Сонце української музики: видатному композитору Миколі Лисенку — 180 років

Нащадок старовинного шляхетного роду став одним з найвизначніших діячів в історії української культури, освіти та духовності.

З нагоди ювілею, «Вечірній Київ» згадує цікаві факти з біографії видатного композитора:

1. Любов до музики він успадкував від матері Ольги Єреміївни — вихованки Інституту шляхетних дівчат у Петербурзі.

Виявивши у ранньому віці в сина неабиякі музичні здібності, мама почала рано вчити Миколку грі на фортепіано. Оскільки хлопчик любив грати та імпровізувати, то він швидко робив великі успіхи: «Техніка йому давалась надзвичайно легко, музична пам’ять з перших кроків виявилась в надзвичайних розмірах; шестилітня дитина вражала усіх не тільки вправністю і чистотою своєї гри, але також і виразністю виконання досить складних п’єс;

2. Свій перший музичний твір «Польку» Лисенко написав у 9 років;

3. Національне самовизначення хлопця відбулося у підлітковому віці, коли гостюючи з троюрідним братом у дядька Андрія Романовича, вони усю ніч читали заборонені вірші з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Юнак, що з дитинства звик до російської та французької мов, був особливо зачарований музичною силою та звучністю простого слова. Свою особливу любов до Шевченкового слова митець зберіг протягом життя: створивши чимало романсів та хорових творів на рядки Великого Кобзаря;

4. Музичну освіту композитор здобув у німецькому місті Лейпцигу, опанувавши чотирирічний курс за два роки.

В характеристиці, доданій до випускного свідоцтва про закінчення консерваторії, сказано: «Пан Лисенко, при своїй зразковій старанності й чудовому таланті, досяг блискучих успіхів і є піаністом, віртуозна техніка й характерне, піднесене та духовно наснажене, виконання якого значно виходять за межі того, що звичайно вимагається від учнів»;

5. Микола Лисенко міг би обрати музичну кар’єру в Німеччині, Франції або іншій країні Європи. Або взагалі стати вченим чи військовим — мав для цього хист та дані. Проте він обрав неперспективний на той час шлях українського композитора й музиканта. Він чудово знав іноземні мови — але свідомо обрав українську;

6. Був одружений зі співачкою Ольгою О’Коннор, проте шлюб розпався через 12 років через відсутність дітей. Згодом композитор тривалий час житиме у цивільному шлюбі з Ольгою Липською, яка стане матір’ю його 5 дітей.

За спогадами рідних, вона стала для композитора не лише мудрою порадницею та невтомною помічницею, але й найвірнішим другом, що рука об руку, серце з серцем пройшла з ним найважливіший період його творчого шляху. ЇЇ рання смерть у 1900 році, невдовзі після народження сина Тараса, стала для композитора тяжким випробуванням.

7. Композитор вважається одним із фундаторів українського професійного театру, зокрема й музичного. Він написав 11 опер, співпрацюючи з трупами корифеїв українського театру, уклав музику ще до 10 драматичних вистав;

8. Твором свого життя композитор вважав оперу «Тарас Бульба», яка за життя композитора так і не була поставлена. Прем’єра відбулася лише у 1924 році у Харкові.

Класикою українського мистецтва стала опера «Наталка Полтавка» яка з величезним успіхом ставиться у багатьох театрах України;

9. Тема козацтва посідала надзвичайно важливе місце у творчості композитора. Він створив обробки до таких народних пісень, як «Дума про Палія і Мазепу», «Про Саву Чалого», «Про руйнування Січі», «Ой негаразд, запорожці», «Про козака Байду» та до багатьох інших.

У 1905 році Микола Лисенко написав фортепіанний твір «Запорозький марш». Символічно, що композитора часто називають «гетьманом української музики».

10. Він є автором духовного гімну «Молитва за Україну», який вперше виконав хор Кирила Стеценка під час святкування проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року.

Прекрасні слова про Миколу Лисенка сказав видатний діяч театру Костянтин Станіславський:

«Якщо Петра Чайковського ми називаємо чарівником російської музики, то Миколу Лисенка, цього прекрасного композитора, який полонить красою своєї музики, ми можемо сміливо назвати сонцем української музики».

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»