Помер дисидент і літературознавець Іван Дзюба

Про це Радіо Свобода повідомив літературознавець, політичний і громадський діяч Микола Жулинський.

«Сьогодні вранці уві сні на 91 році життя відійшов за межі цього земного світу унікальна людина Іван Дзюба. Одне ім’я вже говорить багато. Багато — бо це один із лідерів національно, духовного відродження другої половини ХХ і початку ХХІ століття. Передусім Іван Дзюба — це інтелектуальний провідник і речник українського „шістдесятництва“. І я сьогодні не можу не згадати слів Ліни Костенко, яка сказала, що Іван Дзюба — це людина, що завжди мала мужність говорити правду», — сказав Микола Жулинський.

Іван Дзюба народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донеччини.

Дисидент радянських часів, Герой України, академік НАН України, свого часу був міністром культури і головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

У 1973 році засуджений до п’яти років ув’язнення і п’яти років заслання за свою відому працю «Інтернаціоналізм чи русифікація», але був «помилуваний». листопаді 1992 року став другим міністром культури незалежної України (до 1994 року).

У 1999-2005 роках очолював Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Один із співзасновників Народного руху України і учасників ініціативної групи «Першого грудня».

У столичному музеї шістдесятництва демонструють «Ціну свободи». В експозиції представлені світлини та документи, екземпляри самвидаву.

Серед них можна побачити «Український вісник» В’ячеслава Чорновола та «Інтернаціоналізм чи русифікація» Івана Дзюби».

У праці «Інтернаціоналізм чи русифікація» Іван Дзюба з марксистських позицій проаналізував національно-культурну політику радянської влади в Україні. 1966 року автор відправив свою роботу першому секретареві ЦК компартії України Петрові Шелестові та голові уряду УРСР Володимирові Щербицькому, а її російський переклад — керівництву КПРС.

Іван Дзюба доводив, що компартія ще за часів Сталіна перейшла на позиції російського великодержавного шовінізму. Свою аргументацію автор побудував переважно на цитатах із творів Леніна та партійних документів 20-х років.

Він вважав, що політика КПРС, зокрема щодо України, суперечить корінним інтересам українського народу, і вбачав вихід у поверненні до ленінських принципів національної політики.

Влада оголосила «Інтернаціоналізм чи русифікацію» антирадянським твором, а його поширення, зберігання та читання — кримінальним злочином. Іван Дзюба втратив роботу, його виключили зі Спілки письменників України та переслідували КДБ.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»