«Київрада під час війни стала однією великою фракцією», — інтерв`ю з головою фракції «Голос»

Володимир Бондаренко, Віталій Кличко, Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата
Володимир Бондаренко, Віталій Кличко, Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата

Голова фракції «Голос» у Київраді Григорій Маленко розповів про роботу депутатів у воєнний час, висловив свою думку щодо переговорів із рф та розповів про свій внесок у майбутню перемогу.

Депутат Київради, голова фракції «Голос» у Київраді Григорій Маленко— волонтер, резервіст Тероборони Києва. З перших днів війни він допомагає батальйонам ТрО, а також киянам.

Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата

ПЕРШІ ДНІ ВІЙНИ

— Григорію Сергійовичу, як ви сприйняли звістку про початок війни і якими були ваші перші дії?

— Для мене та моєї родини звісткою про початок війни стали вибухи з боку Борисполя та звуки пролітаючих ракет. Розуміння, що почалася повномасштабна війна прийшло досить швидко.

Вранці 24-го лютого я написав у фейсбуці, що паніка — саме те, чого хоче ворог, що це — наше місто, наша країна і ми переможемо! Словом, робив усе можливе, аби заспокоїти людей. Адже головним тоді було — зупинити панічні настрої, налаштувати киян на конструктив та дію на користь місту та країні.

Але не варто було недооцінювати й небезпеку. Вже 25-го вранці у сусідню з моїм будинком багатоповерхівку на вулиці Кошиця влучила ракета, також неподалік впав збитий безпілотник ворога. Тому я вирішив відправити дружину з двома маленькими дітьми у безпечне місце, а сам залишився.

Ми з сім`єю це обговорювали ще до початку війни. Звісно, це був план «Б» і тоді він вважався малоймовірним… Вже вдень 25-го, коли в Києві на Оболоні з’явилися перші російські БМП, ми з друзями та іншими активними киянами отримали зброю для оборони міста.

Перші дні були найскладнішими. Ми готувалися до захисту міста та координували свої дії цілодобово. Адже ситуація в столиці тоді була дуже непередбачуваною.

Григорій Маленко — доставка гумвантажу. Фото: з архіву депутата

ПРО СПІВПРАЦЮ З ТрО ТА ДОПОМОГУ КИЯНАМ

— Ви якось взаємодіяли з Теробороною чи планували до неї долучитись?

— Коли я вперше звернувся до Тероборони (здається, це було 26-го лютого), то місць там вже не було, тим більше для людини без адекватного військового досвіду.

Кияни активно долучалися до оборони міста, тому людей вистачало. Впевнений, що готовність містян захищати своє місто зіграла величезну роль. Адже обороноздатність Києва збільшувалась кожного дня.

Навіть коли на початку березня я вже підписував контракт добровольця ТрО, черга бажаючих потрапити до Тероборони була довжелезною. Сьогодні фактично я в резерві, перебуваю у постійній комунікації і в співпраці з батальйонами ТрО.

— У чому полягає така співпраця?

— З другого тижня війни всіляко допомагаю батальйонам ТрО з різних районів столиці.

У першу чергу це — постачання всього необхідного для бійців. Починаючи від павербанків, телефонів, додаткових сім-карт і закінчуючи ліками та амуніцією.

До речі, за надання засобів зв’язку і супутніх приладів хочу подякувати операторам «Київстар» і «Водафон». Вони швидко відреагували на запити та включилися в допомогу.

— Чим, в основному, займаєтеся зараз, після звільнення Києва?

— Разом з командою все більше займаємось гуманітарним напрямком на Лівому березі Києва, зокрема, в рідному Дарницькому районі.

Ми розширили діяльність нашого Фонду «Дарничани», який я з друзями заснував ще 2017 року для допомоги киянам, що її потребують.

Зараз таких людей стало значно більше. В першу чергу мова йде про літніх людей та людей з інвалідністю, дітей, що залишились без батьків, вагітних жінок, новонароджених.

Ми закуповуємо та постачаємо нашим підопічним те, чого вони дійсно і постійно потребують: їжу та питну воду, господарчі товари, ліки.

До нас приєднуються все більше волонтерів, які надають необхідні продукти чи товари та допомагають все це адресно розвозити.

Григорій Маленко і депутат Київради Вадим Васильчук. Фото: з архіву депутата

ПРО МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ З РФ

— Яка ваша думка щодо переговорів з рф? Чи вдасться укласти мирну угоду?

