На Київщині родина з волонтерами щодня випікає по 300 хлібин для воїнів і самотніх

Відкриття пекарні на дровах з хлібом на заквасці планувався на мальовничому дніпровському берегу Київщини вкінці весни. Але війна — з гострою потребою у свіжих буханках — змусила родину Собко стартувати раніше.

Спочатку розпочати виробництво блокувала відсутність деякого обладнання, яке через бойові дії, купити було неможливо. А також нестача борошна, досвідчених спеціалістів, бо потужні печі об’єднують старовинну технологію з останніми інноваціями — піч на дровах з подачею гарячої води, хліб на заквасці, який випікається на черені (чері́нь або під — нижня площина, дно руської печі, де горять дрова, — ред.)

Але дуже швидко дефіцит обладнання виправили використанням ручної праці.

«Наш перший хлібчик вимішувала вручну моя мама — та так, як ще моя бабуня робила. Вимішуючи, благала Бога, щоб він зміцнив наших хлопців, бо вони роблять велике діло», — розповідає «Вечірньому Києву» господиня Ірина Собко.

Але вимішування хліба — дуже важка ручна праця, саме тому, з двох печей — запустили тільки одну. У ній для тероборони, військових, шпиталів, самотній літніх людей випікають до 300 буханок «живого» хліба щодня.

Підтримати родину приїхали волонтери-пекарі з Києва. Саме з ними з 25 лютого заповітна мрія про випікання крафтового бездріжджового хліба стала реальністю.

«Родина, друзі, волонтери — зараз нас 15 об’єдналися заради випікання здорового хліба. Наша родинна пекарня випікає хліб з любов’ю до наших людей», — продовжує господиня пекарні.

Крафтовий хліб проходить ферментацію 18 годин, тому його можуть вживати люди, які не переносять глютен. Такий бездріжджовий хліб корисний і для малечі, і для літніх людей, і для наших воїнів, у кого є харчові особливості.

До слова, борошно для українських воїнів родина знаходила різними шляхами: купляли самотужки або ж привозили друзі пекарів. Зараз доставляє борошно та випечений хліб до столиці на потреби армії президент ГС «Дороги вина та смаку Київщини» Сергій Липко, що є потужною складовою ГастроАрмії Київщини.

Пекарня «Витач» не байдужа і потреб односельців: «Я поїхала в село, і побачила, що хліба немає. «Саша, — кажу чоловіку, — потрібно пекти хліб для всіх».

Зараз для літніх людей, яким важко пересуватися, через соціальних працівників передають житній, гречаний та особливий родинний хліб «Витач». Родина Собко дякує всіх, хто допомагає — і борошном, і порадами, і добрим словом.

«У моїх дитячих спогадах завжди був родинний хлібчик — яскравий літній ранок, моя бабуся порається біля великої діжки з тістом, підходить опара, тісто тихеньке „дихає“. Бабуня завжди випікала хліб при молитві. Її хліб — з пряним смаком, трішечки підгорілою скоринкою — був найбільш смачним. Саме в ці важкі воєнні часи я відчуваю, яка наша країна потужна, сильна і єдина. Разом ми неодмінно здобудемо перемогу».

Вікторія Бабич-Вепрєва, фото-Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»