Як навчаються українські учні за кордоном

Проте в кожній країні свої умови і особливості шкільного навчання для українських біженців. Волонтери з різних країн говорять, що їх варто знати, якщо мами з дітьми будуть вимушені залишитись в європейських країнах надовго.

Польща

Освіта в Польщі є обов’язковою для дітей віком від 7 до 18 років. Діти з України можуть навчатися в польських школах безкоштовно. А незнання польської мови не є формальною перешкодою для відвідування школи.

У польському Міністерстві освіти говорять, що державна початкова школа, яка територіально знаходиться біля місця проживання дитини з України, зобов’язана прийняти дитину за заявою батьків.

Щоб записати дитину до школи в Польщі потрібно зібрати документи про попередню освіту дитини (довідки, свідоцтва тощо). Якщо їх немає — батьки пишуть заяву про загальну кількість закінчених років навчання із зазначенням закладу, в якому навчалася дитина.

Далі необхідно зв’язатися з обраною польською школою та подати заявку на вступ до школи. Рішення про прийом приймає директор закладу.

Початкова школа, в районі якої проживає дитина, має прийняти учня. Решта початкових і середніх шкіл приймають дітей до тих пір, поки є вільні місця.

Якщо у вибраній школі немає місць у даному класі, можна отримати допомогу в Муніципальному центрі освіти.

Українцям, які бажають зарахувати свою дитину до школи, не потрібно мати договір оренди квартири чи реєстрацію, достатньо підтвердження власника квартири, у якій проживає сім’я з дітьми.

Олена разом з дітьми 12 і 11 років приїхали до Польщі в числі перших вимушених переселенців. До школи вирішили йти одразу, але ще не було системи зарахування українців до польських шкіл.

«Розмови на рівні директорки школи вистачило, щоб нас зарахували на підставі документів про перетин кордону після 24 лютого та українських свідоцтв про народження. Ми ходимо до польської школи, паралельно вчимо мову, бо всі заняття, зрозуміло, польською», — пояснює Олена.

Адаптація, говорить, відбулась відносно швидко, адже у Польщі багато українців і деякі діти з класу говорять українською. А ще з часом у країні організували додаткові заняття «Адаптація до школи», на яких діти спілкуються із дітьми зі шкільного самоврядування, а також мають раз на тиждень додатковий урок польської.

Щодо локальних особливостей навчання пояснює: «Шкільна система тут „дитиноорієнтована“. Раз на місяць діти відвідують якийсь заклад культури: оперу, театр тощо. А також тут дбають про здоровий спосіб життя, діти навіть взимку обов’язково виходять гуляти на вулицю і слідкують за харчуванням».

Чехія

У Чехії при отриманні візи стерпіння наголошують, що навчання в країні для дітей шкільного віку є обов’язковим.

Чеський міністр освіти Петр Газдік заявив, що частина українців віддає перевагу дистанційному навчанню перед чеськими школами: «Так, українські батьки іноді пишуть своїм дітям пояснювальні записки та виправдовують їхню відсутність у чеській школі, щоб діти мали час для дистанційного навчання українською мовою, тому що бояться і вірять, що війна в найближчі тижні закінчиться. Зрозуміло, що вони хочуть, щоб їхні діти в Україні отримали атестат», — сказав він. Передає видання iROZHLAS.cz.

Україна та Чехія домовилися про визнання навчання у чеських школах, так що учень може використати будь-який варіант — чеську школу, українську школу, або комбінацію обох. Так у чеському міністерстві освіти підтвердили, що українські школи визнають шкільну освіту в Чехії.

«Якщо українську дитину прийняли до чеської школи, вона проходить обов’язкове навчання тут і не зобов’язана відвідувати дистанційне навчання в українській школі. Визнається факт, що вона проходить обов’язкове шкільне навчання у Чехії», — написала прес-секретар відомства Анета Леднова.

Мирослава Рогаль-Левицька з дочкою Кароліною приїхали з Бучі. У Празі одразу пішли до школи. Говорять, що проблем із влаштуванням до навчального закладу не було.

