80% українців вважають 9 травня Днем пам’яті, — опитування

Напередодні 9 травня соціологічною групою «Рейтинг» в умовах війни проведено комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. В респондентів розпитували про ставлення щодо радянського минулого, ролі та участі українців у Другій світовій війні, національно-визвольного руху. Йшлося також про оцінки історичних постатей, відношення до заборони символів СРСР та демонтажу пам’ятників. Окремо цікавились питаннями національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

У росії НОСТАЛЬГІЯ ЗА СРСР ЗРОСТАЄ, А В УКРАЇНІ — ЗНИЖУЄТЬСЯ

Дослідження показали, що повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Найбільш показовими є багаторічні дослідження — вони наочно демонструють рух громадської думки в росії та Україні у протилежних напрямках щодо історичного минулого.

Показник ностальгії за розпадом СРСР:

— у росії за останні десять років він зростав. З 2010 року показник зріс з 55 до 63%. В Україні — знижувався, з 2010 року з 46% до 11% у 2022 р. Замість нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей повертаються українські національні герої та символи.

87% НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ НЕ ЖАЛКУЄ ЗА РОЗПАДОМ СРСР

На кінець квітня 2022 року в Україні зафіксовано найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР — 11%. Не жалкує за союзом — абсолютна більшість — 87%.

Широкомасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року стало рубіконом в ідеології суспільства щодо всього, що має відношення до росії. Трапилась швидкісна «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки. Усе «радянське» часто тепер сприймається як російське, а відповідне — вороже. Головна причина — використання російською пропагандою у війні проти України радянських символів та спекуляцій на «спільному» історичному минулому.

ДЛЯ 80% ГРОМАДЯН 9 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ, А ДЛЯ 15% — ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Показовим для історичної пам’яті є ставлення до Дня Перемоги 9 травня. Опитування показали, що тут відбулась значна переоцінка. Війна з росією різко змінила погляди українців і сьогодні для 80% опитаних — це День пам’яті, і лише для 15% — День перемоги. До речі, у 2018 таких було 58%. Попри зміну ставлення до символізму Дня Перемоги, 78% українців високо оцінює внесок українського народу у перемогу над фашизмом. А 67% переконані, що саме Україна зробила найбільший внесок в перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. Про росію такої думки 23%, Білорусь — 24%, інші країни СРСР — 21%. Щодо союзників: про найбільший вклад США говорять 30% українців, Великої Британії — 27%.

Якщо до 2022 року 9 травня абсолютною більшістю, а саме — 80% дорослого населення сприймалося як значуще, з особистим символізмом, то у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого — 36%, або ж буденності — 23%. • Крім того, «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний».

ВЖЕ 44% ГРОМАДЯН ВВАЖАЄ: У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ УКРАЇНЦІ ВОЮВАЛИ ЗА СВОЮ ЗЕМЛЮ

Відбулося зміщення акценту боротьби українського народу під час Другої Світової з прорадянського на проукраїнський. У 2008 році 74% опитаних вважали, що українські солдати та офіцери у складі радянської армії воювали за радянську батьківщину, а 13% — за звільнення України й лише 3% — за звільнення Європи.

А вже у 2022 році переконаних, що українці воювали за свою землю стало 44%, натомість за радянську батьківщину — 39%, а за звільнення Європи — 7%. Як і у 2008 році лише 3% вважають, що вони воювали за Сталіна.

96% УКРАЇНЦІВ ПОЗИТИВНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ЗСУ

Цікаво, що оцінюючи сучасну україно-російську війну три чверті респондентів вважають, що українські солдати та офіцери захищають сьогодні як народ України, так і народи Європи, і лише 22% — що тільки народ України. Українці позитивно ставляться до воїнів, які в різний час і у різних арміях захищали рідну землю від ворогів. Абсолютна більшість — 96%, позитивно ставляться до воїнів сучасної української армії. Також у суспільстві домінує позитивне ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом — 85% та воїнів УПА — 71%. І, якщо в оцінках радянських воїнів та воїнів УПА залишаються регіональні відмінності, то щодо сучасних воїнів української армії спостерігається повний регіональний чи віковий консенсус.

81% ГРОМАДЯН ВВАЖАЮТЬ ОУН-УПА БОРЦЯМИ ЗА ДЕРЖАВНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України: цю думку 81% поділяють, лише 10% — думають інакше. З 2010 року показник підтримки визнання ОУН-УПА зріс у 4 рази, з 2015 — вдвічі.

