У Закарпатській бригаді з російськими окупантами воює чоловік без двох ніг
Поки прикордонники затримають деяких чоловік, які переодягаються у жіночій одяг і ховаються у бебі-боксах, щоб ухилитися від військового обов’язку, з ворогом пішов битися 55-річний Василь Штефко з протезами замість ніг.
Чоловік захищає Україну в зоні бойових дій у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Сам Василь Штефко родом із села Кушниця на Іршавщині (Закарпаття). Про неймовірно сильного духом бійця розповів керівник пресслужби 128-ї бригади Ярослав Галас.
Він порівняв Василя Штефка з реальним героєм твору Бориса Полевого «Повість про справжню людину» льотчиком Олексієм Маресьєвим. Котрий, втративши через поранення обидві ноги, приладнав протези й знову почав літати й бити нацистів із повітря.
А тепер Василь Штефко з Кушниці прийшов у 128-му бригаду, щоб бити росіян, які самі перетворилися на загарбників, руйнують нашу інфраструктуру, вбивають мирних людей і поводяться гірше нацистів.
У 2004 році на заробітках у Росії Штефко втратив обидві ноги та на протезах повернувся додому, в рідну Кушницю. А коли Росія вдерлася в Україну, просто не зміг сидіти дома.
«Я не спав дві доби, коли побачив, що відбувається. Просто не зміг сидіти дома, зібрав речі й пішов у військкомат. Зізнаюся зараз перед командуванням, що збрехав там, — сказав, що в мене тільки один протез. І попросився в 128-му бригаду», — розповів Василь Штефко.
Він свого часу служив у армії, вміє стріляти та керувати машиною.
«Люди, котрі не бачать протезів, навіть не здогадуються, що в мене немає ніг. Тут я за званням сержант, а за посадою — водій, служу в роті вогневої підтримки. Мій батько так само „незаконно“ потрапив на фронт у Другу світову. Йому було 15 років, але він сказав, що має 18, і пішов воювати. Дома мене чекає дружина й 11-річна донька. Вони переживають, але й пишаються, що я захищаю країну…», — сказав Василь Штефко.
За словами, Ярослава Галаса, 55-річний чоловік — унаочнення для двох категорій людей.
«По-перше, для тих хлопців, що сидять у тилу й придумують будь-які причини й аргументи, щоб залишатися там і далі, вигадуючи існуючі й неіснуючі хвороби. Вони „забули“, що захист країни — це не бажання чи право, а закріплений у Конституції обов’язок громадянина. І, по-друге, для росіян. Країну, яку йдуть захищати такі люди, перемогти неможливо», — констатував Ярослав Галас.
Нещодавно бійці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади захопили в ході боїв з окупантами два танки, два БТР й три вантажівки з боєприпасами.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»