«Я знайшла телефон завідуючого школами нашого району в Празі, на англійській мові прояснили ситуацію, після чого люди, у яких ми живем, допомогли знайти школу, директора, вчителя… У нас в класі двоє українців, до них приставлена пані асистентка, яка допомагає їм адаптуватись. Ходять на уроки чеської мови окремо зі вчителем», — ділиться досвідом Мирослава.

З адаптацією проблем не виникло: діти потоваришували, сміються, граються.

Словаччина

У Словаччині відвідування школи є обов’язковим для дітей до 16 років. Щоб віддати дитину до школи, потрібно:

— подати заявку на тимчасовий притулок або азил для дитини,

— відвідувати дитячий садок, початкову або середню школу (де ви хочете, щоб ваша дитина навчалася),

— надати директору документ, що підтверджує, що відкрито провадження щодо надання тимчасового притулку або азилу,

— згодом, відповідно до рівня освіти та рівня володіння словацькою мовою, дитина буде зарахована на відповідний рік, а також для неї будуть організовані мовні курси.

Міністерство освіти, молоді та спорту Словацької Республіки створило сайт для допомоги дітям та студентам з України, на якому є вся інформація про школи, де відразу можна почати навчання.

Німеччина

Кількість українських учнів у школах та професійних училищах в Німеччині уже складає понад 58 тисяч дітей та підлітків, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Bild. За даними міністрів освіти Німеччини, найбільше учнів з України зареєстровано в Баварії — 12 тисяч та у Північний Рейн-Вестфалії — більше 8 тисяч 700.

Якщо дитині виповнилося 6 років, вона повинна відвідувати школу в Німеччині. Доки учень ще не розмовляє німецькою мовою, він спочатку відвідує вітальний клас, щоб набути мовних навичок. Після цього дитина перейде у звичайний клас і братиме участь у звичайних заняттях та повсякденному шкільному житті.

«Якщо вашій дитині виповнилося принаймні 6 років, вона обов’язково мусить відвідувати школу і має отримати місце в школі якомога швидше. Для цього необхідно спочатку зареєструвати дитину в координаційному відділі шкільної адміністрації за місцем проживання. Керівництво школи вирішує, до якої школи і в який клас буде зарахована ваша дитина. Враховується вік, мовний тест і шкільний медичний огляд вашої дитини. Після — запишіть свою дитину особисто в школу, про яку вам повідомили», — йдеться в роз’ясненні Департаменту ради з освіти, молоді та сім’ї Берліну.

Олена Носенко з двома синами 17 і 12 років отримала тимчасовий прихисток у Німеччині. Свій досвід зарахування дітей до школи описує як легкий.

«Питання влаштування до школи не було складним або довгим. Мова йде про учнів 5-9 класів. Певний час тому були проблеми з тим, щоб записатися до початкової школи, але на даний момент це питання вирішене. Адаптація до школи, в першу чергу, залежить від самої дитини, її налаштованості на навчання, психо-емоційного стану, особливостей характеру та мотивації. Мій син досить швидко звик до школи, дітей, вчителів, нових правил поведінки, але в перший день був стрес, і навіть сльози», — пояснює Олена.

У школах багато уваги приділяють здоровому способу життя, спорту і прогулянкам на свіжому повітрі. А от навантаження, за спостереженнями української мами, менші ніж в українській школі.

Швеція

На територію Швеції станом на квітень вже прибули понад 30 тисяч українських біженців. Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова за результатами онлайн-зустрічі з головним парламентським омбудсманом Швеції Еріком Німанссоном.

Відповідно до Директиви про тимчасовий захист діти мають право відвідувати шкільні і дошкільні заклади. Діти та молодь з України повинні отримати посвідку на проживання з тимчасовим захистом або попросити притулок у Шведській міграційній управі, щоб мати право на дошкільний та шкільний заклад.

На веб-сайті можна побачити, які школи є у потрібному районі, та порівняти їх одна з одною.

