У Києві повністю перезавантажують соціальну сферу: головні зміни

Вкінці минулого року в Україні нарешті повноцінно запрацювала нова редакція Закону «Про соціальні послуги». Зазначимо, що цей Закон дозволяє закуповувати соціальні послуги. Про що йдеться? Наприклад, тепер міській владі не обов’язково будувати нові геріатричні пансіонати, а достатньо укласти договір із компанією, яка надає такі послуги. Те ж саме стосується соціально таксі, домашнього догляду, денного перебування у спеціальних центрах тощо.

Київ один із перших міст швидко зорієнтувався і почав застосовувати норми закону на практиці. Зокрема, лише за минулий рік у місті розробили механізм та процедуру закупівель дев’яти соціальних послуг. Через систему закупівель послуг кияни можуть отримувати «Денний догляд», «Догляд вдома», «Соціальну адаптацію» та користуватися послугами соціального таксі.

Цього ж року Київ закупить 11 соціальних послуг. Зокрема, йдеться про послуги денного догляду та догляду вдома дітей з інвалідністю, денного та стаціонарного догляду осіб із психічними розладами, соціальної адаптації та реабілітації, транспортні послуги, паліативного догляду, реабілітації осіб із залежністю від наркотичних чи психотропних речовин. Цікаво, що до надання цих послуг залучають також громадський сектор.

Для того, щоб ці послуги одразу працювали на людей, заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка займається соціальною сферою, особисто проводить роз’яснюючі зустрічі з працівниками соцзахиту.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН — ПЕРШИЙ У МІСТІ ЗА КІЛЬКІСТЮ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Днями пройшла перша районна колегія соціальних служб у Дарницькому районі. Під час зустрічі Марина Хонда зазначила, що Київ — це величезне місто, де кожен із районів за кількістю населення інколи навіть більший за деякі обласні центри.

Відтак, треба напрацьовувати послуги для кожного району окремо під запит, відштовхуючись, по-перше, від потреб, а, по-друге, від закладів та громадських організацій, які готові надавати ці послуги і близькі територіально.

Зазначимо, що у кожному з районів нині працює одразу декілька структурних підрозділів соціальної сфери: управління соцзахисту, центри соціальних служб, заклади реабілітації. Окрім цього, також громадський сектор.

«У Дарницькому районі проживає понад 348 тисяч осіб, з яких 3198 осіб з інвалідністю та 1853 дитини з інвалідністю. Крім того, тут проживає найбільше в Києві внутрішньо переміщених осіб (переселенців, — ред.) — 29 993. За два роки кількість ВПО тут збільшилася на майже 3 тисячі. Відтак, ми мусимо зробити все можливе, аби усі ці категорії отримували послугу вчасно та на найвищому рівні», — зазначила Марина Хонда.

Для цього, з її слів, потрібна насамперед злагоджена співпраця влади, від якої залежить фінансування та погодження надавання послуги, із самим надавачем.

«Крім того, потрібно розуміти, яку потребу має кожен з районів, в тому числі й Дарницький, щоб закласти в правильне бюджетування таких послуг для тих, хто їх потребує. А сама послуга має бути максимально наближеною до людини, яка має на неї право. Тому прошу від району напрацювати конкретну потребу. Бо ще раз наголошу — місто буде закуповувати лише ту послугу, яка потрібна», — підкреслила Марина Хонда.

ІНФОРМАЦІЙНІ БУКЛЕТИ ДЛЯ КОЖНОЇ КАТЕГОРІЇ

Під час заходу працівники соціальної сфери розповіли, як збирають інформацію про потреби населення. З їх слів, регулярно проводять анкетування, аби визначити потреби кожної окремої сім’ї. Зазвичай такі анкетування пропонують під час того, як мешканець звертається щодо оформлення певних пільг.

Так, начальниця управління соціального захисту населення Дарницької РДА Тетяна Соя зазначила, що після анкетування також обдзвонюють мешканців за залишеними номерами, аби бути в курсі ситуації в родині. Проте такий спосіб не завжди ефективний, адже потребуючі можуть не розуміти, що саме їм належиться і як це отримати.

Під час наради Марина Хонда наголосила, що усім районним службам треба скоординуватися і напрацювати ефективні шляхи донесення інформації до людей. Наприклад, створити інформаційні листівки окремо для переселенців, окремо для атовців та батьків, які виховують діток з інвалідністю. На таких інформаційних бюлетнях важливо розмістити контактну інформацію усіх служб та конкретний перелік послуг, який належить кожній категорії.

У залі пропонували також розміщувати інформацію у торговельних центрах. Частково таку практику вже застосовують, але планують посилити цю роботу.

Також — знову ж таки для максимальної ефективності — треба поширювати інформацію у місцях, де найчастіше через обставини перебувають чи то кияни з інвалідністю, чи батьки таких діток. Мова, наприклад, про лікарні… Це допоможе людині одразу розуміти, куди і за чим їй звертатися.

Марина Хонда також підкреслила, що планує проводити такі зустрічі й надалі у кожному із районів міста.

ПОТУЖНА МЕРЕЖА РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ КИЄВА

Останнім часом Київ впевнено розбудовує мережу закладів для осіб з інвалідністю. І якраз Дарницький район вже може похвалитися кількома такими закладами. Так, наприклад, колись у приміщенні на Харківському шосе, 156 працював розважальний заклад для дорослих, а нині — це сучасне двоповерхове відділення реабілітації для осіб, які мають інвалідність та потребують спеціальних послуг. Гідромасажні ванни, соляна кімната, унікальні тренажери, консультації психологів та логопедів — усі ці послуги відтепер доступні для дітей з інвалідністю.

Нещодавно на вулиці Поліській, 14 у Дарницькому районі відкрили відділення трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю. Раніше вихованці тіснились із дорослими у маленькому приміщенні на території школи №296. Відтак районна влада за підтримки міської адміністрації та депутатів вирішили обладнати для їхніх потреб інше приміщення на Поліській, 14, де колись був старий магазин. Загальна площа облаштованого відділення — 327 кв.м.

Тут є кілька кімнат, де навчають швейній, гончарній, столярно-слюсарній, кулінарній справам. А також ужитковому мистецтву та комп’ютерним технологіям. Підлаштовані під потреби молоді з інвалідністю і спортивний зал, і відпочинкова кімната та вбиральні з душовою.

А ще понад рік тому у Дарницькому районі, на Бориспільській, 28б запрацювало відділення реабілітації дітей з ДЦП.

Триває ремонт в окремій будівлі на вулиці Закревського, 3 в Деснянському районі, а також у Подільському районі, на проспекті Правди, 4. У Шевченківському районі капітальний ремонт приміщення на вулиці Зоологічній, 3. Почалися роботи в Солом’янському районі — на вулиці Михайла Донця, 18-В. Що стосується Святошинського — там роботи на етапі проєктування — плануємо реконструювати приміщення на вулиці Якуба Коласа, 8-А.

Важливо, що при пошуку приміщення кожен район визначає свої потреби і враховує, скільки у них є реально дітей і якої реабілітації вони потребують. У місті наголошують — це європейський підхід, який допомагає не просто відкрити заклад, а зробити його максимально ефективних для осіб з інвалідністю.

«Ми прагнемо наблизити послуги реабілітації для дітей з інвалідністю до місця проживання і я впевнена, що скоро в кожному районі міста запрацюють нові, сучасні Центри реабілітації, які подарують дітям щасливе дитинство!», — зазначала раніше Марина Хонда.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»