Українки у Норвегії: нашим біженцям допомагають по всьому світу
Понад два мільйони людей уже виїхали з України.
Найбільше біженців приймає Польща, а також Угорщина, Словаччина, Румунія та Молдова, Прибалтійські країни. Водночас прямують українці і до більш віддалених країн. Наприклад до Норвегії. Звичайно, туди евакуюються люди, які мають у цій країні родичів чи знайомих, які готові зустріти, прийняти та розмістити. Хоча для українських біженців розгорнули прихистки.
Історії про жінок, які залишили рідний дім «Вечірньому Києву» передала Ніна Хаген. Вона разом із українською діаспорою збирає медикаменти та відправляє їх до Київського клінічного госпіталю.
«Проте світ має знати історії біженців, побачити їхні фото. Зреагувати! Допомогти Україні у її боротьбі», — вважає пані Ніна.
Ірина, 39 років. 24 лютого у Луцьку прокинулись від вибухів. Виявилось, що це бомбардували наш військовий аеродром. Життя змінилося. Робота зупинилася. Вона працювала на іноземному підприємстві по виготовленні електричних бортових мереж для автомобілів інспектором з якості продукції (вхідної). За освітою інженер- механік, на підприємстві вже понад 13 років.
Наступні дні жінка і її родина допомагали волонтерам: привозили їжу, тканини для маскувальних сіток, гроші. Наші люди надзвичайні, дуже швидко створили центри допомоги. Вдома облаштували підвал і спускались туди після оголошеної тривоги.
» Я маю дочку Марусю, їй 6 років, для неї це була як гра: зібралися, спустилися, посиділи, але з кожним днем сигнали частішали, були вночі… Першого березня я зібрала дочку і ми поїхали до Львова. Там натрапила на автобус, який віз людей до польського міста Жешув (Ряшів). За 8 годин були на місці. Перепочивши, поїхали до Кракова. Всі квитки на транспорт безкоштовні для українців», — розповідає Ірина.
Вона дуже вдячна Польщі, волонтерам, вони зі щирим серцем допомагають, їхня праця неоціненна. Можна поїсти, випити теплого чаю чи кави, перепочити, отримати медичну допомогу і потрібну інформацію, для дітей іграшки (для них це щастя).
Також надавали житло, але вона забронювала кімнату за гроші, подумала що комусь можливо потрібніший безплатний прихисток.
Рідна сестра Ірини живе в Норвегії і потурбувалась за авіаквитки. Четвертого березня біженці прилетіли до неї. На кожному кроці (митниця, залізниця, вулиці міста, аеропорт…) допомагали, жінка відчувала, що вона не одна і це масштабне горе для всіх.
Зараз Маруся спокійна, грається зі своїми братиками, а вона допомагає по господарству.
Поки жінка із дочкою добиралися до Норвегії, її чоловік поїхав боронити нашу Батьківщину. Він вже воював у 2014 році на сході, повернувся додому з пораненням. Тепер щоночі Ірина молить Бога за швидке припинення війни, і щоб коханий і всі захисники повернулися живими і неушкодженими додому!
«Поки писала, то отримала новину, що всі родичі врятувались і виїхали з Київської області. Мама готується прийняти одну сім’ю в нас в Луцьку. Надіюсь, що наша розлука не буде довгою Слава Богу! Слава Україні! Героям слава!», — каже Ірина
Людмила Аксьоненко, 50 років. Виїхала із міста Миколаєва 5 березня вранці. Добирался до Молдови 8-9 годин, потім ще 13 годин до Румунії. Далі до Німеччини, а звідти вже у Норвегію, де була ввечері, 7 березня.
Тікаючи через усю Європу від війни вона із вдячністю згадує те, як тепло ставляться до українських біженців у Румунії — годують, приносять теплі речі, запитують чим можуть допомогти.
І так ж боляче вразив прийом у Німеччині, де дама на паспортному контролі допитувалася, чи справді в Україні стріляють. Можливо, європейцям важко зрозуміти, що можна просто так градами обстріляти центр містечка Баштанка, що біля Миколаєва. Але це було…
Наразі Людмила у родині доньки Олени і норвезького зятя у місті Тронхейм.
Оксана, 48 років. Разом із десятирічною донькою втекла від війни із Житомирщини. Виїхала із міста Новоград-Волинського 3 березня. В Україні залишився чоловік, старенька мама, дорослий син…
До Норвегії потрапила через Польщу, а далі через паром на Швецію. Дуже людяно ставилися у Польщі та Швеції, допомогли, годували. На поромі поклали спали в каюті, дитині подарували іграшку. Прибули до Норвегії 5 березня, поселилися у притулку.
Оксана зізнається, не знає, як буде надалі, боїться складати плани на майбутнє. Хвилюється за рідних в Україні і водночас тішиться, що донька у безпеці.
За даними норвезької поліції, лише за 2 дні 800 біженців прибули до центру прибуття в Рюде
Нагадаємо, щодня Укрзалізниця безплатно вивозить українців на Західну Україну та за кордон.
З Києва уже евакуйовано понад 3 тисяч дітей з інвалідністю, дітей-сиріт, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах та людей з інвалідністю.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»