Волонтер Док знову повіз «Вечірку» на фронт
Фото Павла ПАЩЕНКА
Завтра бійці одержать свіжий номер столичної газети
Двері редакційного кабінету відчинилися – і на порозі… Док. В камуфляжі, як зазвичай… Це – волонтер Ахмад Атакулієв, а Док – його позивний. Лише учора примчався з фронту, а сьогодні знову ж туди… Добре, що хоч відіспався. Заїхав на півгодини до редакції «Вечірнього Києва», щоб узяти «на борт» інформаційні боєприпаси: частину газетного накладу, а також книжки для воїнів.
Бачу, що на грудях у Дока з’явилася ще одна відзнака. А на ній надпис: «З Україною в серці. За безкорисливе служіння Батьківщині». Цю нагороду вручило волонтерові командування військової частини.
Цього разу Док везе ще й медикаменти, продукти харчування… Похвалився, що придбали для бійців кардіограф. Взагалі Док не любить говорити про свої заслуги… Каже: «Треба дякувати усім людям, які з миру по нитці збирають для бійців допомогу». Звичайно. Але ж ми сильні духом ще й тому, що у нас є такі як Ахмад Атакулієв. Одержимий Док. За фахом він лікар. Буває, що на передовій «по ходу справи» витягує осколки, зашиває рани… Рятівний Док. «Як же вони там, без мене?! Вони ж для мене як діти, – вихоплюється у Дока. – Ми ж із ними давно зріднилися, одна родина, словом!». Це він про тих, хто в окопах і бліндажах. Надійний Док.
А ви знаєте, скільки разів цьогоріч відвідував Док фронтові рубежі? 78. Він каже, що цю «арифметику» йому нещодавно нагадала донька. Одна поїздка у зону АТО – в середньому 1800 кілометрів.
«Більше там, ніж дома. Тягне туди. Зупинитися не можу…», – прохоплюється у Дока. Восени йому виповниться 55. «Є ще порох в порохівницях! – посміхається. – Ми ще повоюємо!».
Нагадаємо, що торік «Вечірка» започаткувала акцію «Бібліотечка для воїна».