Працівники ДСНС з початку війни живуть на роботі, — Водолага
В яких умовах сьогодні працює ДСНС? Що найскладніше у їх роботі? Чим населення може допомогти своїм рятувальникам? В розмові з «Вечірнім Києвом» про воєнні будні розповіла Світлана Водолага, речник ГУ ДСНС у м.Києві.
Світлана Водолага, яку журналісти знають як багаторічного речника ГУ ДСНС у столиці — сьогодні не лише інформує людей, першою з командою рятувальників потрапляючи на місця подій, а й підтримує постраждалих психологічно.
«Вечірньому Києву» вона зізналась, що майже ніхто не може визначити ступінь безпеки на кожному з об’єктів, на які доводиться виїжджати. Кожного разу всі — під ризиком.
«З початку бойових дій наші працівники по-різному реагували на обстріли, вибухи та пожежі. Були й емоційні прояви. Але зараз всі зібрані, зосереджені й стримані. Ніхто не падає духом! Рятувальники живуть на роботі, бо більшість з них — мешканці Чернігівської та Київської областей. Додому нині не поїдеш. Хтось взагалі втратив дім через обстріли та пожежі. Дехто не має зв’язку з рідними, наприклад мешканці тимчасово зайнятих ворогом сіл», — ділиться подробицями з «Вечірнім Києвом» Світлана Водолага.
В ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ДСНС У ЧАС ВІЙНИ?
Якщо у будівлі потрапляють ракети чи бомби — фахівці вивчають розірвані вони чи ні й приймають рішення, як діяти далі.
«Ми звикли розбирати завали, щоправда, такої кількості їх до війни не було. Але працювати під час обстрілів — важко і небезпечно. Наприклад, 18 березня було три точки пожежі на складі. І все це ліквідовували під вогнем ворогів», — згадує лише один воєнний будень речниця ГУ ДСНС у м.Києві.
За 23 дні війни столичні рятувальники теж зазнали втрат: 3 загиблих, 1 зниклий безвісти (припускають, що він поліг на злітній смузі Гостомельського аеропорту), є й поранені.
Світлана каже, що колегу, який був зазначений зниклим безвісти, посмертно нагороджено орденом «За мужність» 3 ступеню. Але його тіло досі навіть не мають змоги поховати.
ЧИМ МОЖУТЬ ЦИВІЛЬНІ ДОПОМОГТИ ПРАЦІВНИКАМ ДСНС?
Речниця служби каже, що і від громадян і від бізнесменів надходить чимало пропозицій про допомогу. Наразі вистачає і робочих рук, і техніки. Якщо інтенсивність обстрілів буде більшою — тоді будуть залучати волонтерів. Всі заяви про допомогу нині документують.
Варто запам’ятати всім: при зіткненні із вибухонебезпечними предметами, нерозірваними боєприпасами та залишками ракет — не чіпати їх, а одразу повідомляти рятувальників за номером 101. Це врятує і ваше, і чуже життя.
ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ КИЯНИ, ЯКІ ЛИШИЛИСЬ У МІСТІ?
Рятувальники просять мешканців багатоквартирних будинків дізнатися, хто з сусідів живе у ці дні поруч.
«Це дуже важлива інформація, коли будинки обстрілюють, часто доводиться розблоковувати двері квартир, тож працівникам ДСНС треба знати: де є люди, кого витягати з понівеченого житла», — за словами Світлани Водолаги це дає змогу не робити зайвої роботи й швидко допомогти тим, хто є у квартирах.
Селян та власників приватних будинків просять не спалювати сміття. Через не до кінця затушені багаття починає горіти сухостій. А це — ризик і для військових, які в полях, а також додаткові виїзди для ДСНС.
Як повідомляв «Вечірній Київ»,на сайті «Вечірнього Києва» поради домедичної допомоги «Як врятувати життя».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»