З родичами жертв на Київщині працюють психологи ДСНС
Психологи Головного Управління ДСНС України у м.Києві допомагають місцевим жителям передмість пережити ці драматичні дні, коли з-під завалів дістають тіла рідних, близьких та знайомих.
Страшні руйнування й невиправдані невинні жертви — це те, що приводить у стан стресу кожного, хто просто бачить відео чи фото зі зруйнованих міст та сіл на Київщині. А що відчувають ті, хто виліз із підвалу й побачив тіло вбитого рідного, знайомого чи сусіда, з яким спілкувався багато років? Що переживають люди, які виходять на вулицю Яблонську у Бучі, на якій у безладі лежали тіла вбитих містян?
Саме психологи ГУ ДСНС у м.Києві приходять на допомогу цим людям. З кінця березня й ось уже по кінець першої декади квітня, щодня рятувальники дістають з-під завалів людей, які так і не змогли евакуюватися. Багато родин втратило своїх рідних та близьких. На місці розбору завалів завжди є психологи, які зараз виконують титанічну роботу.
Аби допомогти витримати всі негаразди, що несе в собі війна, психологи в різних форматах та усіма можливими способами надають психологічну підтримку, намагаються заспокоїти, просто поспілкуватися з постраждалими. Бо якби боляче не було, ми маємо жити далі, щоб не дозволити нелюдському знищити людське. Працівники ГУ ДСНС у м.Києві зняли відео про те, що відбувається у розбомбленій вщент Бородянці на 5 день розбору завалів. Дивіться самі…
Рятувальники кажуть, що до війни вони самі отримували психологічну допомогу, адже наражались на небезпеку і бачили втрати та втрачали колег. Але сьогодні обходяться без такої підтримки. Вони допомагають один одному, бо і працюють і живуть разом. А от психологи потрібні тим, у кого зруйновано дім, хто дочекався, як витягнуть з-під завалів рідну людину, хто не знає, як жити далі…
Головне — дати витік емоціям, спробувати знайти у кожної людини те, на що вона може внутрішньо спертися, аби вийти з глибокої «ями» всередині, з горя і переживань, дати сили жити далі.
«Якби боляче не було, ми маємо жити далі, щоб не дозволити нелюдському знищити людське», — пишуть сьогодні рятувальники ДСНС і дякують своїм психологам. Їх не так багато у штаті, але їх роботу неможливо переоцінити. Тож ось їх імена: Любов Кірнос, Ірина Клевако, Наталія Андрющенко, Іванна Давиденко. «Бажаємо вам витримки та сталевих нервів. Ми вами пишаємось!”- звертаються надзвичайники до групи психологічної підтримки в ГУ ДСНС у м.Києві.
«Вечірній Київ» постійно відстежує роботу рятувальників особливо у час війни. Це люди, що фактично живуть на роботі й часом не мають інформації про своїх близьких та рідних. Їх завдання — рятувати якомога більше життів. Зараз триває копітка робота по розбиранню завалів у містах-супутниках навколо столиці і там страшні знахідки першими бачать саме працівники ДСНС.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»