Київрада запрацювала: резонансні рішення та плани на майбутнє

Київрада запрацювала: резонансні рішення та плани на майбутнє

Пленарне засідання Київради у четвер, 26 травня, розпочалося звичайно, - блокуванням трибуни. Але цього разу був прогрес, адже роботу розпочали.

За «зелених чоловічків» полетіли перші голови

26 травня туман щодо появи невідомих у камуфляжі у будівлі КМДА трохи розвіявся. Мер Києва Віталій Кличко нарешті зміг повідомити депутатам конкретні відомості. Так, за словами очільника ради столиці, влада звернулася до ГУ Нацполіції міста Києващодо перевірки дій працівників охорони 21 квітня 2016 року. Тим часом, триває службова перевірка.

- Виключно з цієї перевірки дана оцінка про неналежне виконання обовязків начальником охорони будівлі КМДА та звільнення його з посади, - зазначив мер Києва.

Що ж до дій працівників КМДА 21 квітня, то перевірка триває, і вже є певні кадрові рішення: так, відсторонено з посади (на час перевірки) керівника апарату КМДА Володимира Бондаренка з метою забезпечити неупередженість роботи комісії, адже до її складу входять працівники апарату КМДА.  Окрім того, відповідає за дії комісії заступник голови КМДА Ганна Старостенко. «За пропозицією депутатських фракцій, до цієї комісії також, за бажанням, можуть увійти голова регламентної комісії Олег Макаров та інші депутати», - додав Віталій Кличко. 

День за два

Можливо, завдяки цьому депутатам вдалося нарешті стати до роботи.  І провести відразу два пленарних засідання: завершити те, що тривало з 14 квітня, і розпочати нове із відповідним порядком денним.

Але це вдалося не раніше, ніж фракція «Самопоміч» запропонувала скликати погоджувальну раду, аби підготувати до розгляду Київради проект рішення про висловлення недовіри меру столиці та подати кандидатури на посаду секретаря Київради. Фракція «Самопоміч» бачить на цій посаді голову регламентної комісії Олега Макарова.

Останнє слово про райради скаже ЦВК

Одним із найгостріших виявилося питання про вибори до районних у місті Києві рад. Проект рішення про звернення Київради до ЦВК щодо призначення дати виборів, у відповідності з законом «Поо місцеві вибори», було розглянуто одним з перших. І хоча і саме питання, і різноманітні проекти рішень були багато разів обговорені, у тому числі, у залі засідань, неминуче виникла дискусія.

Прибічники райрад обгрунтовували свою позицію тим, що, з огляду на кількість мітингів під Київрадою, столична влада або має погану комунікацію з киянами, або зовсім її втратила. Саме районні ради дозволять таку комунікацію відносити. Критики негайних виборів до райрад апелювали до того, що районні ради без чітких повноважень навряд чи покращать ситуацію в місті.

- Для столиці України децентралізація влади є вкрай важливою, адже в місті функціонує 10 районів, в кожному з яких проживає від 130 до 350 тисяч мешканців, що фактично співмірно з деякими містами, які мають статус обласних центрів… Зараз на одного депутата Київради припадає 25 тис. мешканців столиці. Якщо запрацюють районні ради, то на одного депутата райради припадатиме близько 6 тис. киян. Депутати стануть ближчими до містян й зможуть ефективніше вирішувати їх проблеми, - зазначив автор проекту рішення, лідер фракції «Самопоміч» у Київраді Сергій Гусовський.

- Районним радам у Києві бути, але не з такими повноваженнями, - зауважив лідер фракції «Солідарність» Андрій Странніков.

Дехто висловлював версію, що райради дозволять залишкам Партіі регіонів прорватися до влади.

Підсумував обговорення секретар Київради Володимир Прокопів, зазначивши, що «місцеве самоврядування не може бути призначене згори. Воно дієве лише тоді, коли виходить знизу. Така модель управління не існує в жодній країні Європи, вона притаманна лише Росії. І справжнє самоврядування там — лише ілюзія. Мова про те, що ці районні ради не дадуть Києву нічого, окрім 500 депутатів, які не зможуть ні на що впливати. Ми повинні спочатку провести децентралізацію і належним чином розподілити повноваження, а не створювати органи, які не будуть дієвими. Ми просто не маємо на це права…Жоджної користі для киян з того не буде».