У Швеції учні навчаються десять років у основній (базовій) школі (F-9) та починають відвідувати школу у 6-річному віці. «F» означає дошкільний клас і відповідає 1 класу української школи, а 6 клас у шведській основній школі відповідає 7 класу школи в Україні. Коли школа приймає новачка, вчитель проводить оцінку знань учня. Вирішуючи, у якому класі повинен навчатися учень, директор школи бере до уваги результати оцінки вчителя, вік учня та інші особисті обставини. Новий учень може навчатися в одному класі з учнем того ж віку, не маючи жодних знань шведської мови.

«Учні всіх класів школи, крім дошкільних закладів та дошкільного класу школи, мають право на допомогу у виборі подальшого навчання та на профорієнтацію. Консультант з профорієнтації та кар’єри повинен регулярно надавати учням підтримку, інформацію та рекомендації, щоб учні могли розглянути різні варіанти та прийняти остаточне рішення. Таким чином, навчальна та професійна орієнтація мають центральне значення для того, щоб кожен учень мав змогу планувати майбутнє», — йдеться в роз’ясненні для прибулих з України.

Киянка Тетяна Тимошенко оформила сина Тимура до місцевої школи.

«Тут цікава система — спочатку діти ходят до адаптаційної школи — вчать мову, спілкуються (шведською та англійською), звикають до системи, трохи займаються, але перерви більші ніж уроки, і кожна перерва обов’язково прогулянка на вулиці в будь-яку погоду, навіть дощ чи сніг. За час перебування в такій адаптаційній школі (від 6 до 10 тижнів) комуна (муніціпалітет) має підшукати місце в звичайній школі, враховуючи місце проживання дитини», — пояснює Тетяна організаційні тонкощі.

Українцям, які тільки планують віддати дітей до шведської школи, варто врахувати, що процедура нешвидка. Чекати черги родині Тимошенків до адаптаційної школи довелося 5 тижнів.

Чому українки не оформлюють дітей до місцевих шкіл?

Українські мами, не дивлячись на обов’язковість відвідування шкіл у більшості країн перебування, не поспішають віддавати дітей до місцевих навчальних закладів.

Серед причин називають велике навантаження від одночасного навчання по двох програмах, місцевій та українській, а також надію на швидке повернення додому.

Киянка Анастасія, яка перебуває у Чехії, пояснює: «У нас гарне онлайн навчання з учителями з нашої школи, регулярне. Крім того, ми додатково проплачуємо заняття з репититорами, які зараз також займаються з дітьми онлайн. Усе разом займає майже цілий день. Не бачу потреби відправляти дочку (а вона вчиться в 7 класі) до місцевої школи. Вважаю це втратою часу як мінімум на вивчення мови, без якої неможливе повноцінне освоєння навчального матеріалу. Сподіваюсь, що восени ми уже будемо в нашій школі в Києві».

Є мами, які, щоб не порушувати місцеві вимоги, віддають дітей до адаптаційних класів у країнах перебування і паралельно продовжують навчання за українськими програмами. На численних форумах діляться, що дітям таки важко і швидше морально, ніж від навантажень. Місцеві мешканці не розуміють, чому українці такі вимогливі до навчального процесу.

«У нас ми уже бачили кілька сімей з України, які зранку відводять дітей до школи, потім у них онлайн навчання, а ввечері діти йдуть на якісь спортивні активності та творчі студії. Ми між собою жартуємо і називаємо українок „crazy mama“. У нас не прийнято стільки приділяти уваги навчальному процесу. Проте ми захоплюємося витримкою і силою українських жінок, які навіть в цій ситуації стільки уваги приділяють розвитку дітей», — говорить Дана, місцева мешканка містечка Лоуні, що в Чехії.

Волонтери попереджають: якщо все ж українські біженки вирішать на осінь здавати дітей до місцевих шкіл, записуватись до обраної школи по місцю реєстрації варто уже зараз. Оскільки адміністрації навчальних закладів прораховують навантаження у зв’язку з напливом нових учнів та розглядають можливості відкриття адаптаційних класів.

Нагадаємо, у НБУ пояснили які перекази та суми дозволені сьогодні за кордон.

Оксана КОШОВА