Руслан Машляківський: Справедливі тарифи найкращий стимул до енергоефективності

Руслан  Машляківський: Справедливі тарифи найкращий стимул до енергоефективності

З першого липня стануть чинними нові тарифи на опалення та гарячу воду для киян. З вересня нас чекає черговий етап зростання тарифів на електроенергію. Уже ведуться розмови про коригування тарифів на холодну воду. Яким чином формують тарифи і що на це впливає "Вечірка" запитала у члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Руслана Машляківського.

- Насамперед хочу зауважити, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, працює у відкритому режимі. Є онлайн трансляції наших засідань, і всі бажаючі можуть прийти, почути, і висловити свої зауваження. Щодо формування тарифів на теплову електроенергію, ми розписали усі складові, є презентація на сайті. Тариф дуже простий: 85% - це вартість газу, 5% - вартість електроенергії, зарплата 7%, і 3% - це ремонти, амортизація і паливно-мастильні матеріали. При розгляді тарифів, що стосуються Києва ми завжди запрошуємо представників міської адміністрації. Так під час розгляду тарифів для "Київенерго", окрім представників цієї компанії був запрошений заступник голови КМДА Петра Пантелеєва.

- Яким чином місто, зокрема Київ, може вплинути на тариф? Чи є якісь для цього механізми?

- Якщо відкрити закон про місцеве самоврядування, то будь-який мер може запросити до себе керівника підприємства, оцінити ефективність його роботи, і здійснити контроль за використанням коштів, які сплачують споживачі. Візьмемо до прикладу "Київводоканал", а саме – індивідуальні технологічні нормативи використання питної води - втрати, які максимально можливі. Так от, їх затверджує КМДА, і вони впливають на параметри річного плану ліцензованої діяльності підприємства. Затверджує цей річний план Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА, і це є "знаменник" при формуванні тарифів на водопостачання та водовідведення. Крім того, заробітну  плату формують за  даними офіційної статистики - ні на копійку вище бути не може. Витрати теплової та електричної енергії - все затверджується містом. А Нацкомісія виступає гарантом, що усі ці складові правильні та достовірні. І нашу роботу постійно перевіряють, бо від цього залежить і сума субсидій, які закладають у державному бюджеті.

- А хто платить за втрати енергоносіїв у мережах?

- У тарифі, який ми сплачуємо уже закладені втрати. І в кожного підприємства вони свої, від 10 до 16 % - це по теплу, а по воді - максимально допустимі 30 %. Але ж проблема у тому, що втрати води бувають і 60-70 %. Що є проблемою постачальників, а не споживачів. Всі суб’єкти ринку комунальних послуг, і споживачі, і підприємства мають бути зацікавлені у стовідсоткову встановленні комерційного будинкового обліку споживання послуг.

- Усі визнають, що наші мережі у жахливому стані, і потрібно закладати в тариф кошти на їхню реконструкцію.

- Сьогодні наше житлово-комунальне господарство, і мережі в такому стані, що самим тарифом ми ситуацію не виправимо. Треба залучати додаткові джерела, зокрема кошти місцевих та державних бюджетів, а також міжнародні фінансові кредити. Головне нам чесно зізнатися, що якщо не вкладати кошти у реконструкцію мереж, то наші діти залишаться без води.

- А чи можна говорити про "справедливу ціну на воду"?

- Погляньте, чи не в кожному офісі стоять кулери з питною водою. У середньому її літр коштує 70 копійок, і ніхто не ремствує, що це дорого. А скільки коштує літр води з-під крану?  Якщо тариф 10 гривень за куб, то літр води коштує одну копійку - і це дорого?! І хочу розкрити вам страшний секрет, привозна вода часто такої самої якості, що й  з-під крану! І знову хочу повторити, що киянам дуже пощастило з водою, бо у багатьох регіонах у трубах тече "пепсікола", бо довгий час з мережами нічого не робилося взагалі.

- То яким чином  кияни можуть вплинути на свої платіжки?

- Економити! Полагодити бачок, що протікає, коли чистите зуби - закривати кран. Навчитися рахувати свої гроші. У нас, на жаль, поки людині не "вдарить по гаманцю", вона ж нічого робити не буде. За роки радянської влади люди не переймалися економією води, газу і тепла - бо це коштувало копійки. Але ресурси не були дешевшими, просто за них платила держава. Зараз усе змінилося.

