нас залишився доступ службовий, і відповідальні працівники щодня спостерігали за якістю атмосферного повітря.

Коли у перші дні війни з Києва виїхали автівки, і вулиці стали майже порожні, ми спостерігали надзвичайно чисте повітря в місті. Звісно, це не стосувалося днів, коли у Київській області тривали інтенсивні пожежі.

Взагалі ж, існувала така непідтверджена на практиці гіпотеза, що 80% викидів припадає на пересувні джерела забруднення і 20% — на стаціонарні. І ніхто не міг її на практиці перевірити. На жаль, у нас саме за умов воєнного стану відбувся цей експеримент. І ми дійсно побачили, що при ситуації, коли багато машин залишили місто, повітря стало набагато чистіше — фактично 80%, які були в розрахунках, підтвердилися на практиці. При цьому стаціонарні джерела забруднення, такі як завод «Енергія», ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 весь цей час працювали в штатному режимі.

НАЙБІЛЬШЕ ВІД ОКУПАНТІВ ПОСТРАЖДАЛИ СВЯТОШИНСЬКІ ЛІСИ

— Пане Олександре, а як вплинули інтенсивні бойові дії, вибухи й військове забруднення не тільки на повітря, а й ґрунти, лісові насадження? Чи сильно постраждали ліси навколо Києва, скільки території випалено та які заповідні зони пошкоджені ворогом?

— Досить серйозно активні бойові дії вплинули на стан наших лісів. Особливо це стосується Святошинського лісопаркового господарства, адже там була, фактично, зона бойових дій. Водночас хочу нагадати, що відвідування абсолютно усіх київських лісів наразі заборонено. Це пов’язано з тим, що там можуть бути міни та не здетоновані боєприпаси.

В ліах та лісопарках людей застерігають за допомогою плакатів

Разом з колегами ми встановили відповідні таблички-нагадування при основних входах до наших лісів і дуже просимо не ігнорувати цю заборону. На жаль, непоодинокими є випадки, коли автівки або люди підриваються на таких мінах в лісах — ця інформація є в ЗМІ.

Взагалі ж, повністю оцінити ступінь збитків, завданих бойовими діями нашим лісам, наразі дуже складно, адже як мінімум туди потрібно зайти, а цього зробити поки що ми не можемо.

— Знаємо, що столичні лісівники надавали деревину військовим. Чи багато лісу довелося заготовити для потреб оборони?

— Буквально з перших днів повномасштабного вторгнення лісопаркові господарства Києва активно допомагають нашим Збройним Силам. Надають матеріали для фортифікаційних споруд та опалення. Окремо хотілося б відзначити КП «Дарницьке лісопаркове господарство», яке з 24 лютого передало ЗСУ понад 400 кубів круглих лісоматеріалів, 80 кубів пиломатеріалів та 180 кубів дров.

Навіть сьогодні, не дивлячись на відносний спокій у столиці й околицях, ми продовжуємо цю роботу: укріплюємо наше місто, надаємо усі необхідні матеріали нашим військовим.

КОЖНЕ ДЕРЕВО У СТОЛИЦІ ВІЗЬМЕМО НА ОБЛІК

— Розкажіть, будь ласка, що у планах з оцифрування дерев у Києві, адже існує інтерактивна карта зелених насаджень у парках. Яка методика оцифрування на вулицях та місцевих заповіданих зонах?

— Коли ми говоримо про карту зелених насаджень, про яку ви згадали, варто розуміти, що йдеться про схематичне зображення меж зелених зон. У наших планах зробити онлайн-мапу усіх дерев столиці, які перебувають на балансі міста.

Тобто ми не обмежуємося парками та скверами, а працюємо з абсолютно усіма деревами на балансових територіях міста. На цій карті можна буде побачити, де знаходиться дерево (з прив’язкою до точних координат), в якому воно стані, які маніпуляції з ним проводилися тощо.

У Києві кожне дерево візьмуть на облік

— Чому це важливо зробити?

— Тому що дерева закуповують та утримуються за міський бюджет, і відповідно вони є активом територіальної громади. Для нас як для менеджерів сектору екології важливо, щоб громада розуміла, яким активом вона керує, і що насправді відбувається з деревами в Києві.

