«Мамо, мені страшно»: поради психолога, як киянам говорити з дітьми про військову агресію
Розмовляти, пояснювати, обіймати і дотримуватись інформаційної гігієни — радить зараз психотерапевт тим, у кого в сім’ї є діти різного віку.
Відчуття небезпеки та тривоги швидко поширюються у ситуації, коли ніхто напевне не може сказати: що буде завтра. Діти миттєво сприймають психологічний стан дорослих, але самотужки заспокоїтись їм набагато важче.
Як діяти у надзвичайній ситуації з дітьми молодшого та середнього віку, а як бути з підлітками? У коментарі для «Вечірнього Києва» Марина Бабенко, психотерапевт дала прості та дієві поради.
«Якщо мова про школярів та підлітків — то найперше — треба говорити з ними про всі тривоги та сумніви. Не варто заперечувати небезпеку та знецінювати їх почуття страху. Просто визнайте, що ніхто не готовий до війни і всім нині незатишно. Але — говорити про все це треба спокійним голосом, адже діти — ваші союзники. Порадьтесь з ними, як і що робитиме ваша родина в разі загострення ситуації», — каже психолог Бабенко.
Для маленьких дітей важливий тактильний контакт
Дітям дошкільного віку важливо знати, що мама й тато поруч і вони завжди допоможуть та попіклуються про те, аби все було добре. «Обіймати, розповідати цікаві історії, співати колисанки — все це дієві заспокійливі для маленьких. Можна також відволікати їх ліпкою, або заняттями, які розвивають дрібну моторику — така творчість відвертає увагу. А ще дуже корисні будь-які руханки», — розповіла Марина Бабенко читачам «Вечірнього Києва».
Можна навіть вчити вірші, або співати — так «виштовхується» страх і негативні емоції. Це — прості та рятівні для дитячої психіки вправи.
Головне правило: спокійні батьки — спокійні діти
За будь-яких умов у родині треба берегти спокій. І тут батьки повинні потурбуватись про інформаційну гігієну. Обмежити перегляд новин, не шукати «адреналін» у соцмережах. Стежити, щоб діти теж не зловживали токсичним контентом. З підлітками і школярами можна обговорити план дій, щоб бути готовим на випадок, коли ви почули звук сирени і йдете у сховище.
Навіть маленьким дітям не треба казати неправду. Треба просто пояснити їм — сирена — це звук, який означає, що варто потурбуватись про себе. У сховищі обов’язково обіймайте дітей. Вони повинні відчувати вас поруч і це додаватиме їм впевненості.
«Обіймати, пояснювати і відволікати», — ось головні дії, які мають робити батьки. І будь-що — голос мами, тата чи старших членів родини має бути спокійним.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»