-То киянам слід налаштуватися на зростання вартості й холодної води?

- Мушу вас виправити. Не зростання, а коригування тарифів. Попередньо ряд компаній України, які надають послуги з холодного водопостачання й водовідведення подали документи на перегляд тарифів. У тому числі це зробив і "Київводоканал". Ці зміни були винесені на одне із засідань комісії і розглянуті, і донесені до відома споживачів, а потім будуть затверджені. До слова, у столиці тарифи на холодне водопостачання й водовідведення нижчі, ніж скажімо у курортному Трускавці - там це коштує 13,86 за один куб. У Києві, нагадаю, діє тариф 10,24, і після коригування його розмір може збільшитися більш ніж на 30%.

- Чому зростає гаряча вода зрозуміло - газ дорогий, а чому ж коригуватимуть тариф на холодну воду?

- В Україні тариф на холодну воду формується таким чином: 30-50% - це вартість електричної енергії. У Києві - це 30%, купують її в Київенерго  і тут усе прозоро, бо уся електроенергія обліковується дуже чітко. Ще 33% - це заробітна плата, а ще 37 % це податки, амортизація, опалення, реагенти і паливно-мастильні матеріали.

- Сьогодні звідусіль можна почути побоювання, що люди просто будуть не в змозі заплатити за комунальні послуги після їхнього чергового здорожчення...

- Нас не повинен цікавити тариф, нас повинна цікавити якість послуг і цифра у платіжці. Це трохи різні речі. Наше завдання зменшити обсяг споживання. Бо ж не секрет, що за кордоном люди дуже економно ставляться до комунальних послуг, хоча заробляють значно більше. У мене багато знайомих живе у Німеччині, і ніхто з них не приймає щодня ванну, бо є певні ліміти, і коли ви використовуєте більше, то платити доводиться дуже багато. Чого бояться люди? Що вони не зможуть платити. Але наведу приклад. У мене тітка живе на Троєщині сама, отримує мінімальну пенсію, то вона отримала субсидію, і за це не хвилюється. У Києві дуже зручна мережа центрів соціального обслуговування населення. Але давайте подивимося, чи відмовили комусь у видачі субсидії? Не чув такого випадку. Але тих, хто отримує субсидію, свідомо вводячи в оману щодо свого фінансового стану, треба жорстко наказувати, бо вони фактично забирають кошти у тих людей, які цього потребують.

- Воду можна економити, а от що з теплом?

- Я не знаю яким чином обґрунтовували вартість опалення киянам у попередні 25 років, бо ж не було обліку. Донедавна Київ мав чи не найгірші в Україні показники обладнання будинків тепловими лічильниками. Але ситуація змінилася, і до кінця року ми маємо надію, що Київ вийде на 100% забезпечення лічильниками тепла. І тут теж є нюанси, зрозуміло, що монополіст, не був зацікавлений ставити лічильник, але ж люди то мали бути у цьому зацікавлені, але ж не ставили. Відповідь проста - тарифи були такими, що цим і не переймалися. Зараз ми, споживачі,  не можемо впливати  на кількість і якість тепла, що надходить у наш будинок. Думаю, що це буде наступний крок, встановлення теплопунктів з регуляторами. Як показує досвід, лише реальна вартість товару (тепла, газу, води) приведе до енергоефективності, інших варіантів немає, принаймні у нас вони не спрацьовували до цього часу. Бо насильно людину не змусиш замінити вікна, економити воду і так далі. Коли ми купуємо дорогу річ, ми її носимо акуратно, так має бути і з комунальними послугами.

- Теоретично може бути, що коригування тарифів буде відбуватися не в бік підвищення, а зниження?

- Чому й ні. Хоча моя особиста думка, що сьогодні цього не варто робити. Бо звернемося знову до стану наших мереж. Я б зараз кошти, які "Київводоканал" чи "Київенерго" отримують за рахунок зекономлених після модернізації обладнання,  вкладав у реконструкцію мереж. І водночас ці кошти мають бути під жорстким контролем у місцевої влади.  Наприклад, у тій же Австрії тариф на холодну воду на 40% вищий, ніж експлуатаційні витрати, бо люди дбають про те, у якому стані передадуть мережі наступним поколінням. І нам саме час подумати про це, поки не пізно...

Нагадаємо, в Україні змінився порядок призначення субсидій. Особам, які мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу при призначенні субсидії враховується вартість плати за послуги без урахування пільг.