«Російські солдати ґвалтували мене, коли мій син плакав»: жахлива історія мешканки Броварів

Заставочна світлина. Фото: Любовь Моисеенко
Заставочна світлина. Фото: Любовь Моисеенко

Спочатку пʼяні окупанти вбили чоловіка Наталі, а потім по черзі ґвалтували її…

Цю жахливу історію, яка не вкладається в голові, наважилася розказати американському видінню Times мешканка Броварів — Наталія. Видання Українська правда переклало та переповіло жахливі хроніки із життя цієї сім’ї.

Редакція «Вечірнього Києва» не могла пройти повз, аби якомога більше людей знали про дії путінських виродків в Україні…

ЗАТИШНИЙ БУДИНОК ТА НЕЗВАНІ ГОСТІ

Неподалік села Шевченкове, що у Броварському районі, біля густого соснового лісу 33-річна Наталя та її чоловік, 35-річний Андрій побудували невеликий, проте затишний та омріяний власний будинок.

Родина планувала жити у місці, де є чисте повітря та немає шуму машин. А ще Наталя та Андрій хотіли дитину, і чотири роки тому в них народився Олексій.

«Мій чоловік вклав душу і серце в будівництво будинку, і все було з натурального дерева та каменю», — розповідає жінка.

Втім насолодитися родинним життям подружжю завадила війна.

8 березня війська орків увійшли до Броварів, сподіваючись захопити столицю. Аби рашисти не чіпали людей, сім’я вивішала на ворота білі простирадла. Це найпоширеніший спосіб, аби дати зрозуміти російським солдатам, що тут лише цивільні. Проте ворогу байдуже на людей та на родини — він приїхав вбивати, руйнувати та брехати про «учєнія».

Зранку наступного дня Наталя та Андрій почули постріл — окупанти вбили їхнього пса….

Вийшовши на двір, родина побачила скупчення «зелених чоловічків», одному з яких сподобалась Наталя. Тоді він самовпевнено заявив, що, мовляв, якби не війна, у них обов’язково був би роман.

«Його звали Михайло, він був командиром та здавався трохи п’яним», — каже жінка.

У якийсь момент командира значно розсердила камуфляжна куртка, яка лежала в машині Андрія. Росіянин відкрив вогонь, вистріливши у повітря, а потім погрожував підірвати машину гранатою.

Наталя молила того зупинитися та піти з їхнього будинку. Пʼяний командир таки пішов, проте вихопив ключі від машини Андрія, сів за кермо та врізався в дерево. А далі — покинув все і пішов.

ВБИВСТВО ТА ҐВАЛТУВАННЯ НА ОЧАХ СИНА

На вечір того ж дня окупанти пускали автоматні черги, а біля будинку Наталі та Андрія знов почувся галас.

«Мій чоловік пішов перевірити, що відбувається біля нашої хати, і двері не зачинив. Через кілька хвилин я почула постріл, а потім хтось підійшов до нашого подвірʼя»», — каже Наталя.

Це був той пʼяний російський командир. Цього разу він повернувся з іншим чоловіком, якому було років 20.

На запитання Наталі, де її чоловік, вона тільки побачила бездиханне тіло Андрія, яке лежало на холодній землі…

«У цей момент молодший хлопець приставив пістолет до моєї голови та сказав: «Я застрелив вашого чоловіка, тому що він нацист», — пригадує бідолашна жінка.

У сльозах вона наказала синові сидіти в котельні, де вони всією родиною зазвичай ховалися від обстрілів. А саму Наталю рашисти змусили роздягтися, і зробити це якомога тихо, адже «дитині покажуть, як мізки її матері розлетяться по дому».

Після цих слів путінські пси по черзі зґвалтували Наталю.

«Весь час вони тримали пістолет біля моєї голови і знущалися з мене, кажучи: Як ти думаєш, як вона смокче? Убиймо її чи залишимо жити?» — розказала жінка.

Після ґвалтування, рашисти пішли, але за 20 хвилин знову пришли глумитися над невинною жінкою.

«Коли вони повернулися втретє, то були такі п’яні, що ледве стояли. Зрештою вони обидва заснули на стільцях», — згадує вона.

Тоді це врятувало Наталю та її 4-річного сина. Вони тихо тікали. І поки Наталя відкривала ворота, хлопчик, дивлячись на тата та не розуміючи через темряву що то він, запитав «Чи їх застрелять, так само як цього чоловіка тут?».

ЗАЯВА У ПОЛІЦІЮ ТА ПОДАЛЬША ДОЛЯ ГВАЛТІВНИКІВ

Через поле вночі Наталя з сином втікали до Броварів, де вже зранку евакуювалися до Західної України.

Про найстрашніші епізоди свого життя, постраждала наважилась розказати свекрусі, яка наполягла, аби Наталя негайно звернулася до поліції.

«Багато людей не вірять, що такі жахливі речі трапляються. Одна з жінок, з якою я був, після цього написала сільській групі, і люди сказали: Російські «Припиніть вигадувати історії», — розказує Наталя.

Згодом жінка впізнала огидного командира Романова з профілів у соцмережах та дізналась, що вона була далеко не першою, до кого він доторкнувся. Особу другого ґвалтівника встановити поки не вдалось.

Кілька днів тому Наталії повідомили, що ґвалтівника Романова ймовірно вбили українські війська в Броварах.

Про вбивства чоловіка Наталя не наважилася сказати синові й досі…

«Я була впевнена, що нас розстріляють»: мешканка Бучі про життя в облозі

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»