Мультимедійну виставку про історію Майдану презентували в Києві

Мультимедійна експозиція в Музеї історії міста Києва пропонує розглянути політичні події від кінця 1980-х років до сьогодення на тлі історії Майдану Незалежності як громадянського та архітектурного простору. Приурочена вона до 25-ї річниці Революції на граніті, з якої і бере відлік доба новітньої незалежної України. 
Ця революція стала першим українським Майданом, успішним ненасильницьким протестом проти чинної комуністичної влади СРСР. Тоді Жовтневу площу оголосили «територією, вільною від комунізму», та почали називати Майданом Незалежності. Відтоді Майдан був епіцентром інших акцій протесту – «Україна без Кучми» (2000–2001 рр.), Помаранчевої революції (2004 р.) та Революції гідності (2013–2014 рр.). 
Проект «Майдан: від незалежності до свободи» Музей історії Києва підготував спільно з Українським інститутом національної пам’яті. 
– Ми переживаємо час зміни епох, наповнений великими подіями, – упевнений директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Усі ці акції слід сприймати як одну довготривалу революцію, яка досі триває. І ми знову отримали шанс завершити її перемогою і скористатися здобутим. 
За словами віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, який був учасником студентського голодування, Революція на граніті не дала тієї якості, якої хотілося. Тому згодом і вибухнули Помаранчева революція та драматична і трагічна Революція гідності. 
Політик і видавець Віктор Рох наголосив, що у 1990-ті відбулася важлива річ – революція свідомості. А з історії Майданів можна винести урок: за свободу треба боротися, а честь, гідність і незалежність потребують постійного захисту. 
До експозиції увійшли фотографії інформаційних агентств, що фіксували життя Майдану в різні періоди, відеохроніка, прапори, транспаранти, шоломи, пляшки, щити та інше з фондів Музею історії Києва, музею Івана Гончара, ГО «Музей Майдану», музею Києво-Могилянської академії та збірки поета і барда Ігоря Жука. 
Символічно експозиція починається з фотографії зведення у 1977 році Будинку профспілок, що постраждав під час подій Революції гідності. А на тодішній Жовтневій площі ще наприкінці 1980-х майоріли величезні зображення Маркса, Енгельса і Леніна. 
– Від цієї виставки я очікую дискусії щодо того, як жити в історії, а не сьогоднішнім днем, – поділився з «Вечіркою» куратор, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва Віталій Нахманович. – Адже розглядаємо ми всі ці події як єдину другу українську революцію (перша була на початку ХХ століття). Чому раз у раз виникає новий Майдан? Зазвичай завдяки революції країна переходить до демократичної республіки або до диктатури. Очевидна проміжна ситуація, в якій перебуває українське суспільство, щоразу вимагає спротиву диктатурі, але водночас перемога Майдану не призводить до побудови повноцінної демократичної держави. Окрім протестів ми демонструємо і життя Майдану Незалежності, яке дуже показове: після кожного етапу революції він повертається до свого "совкового" стану. Тому наш останній розділ – проекти Території гідності – ставить питання: чи подолає Майдан, а отже і Україна, цю совковість… 
Як зазначила заступник директора з наукової роботи Музею історії Києва Тетяна Люта, це радше не наукова виставка, а виставка-спогад. Науково цей період досліджуватимуть через 75 років – саме тоді, за правилами, відкриваються і опрацьовуються архіви… 
Виставка «Майдан: від незалежності до свободи» відкрита на третьому поверсі Музею історії міста Києва до 10 січня.