- Нам потрібно, щоб кожен киянин зрозумів, що він упливає, - наголосив Віталій Кличко. – Але ми розуміємо, що недолугий закон. Через який кожен 5 виборець відчуває себе ошуканим, округи не мають свого представника. Це по-перше. По-друге. щоб не було управлінського колапсу, нам потрібно розділити повнровадення. І -  ретє – ми повинні системно підходити до цього питання…Зараз ми підтримаємо, але мажмо розуміти наслідки.

64 депутати Київради проголосували «за». Таким чином, резонансне рішення є ухваленим. Останнє слово у тривалій дискусії – за ЦВК.

Сім разів відміряй

Доки Київрада була паралізованою, у столиці накопичилося чимало надзвичайно гострих питань. Одне з них – про відтермінування до 1 січн 2018 року введення у дію закону «Про особливості здійснення права власності у багатокварному будинку». Як наголошували депутати під час обговорення, минулого року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”, де чітко визначено, якщо після 1 липня 2016 року в багатоповерхівках, де не створено ОСББ і не визначено форму управління будинком, управитель призначатиметься примусово на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради.

«На сьогодні відсутній затверджений порядок відбору управителя будинку, де були б прописані чіткі критерії та вимоги до людини, яка має право претендувати на посаду управителя. Також невідомо що саме має входити у вартість послуг утримання будинку та, власне, на якій підставі формується ціна послуг. На плечі мешканців держава фактично переклала відповідальність за утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків», — зазначає депутат Київради Володимир Бондаренко. На його думку, введення у дію закону потрібно відкласти, із чим і погодилися 84 депутати.

Готуй тепло до зими влітку

Хоча надворі теплішає і скоро літо, депутати Київради опікуються і про зиму. Принаймні, 99 голосами «за» схвалили зміни до Положення про конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках Києва, де створені ОСББ, а також у кооперативних будинках. Як вважають депутати, зміни сприятимуть ще активнішому залученню мешканців до впровадження енергоефективних заходів на умовах співфінансування, що допоможе не тільки залучити додаткові ресурси для виконання робіт у багатоквартирних житлових будинках, а й стимулювати споживачів до більш економного та раціонального використання енергоресурсів, переконані депутати Київради.
 

Подбали про підприємців

Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати підтримали проект рішення щодо направлення звернення Київської міської ради до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про запровадження мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель. Про це повідомляє прес-служба Київради.

У пояснювальній записці документу відзначається, що після прийняття 24 грудня 2015 року Верховною Радою змін до Податкового кодексу, загальний порядок щорічного розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, залишився без змін.

- За інформацією Держстатистики, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 відсотків. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі, станом наразі становить 1,433. Відповідно, за умовами договорів оренди земельних ділянок не сільськогосподарського призначення, це призводить до зростання орендної плати за землю майже в півтора рази. Це значне навантаження на підприємців. Одні будуть змушені припинити діяльність, інші — зменшити обсяги своїх робіт, що неодмінно потягне за собою скорочення чисельності працівників та зменшення надходжень до бюджету, — пояснює суб'єкт подання відповідного рішення, депутат Київради Олена Овраменко.

За її словами, прийняття даного рішення зупинить процес подальшої руйнації малого та середнього підприємництва, сприятиме тимчасовому зменшенню податкового навантаження на бізнес та подальшому розвитку ринку оренди земель.

Проект передбачає введення мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель до 31 грудня 2018 року з дня публікації Закону.

За відповідне рішення проголосували 73 депутати.

Столиця має більше честі

Єдине питання, котре було ухвалене без суперечок, це, напевне, надання народній артистці України Ніні Матвієнко та переможниці «Євробачення-2016» Джамалі звання «Почесний громадянин міста Києва». Саме під часрозгляду цього проекту депутати всіх фракцій були одностайними. Це зайвий раз доводить, що мистецтво сильніше за гармати та гранати, а українська самобутність та українська питома краса є не лише майданчиком, але і дієвим засобом примирення опонентів.

Віталій Кличко, до слова, наголосив, що Київ починає готуватися до «Євробачення» , вже сформована група, і запросив до участі у ній співачку Джамалу.