Система, яку ми зараз впроваджуємо, дозволить провести чітку інвентаризацію і зрозуміти, скільки дерев у місті Києві, в якому стані вони перебувають. Важливо, що система розроблюється із захистом від будь-яких спроб втрутитися і щось «підкрутити». Скажімо, удати, що дерева на цьому місці ніколи не було.

Ми працюємо над тим, аби була фотофіксація кожного об’єкта з детальною інформацією про те, що це за дерево, як саме воно виглядає, які має параметри. Як і в усіх наших активностях, в проєкті онлайн-мапи дерев ми рухаємося до повної прозорості в питаннях екології.

Роботи по створенню мапи розпочали влітку минулого року, а вже у листопаді ми почали її наповнювати даними.

— Скільки дерев вже оцифрували?

— Станом на зараз «оцифровано» вже понад 3000 дерев. На жаль, на період воєнного стану ми були вимушені призупинити проєкт, оскільки в роботі використовуємо високоточні карти, які зараз заблоковані з міркувань безпеки.

Одразу після нашої перемоги ми поновимо активність і, сподіваюся, невдовзі зможемо продемонструвати результат.

ЦЬОГО РОКУ ВПОРЯДКУЮТЬ ЩЕ ДЕСЯТЬ ЛОКАЦІЙ

 — Нині комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень активно продовжують практику висадження кущів-бордюрів, що поглинають пил вздовж доріг. Це була ваша ініціатива і як ви бачите її розвиток?

— Взагалі практика висаджування кущів вздовж доріг існувала давно. Моя ініціатива стосувалася саме використання живих парканів або, як їх ще називають, живоплотів.

За даними дослідження товариства британських садівників, такі зелені паркани поглинають до 20% шкідливих речовин, які знаходяться в атмосферному повітрі. Крім того, кожен з нас розуміє, що такі огорожі створюють певний затишок, і крім поглинання шуму, виконують естетичну функцію.

Минулого року я запропонував колегам з КП УЗН направити зусилля на висадку таких живоплотів вздовж доріг або в тих місцях, де потрібно створити затишні буферні зони.

У бюджеті на це передбачили відповідні кошти й ми визначили локації, на яких могли б цей задум реалізувати. На жаль, війна внесли певні корективи в наші плані, і ми не зможемо закупити ту кількість саджанців, яку планували. Але я впевнений, що ми обов’язково цей задум реалізуємо в повному обсязі в майбутньому.

— Які плани маєте ще в запасі для покращення екологічного стану міста?

— Планів дуже багато, але детально про них буде більш доречно говорити вже після нашої перемоги. Зараз же, в умовах війни, основні наші пріоритети зосереджені на утриманні міста в охайному стані.

Зазначу, що усі наші комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень нині працюють на повну потужність, а отже, столичні парки та сквери будуть доглянуті та чекатимуть на візит киян.

Олександр Возний, Ганна Старостенко та Петро Пантелеєв під час загальноміської толоки

Крім того, кожне наше КП УЗН найближчим часом повинне визначити одну локацію в кожному районі, яка зараз перебуває не в найкращому стані, але невдовзі буде перетворена на гарне місце для відпочинку. Відтак, у Києві з’явиться ще 10 комфортних зелених зон, в яких ви зможете відпочити та перемикнутися від новин.

Також, за наявності фінансування, ми плануємо завершити певні об’єкти, реконструкція і ремонт яких були розпочаті до початку повномасштабної війни. То ж в цьому році ми спробуємо закінчити ті об’єкти, які не потребують великих капіталовкладень, і де залишилося зовсім небагато, аби вони почали функціонувати сповна.

В цілому ж, разом з командою ми щодня докладаємо максимум зусиль для того, аби нашу перемогу ми зустріли в зеленому та квітучому Києві.

«Вечірній Київ» раніше інформував, що влада столиці разом з науковцями презентувала дослідження «Оцінка вразливості міста Києва до зміни клімату». Воно має лягти в основу «Плану дій з підвищення стійкості та адаптації міста Києва до змін клімату».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»