Командир стояв зі зброєю в руках поряд з бійцями, — історії захисників столиці

омандує полковник ЗСУ Олександр Вдовиченко, з позивним «Слов’ян»
омандує полковник ЗСУ Олександр Вдовиченко, з позивним «Слов’ян»

Військові говорять, що битва за село Мощун стала вирішальною для захисту Києва. Невелике село знаходиться трохи далі від Пуща-Водиці, й наразі практично повністю зруйноване. Нищили ворога, який розмістив купу своєї техніки у цьому селі, підрозділи 72 бригади імені Чорних запорожців.

Бригадою командує полковник ЗСУ Олександр Вдовиченко, з позивним «Слов’ян».

У 72 бригаді говорять, що світлину він опублікував на сторінці в соцмережі після того, як ЗСУ вибили росіян та зачистили від них село Мощун на Київщині.

Саме його бригада — один із тих підрозділів, який завдав вирішального удару ворогу в Київській області. Не всі Чорні Запорожці повернулися з боїв за Київ. Але українська піхота впевнено дала по зубах «елітним» підрозділам російської армії.

Активні бойові дії під Києвом тривали і вдень, і вночі. Обстріли ворожої артилерії мирної інфраструктури не зупинялися ні на хвилину. У селі Мощун у Бучанському районі Київської області українські захисники успішно знищили ворожі підрозділи.

Село Мощун після битви. Фото з відкритих джерел

«В битві за Київ 72-га бригада вкотре довела свою Стійкість, Силу та Волю. Люди. Штатні бійці „Сім Два“ та ті, хто прийшов по мобілізації, всьому світу довели, що захист своєї землі та дітей — святий обов’язок справжніх. Поряд з 72-ю стали кращі командири зі своїми Людьми — „Шаман“, „Філософ“, „Монах“, „Стас“, „Крєсний“, „Парітет“, „Вектор“, „Ментол“, „Борода“, „Мартин“, „Грач“, „Дев’ятий“, „Летун“, „Пірс“, „Давінчі“, „Кадафі“ і багато-багато ще… Пишаюсь дружбою, браття!!! Страшна Битва за Київ позаду. Попереду бої за Україну», — написав офіцер про бойові дії на Київщині.

Друзі й побратими говорять про «Слов’яна» як про людину честі. Він вимогливий, ідейний і справжній лідер та командир.

Пройшовши війну на Донбасі, офіцер вів бойові дії в Київському регіоні, куди, здавалося б, війна ніколи не прийде. Командир стояв зі зброєю в руках поруч зі своїм особовим складом і продовжує працювати на лінії фронту.

У бригаді говорять: «Це — про офіцерську честь командирів нашої армії. Вони завжди — зі своїми Людьми, чують своїх солдатів, бачать роботу сержантів, радяться з колегами-офіцерами. І п’ядь за п’яддю звільняють свою землю».

У 2005 році Вдовиченко закінчив навчання в Харківському інституті танкових військ, службу розпочав у 72-ій бригаді. Від початку російського вторгнення — на війні. Його бойова географія простяглася по всій лінії фронту — Маріуполь, Амвросіївка, Зеленопілля, Волноваха. Потім понад рік батальйон, котрий очолював «Слов’ян», утримував Авдіївську промзону, воюючи в 2017-му за ворожу позицію «Алмаз», яку згодом перейменували на «Орел» — за позивним загиблого заступника «Слов’яна» Андрія Кизила.

72 ОМБр ім. Чорних Запорожців очолив на початку вересня 2021 року. Автор книги «72. Записки комбата».

«Вечірній Київ» писав про барісту, який нині б’є рашистські танки у складі 72 бригади.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»