Богдана Хмельницького та Михайла Грушевського 90% суспільства сприймає позитивно. Змінилась у позитивний бік і динаміка ставлення до тих постатей, навколо яких ще десятиліття тому точилися гострі дискусії у суспільстві. Зокрема поступово покращувалося відношення до Івана Мазепи: з 2012 — 44%, до 76%у 2022 році, Симона Петлюру добре оцінювали у 2012 — 26%, а вже у 2022 році вдвічі більше — 49% та до Степана Бандери десять років тому позитивно ставились 22%, а нині 74%.

Важливо, що зміни у сприйнятті ідеолога українського націоналізму переважають сьогодні й в південно-східних регіонах та серед тих, хто в побуті спілкується виключно російською мовою. А от до радянських керівників за десятиліття — більше негативу. За останні 5-8 років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна — втричі. Сьогодні лише 13% позитивно ставляться до В.Леніна та 7% — до Й.Сталіна.

89% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ДІЇ ОКУПАНТІВ ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Абсолютна більшість, а саме — 89% опитаних соціологічною групою Рейтинг підтримують визнання дій російських військ в Україні геноцидом українського народу. 76% — за заборону використання символів Z та V, що використовуються на російській військовій техніці, 74% — за заборону «георгіївської» стрічки в Україні, характерно, що за 5 останніх роки підтримка останньої ініціативи зросла з 45 до 74%.

71% ПІДТРИМУЮТЬ ДЕМОНТАЖ ПАМ’ЯТНИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З росією ТА СРСР

«Декомунізація» та «дерусифікація» на марші: 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські, або ж радянські назви. 71% громадян виступає за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з росією. 62% людей — за заборону на радіо та телебаченні музичної продукції з росії. Водночас суперечливо сприймається ініціатива щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури (підтримують — 35%, не підтримують — 30%, нейтрально ставляться — 31%). А щодо демонтажу

пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни відносна більшість виступає проти — 40%. Підтримують цю ініціативу — 19%, нейтрально ставляться до неї — 36%.

92% ГРОМАДЯН ВВАЖАЮТЬ СЕБЕ УКРАЇНЦЯМИ ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ

Сьогодні 92% опитаних вважають себе українцями за національністю, 5% — росіянами, 3% — відносять себе до інших етносів. Цікаво, що з 2008 по 2014 роки спостерігався сталий національний розподіл: близько 83% називали себе українцями, натомість близько 15% — росіянами. Після окупації Криму та частини Донбасу у 2014 кількість респондентів, котрі ідентифікували себе як росіяни зменшилася до 11%, а кількість українців зросла — до 87-88%. При цьому за останні вісім років кількість тих, хто вважав себе росіянами, поступово зменшувалася.

УКРАЇНЦІ ПОЗИТИВНО ЧИ НЕЙТРАЛЬНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ІНШИХ ЕТНОСІВ

Дослідження ставлення до різноманітних етнічних та мовних груп, котрі проживають в Україні показали переважно позитивне, або ж позитивно-нейтральне ставлення респондентів до них. Найкраще — 95% — українці ставляться до україномовних. До російськомовних 57% — позитивно, 30% — нейтрально, 13% — негативно. Позитивне ставлення переважає щодо євреїв — 60% та угорців — 49%, що проживають в нашій державі.

З 24 лютого погіршилося ставлення до росіян в Україні, мешканців окупованого Криму та мешканців т.зв. ДНР/ЛНР. До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 41%, негативно — 14%, нейтрально — 40%. До росіян, які проживають в Україні позитивно ставляться 30%, негативно — 27%, нейтрально — 39%. До мешканців т.зв. ДНР/ЛНР позитивно ставляться 27%, негативно — 31%, нейтрально — 37.

УКРАЇНЦІ СТАЛИ МЕНШЕ ДОВІРЯТИ БІЛОРУСАМ І РОСІЯНАМ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

До громадян Білорусі українці ставляться значно краще, ніж до жителів росії, хоча обидві категорії значно втратили в довірі за час війни. До білорусів позитивно ставляться лише 22% українців і за рік показник погіршився втричі, а негативно — 33%, нейтрально — 42%.

До жителів росії переважає негативне ставлення — 69%. Позитивно ставляться до них 8%. За рік цей відсоток зменшився більш ніж втричі, нейтрально ж ставиться до росіян — 20% українців.

Мовна самоідентифікація та мова в побуті — дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 — 26%, на початку війни — 18%, станом на кінець квітня — 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» з 15 до 33%. Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44% до 51%.• Українську рідною мовою вважають 80% опитаних, російську — 16%, іншу мову — 3%.

ДИКТАТУРА, ФАШИЗМ ТА НАЦИЗМ: УКРАЇНЦІ ПРО ВЛАДУ рф

Диктатура — 41% та фашизм 37% — основні характеристики, якими описують українці сучасний політичний режим в росії. Ще 10% характеризують російський режим як нацизм. •

ЯК соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування:

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 27 квітня 2022 р.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»