Воїни ЗCУ захопили кілька російських танків

Кілька російських танків воїни Збройних сил України захопили під Черніговом.
Тепер вони послужать на благо нашої держави. З іншими сталося те що й мало статися. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Місцеве населення допомагає нам бити загарбника. Люди роблять коктейлі Молотова для російських „братів“, зливають паливо з заправників та руйнують залізничні мости. Разом ми поборемо цю навалу», — розповіли у Генштабі.

З метою недопущення просування ворога по нашій території у ЗСУ закликають:
- Якщо побачили колону танків, після них обов’язково поїде колона бензовозів. Зробіть все необхідне, щоб вони не пройшли. Блокуйте дороги, валіть дерева, розтягуйте сітки з воріт, будь-який спосіб підійде. Немає палива — немає техніки.
- Якщо бачите, що колона зайшла в лісосмугу — валіть дерева, блокуйте також, не дайте їм вийти.
- Якщо знаєте, що в лісі зупинився ворог, і впевнені на 100% що це ворог, не жалійте ліс, запаліть його… Новий виросте на кістках окупанта!
- У кого в наявності екскаватори, обкопуйте населені пункти, щоб ворог не міг проїхати, не чекайте, що хтось зробить це за вас!
- До уваги власників зброї з оптичними прицілами, не обов’язково у відкриту йти на ворога, стріляйте з відстані по колесах, це зупинить транспорт, далі — по обстановці.
- Знімайте вказівники на місцевості, всі ви орієнтуєтесь, ворог — ні. Якщо запитують, де знаходимось — проявіть фантазію, дезінформуйте ворога.
- Всі чули про мітки, які роблять диверсанти на будівлях, поблизу важливих об’єктів тощо. Засипайте землею, заливайте смолою, знищуйте будь-яким чином.
- Якщо є інформація, що ворог на підході, паліть солому, шини у великих кількостях, чорний дим дезінформує, у ворога буде думка, що населений пункт вже обстріляний, це допоможе виграти трохи часу!
Раніше у селищі Бородянка під Києвом снаряд окупантів влучив у будинок, у якому перебувала родина оперуповноваженого місцевого управління поліції. Родина з шести осіб загинула на місці. Дворічна дитина поліцейського перебуває у тяжкому стані.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»