У метрополітені показали «Львівську браму» [відео]

У метрополітені показали «Львівську браму» [відео]

До Дня Києва Київський метрополітен зробив незвичний подарунок журналістам, а через них усім киянам. Уперше в історії підземка влаштувала масову екскурсію на свій найзнаменитіший довгобуд — станцію «Львівська брама», яка розташована між «Золотими воротами» і «Лук’янівською» Сирецько-Печерської лінії. До цього часу тут вдалося побувати лише кільком знімальним групам телеканалів, та представникам столичного бомонду, для яких у березні 2013 року влаштували показ мод. Як виглядає «Львівська брама» міг побачити і будь-хто з містян — прес-служба метрополітену пообіцяла незабутню поїздку кожному, хто написав найцікавіше побажання, щоб потрапити «туди, де не спиняється метро».

Перевіривши всіх запрошених по списку, одягнувши «розпізнавальні» браслети і прослухавши інструктаж з правил безпеки, 75 щасливчиків отримали доступ до таємниць підземки.

Екскурсію почали з пункту керування станції «Сирець». У просторій кімнаті заставленій спеціальною апаратурою черговий по станції координує роботу цього вузла.

Тут ж встановлений великий монітор, на який передається зображення з 18 камер відеоспостереження. Тож ви помиляєтеся, якщо думаєте, що ніхто не бачить, як ви поправляєте одяг піднімаючись напівпорожнім ескалатором — камери фіксують все, а система відеонагляду архівує зображення.

Далі групу згуртували біля першого вагону поїзда. Звичайним пасажирам залишалося хіба що зацікавлено поглядати на ватагу з диктофонами, фотоапаратами та камерами, яка досить швидко сіла у поїзд, у якому двері відкрилися лише у першому вагоні.

Промчавши без зупинок «Дорогожичі» ми висаджувалися на платформі так ж оперативно, як і сідали — адже метро працює у своєму чіткому ритмі, який не змінювали навіть заради допитливих журналістів.

Зустрічала гостей господиня станції «Львівська брама» — Леся Снігур. Вона працює начальником станції «Лук’янівська» а заразом і тут. Перші кілька хвилин усі розглядали величне склепіння станції, з якого де-не-де звисали тонесенькі мотузочки — сталактити. Коли проїжджали поїзди, і на кілька хвилин западала тиша, було чути, які лунко падають краплі.

— Станція законсервована ось уже 20 років. Під час дощів сюди просочується вода, от і утворюються справжні сталактити, — розповіла пані Леся, — Хоча станція і недіюча, але потребує обслуговування, адже тут повністю працює колійне господарство, є електропостачання, і за цим потрібно доглядати і контролювати.

«Львівську браму» почали будувати у середині 90-х років минулого століття. Спорудили на 80%, а потім з’ясувалося, що на місці, де мали будувати вихід із метро «виріс» будинок. З того часу, питання землі є тим каменем спотикання, який «переграє» навіть питання грошей.

Хоча є надія, що земельну ділянку вдасться «знайти» в рамках реконструкції самої Львівської площі. Але це проект, який потребує серйозних інвесторів.

— Завершення будівництва та введення в експлуатацію станції «Львівська брама» Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену перебуває на стадії обговорення з інвесторами, для цього необхідно вирішити ряд важливих питань на рівні міської влади. Адже досі повністю не визначений механізм інвестиційного конкурсу та виходів на поверхню. Але все ж у нас є велика надія, що кияни зможуть нею користуватися, оскільки вона розвантажить центральну частину міста,  — повідомила прес-секретар Київського метрополітену Наталка Макогон.

Поки шукають інвесторів для добудови «Львівська брама» потроху «обростає» легендами. Одна із найромантичніших — про табун величезних коней, який дивом з’являється у підземці і мчить паралельно із поїздом.

Саме про цей дитячий спогад написав Олександр Рум’янцев. Його теж запросили на екскурсію — шукати коней. Виявилося, що більш ніж десять років тому, на платформах, в рамках якогось творчого експерименту, встановили картини із зображеннями не лише коней, а й дельфінів. І при швидкому русі поїзда здавалося, що вони рухаються…

Нагадаємо, що кияни виступають за добудову станції метро «Львівська Брама».

Фото Олексія Іванова

Наталка МАРКІВ