— Не хочу вдаватись до двох найбільш банальних фраз щодо миру з рф…

Перша — про вартість папірця, на якому підписана будь-яка угода з росією. Друга — про місце компромісу з терористами, які бажають бачити нас мертвими.

Я впевнений, що мирна угода може бути тільки як наслідок сильної позиції України та наших союзників. Росія розуміє лише силу і нічого більше. Тільки наша сила, в першу чергу військова, це — шлях до миру. І я дуже тішуся, що Президент України та політичне керівництво держави демонструють у цьому розуміння.

Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата

СЕСІЇ КИЇВРАДИ

— Як зараз проходять сесії Київради? Чи важко зібрати депутатів?

— Сесії проходять, як ніколи раніше — без політичних розбіжностей та максимально конструктивно задля вирішення конкретних та важливих питань життя міста та киян. Так і має бути в умовах воєнного часу.

Більшість депутатів Київради постійно знаходяться у місті, а ті, хто поза ним — також працюють на забезпечення оборони Києва та киян.

Проблеми з тим, щоб зібрати депутатів на сесію, не виникає. Навпаки, всі об’єдналися, фактично Київрада стала однією великою фракцією. Війна об’єднала колишніх запеклих опонентів, бо ворог зараз у нас всіх один — російський фашизм. Зараз кожне слово депутатської присяги набуло нових сенсів та глибини. Всі відчувають неймовірну єдність та відповідальність!

Григорій Маленко з колегами-депутатами. Фото: з архіву депутата

ЖІНКИ ФРАКЦІЇ «ГОЛОС» ПІД ЧАС ВІЙНИ

— Чим займаються депутатки вашої фракції?

— Зоя Ярош у Києві, працює зі зверненнями громадян та координує отримання гуманітарної допомоги від закордонних партнерів. Також займається спрямуванням звернень до міжнародних органів та юридичних спільнот щодо припинення співпраці з росією та її організаціями.

Аліна Михайлова безпосередньо задіяна у військових діях і разом зі своїм підрозділом — першою окремою штурмовою ротою ДУК ПС успішно виконує бойові задачі. Про свою діяльність вона активно, наскільки це зараз можливо, розповідає у соцмережах.

Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата

ПІЛЬГИ ДЛЯ БІЗНЕСУ ТА БЮДЖЕТ

— На останній сесії Київрада ухвалила рішення про підтримку столичного бізнесу. Як вважаєте, наскільки такі рішення допоможуть йому вижити?

— Наскільки такі рішення допоможуть — покаже лише час. Міська влада добре розуміє, як зараз усім складно і робить все можливе у цій ситуації.

Ми прийняли необхідні рішення щодо пільг, котрі полегшують роботу столичного бізнесу. Це — і звільнення від оплати за оренду комунального майна, і зменшення плати за договорами до символічної однієї гривні для пересувної торгівлі. В складних умовах воєнного стану економіка має працювати.

Звісно, лише наших місцевих рішень для підтримки бізнесу недостатньо. Особисто я дуже розраховую на адекватну державну політику щодо підтримки економіки. Зараз настав час для тотальної лібералізації та дерегуляції задля стимулювання економічного життя.

— На вашу думку, у ситуації, коли бізнесу надали великі пільги, чи зможе витримати міський бюджет, щоб зберегти соціальні гарантії для киян?

— Ми розраховуємо, що обсяг пільг, які надає місто, компенсується надходженнями від ПДФО та оподаткуванням бізнесу, який працюватиме. Дійсно, в цьому питанні надважливий баланс. Будемо постійно аналізувати поточну ситуацію і в разі необхідності швидко коригувати.

Григорій Маленко. Фото: з архіву депутата

ПЛАНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

— Поділіться планами після перемоги.

— По-перше, хочу більше проводити часу з родиною і дітьми. По-друге, потрібно відновити все, що зруйнували росіяни, та реалізувати проєкти, заплановані ще до війни.

Зокрема, цього року ми планували будівництво першої черги парку Срібний Кіл. Обов’язково маємо його закінчити, але назва, мабуть, має бути іншою. Наприклад, парк Перемоги над росією, або Парк Героїв України… Вирішуватимемо це разом з громадою. Словом, попереду багато нових викликів та роботи.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»