Легкої прогулянки у ворога не буде, — депутат Київради Тарас Криворучко

Навіщо столиці ця призабута ланка місцевого самоврядування? Як позначиться на житті киян звільнення Президентом з посад низки голів районних державних адміністрацій? Чому столичні депутати наполягають на створенні комісії щодо перевірки діяльності сміттєспалювального заводу «Енергія»? Про це та багато іншого «Вечірній Київ» розпитав секретаря Постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, депутата фракції «Європейська Солідарність» Тараса Криворучка.

«ВІДСТУПАТИ ТА ТІКАТИ НІХТО НЕ БУДЕ»

— Тарасе Григоровичу, через ескалацію з боку Росії градус напруження в суспільстві зростає. Які настрої панують наразі серед депутатів Київради?

— Ніхто тікати з міста не збирається, навпаки всі працюють у посиленому режимі. Міські служби отримали від мера Києва Віталія Кличка необхідні доручення щодо роботи в умовах надзвичайної ситуації військового характеру. Головне завдання — стабільна робота інфраструктури життєзабезпечення столиці та підготовка до захисту міста у випадку військового нападу.

У Києві ще кілька років тому була сформована 112-та окрема бригада територіальної оборони, на основі якої у кожному районі столиці сьогодні створили 10 батальйонів. Така модель існує в багатьох країнах світу, а для нас, у нинішніх умовах — це необхідність. Водночас народні депутати від «Європейської Солідарності» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт щодо збільшення видатків на зміцнення обороноздатності України, зокрема виділення трьох мільярдів гривень на термінові закупівлі всім підрозділам тероборони.

Резервісти, на мою думку, мають бути озброєнні державним коштом сучасною стрілецькою зброєю єдиного зразка, а не власними мисливськими рушницями різного калібру. У будь-якому разі легкої прогулянки у ворога не буде. У Росії це добре розуміють, саме тому й не наважаться на повномасштабне вторгнення в Україну.

— Тоді повернемося до життя столиці. Нещодавно Президент звільнив голів Дніпровської, Дарницької та Шевченківської РДА і призначив тимчасово виконуючих обов’язки голів без погодження з мером Києва. Чи може позначиться таке рішення на житті жителів цих районів, чи ніхто навіть і не помітить?

— В ідеалі кияни не мають помічати якихось кадрових пертурбацій, коли система управління містом працює чітко та злагоджено. Але центральна влада сьогодні намагається нав’язати Києву свої правила, щоб взяти під жорсткий контроль місцеве самоврядування.

Звільнення та призначення голів районних адміністрацій у Києві має відбуватися за погодженням з міським головою, який одночасно є керівником КМДА. Адже, по-перше, вони його підлеглі, по-друге, такий порядок є елементом місцевого самоврядування, який Кабмін скасував одним розчерком пера. Відтепер кандидатури голів райадміністрацій пропонуватиме Президенту не голова КМДА, а прем’єр-міністр. Тобто у мера Києва незаконно відібрали частину повноважень.

Я вже не кажу про Київраду, виконавчим органом якої є КМДА, та на формування якої депутати фактично не впливають. Тобто столиця давно страждає від такого урізаного, неповноцінного місцевого самоврядування. Така залежність Києва від центральної влади не на користь киянам. Водночас будь-яке українське місто, селище або село має обрану раду, яка сама формує виконавчий комітет.

Так, столиця живе по особливому закону про місто-герой Київ, який покійний колишній мер Олександр Омельченко виписував з огляду на певні взаємовідносини з тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Тоді вони знайшли цілком прийнятну модель управління містом, що передбачала створення райрад, обрані голови яких автоматично призначались Президентом керівниками РДА. Ця модель успішно працювала, допоки її повністю не зруйнували експрезидент Віктор Янукович з колишнім мером Леонідом Черновецьким, ліквідувавши районні ради.

«ПРЕЗИДЕНТ НАМАГАЄТЬСЯ ПОБУДУВАТИ ЖОРСТКУ ВЕРТИКАЛЬ ВЛАДИ В СТОЛИЦІ»

— Але ж у 2010 році тодішня київська влада аргументувала це рішення тим, що вони займаються не господарськими справами, а політикою. До того ж міський бюджет, мовляв, витрачає сотні мільйонів гривень на утримання «корумпованих» районних депутатів…

— Насправді райради ліквідували тоді тільки тому, що збіглися інтереси Черновецького та Януковича по узурпації влади. Обидва прагнули суцільного контролю над містом і знищення опозиційних районів. Черновецькому деякі голови райрад заважали «дерибанити» землю в Києві, тому «неслухняним» районам відмовляли у фінансуванні. Наприклад, Шевченківський район у 2009 році не отримав з міського бюджету жодної копійки на ЖКГ та на підготовку шкіл до нового навчального року.

А згадайте ініціативу Черновецького про зменшення кількості районів у столиці з 10 до п’яти. Нібито велика кількість районів заважала розвитку підприємництва в столиці. На щастя, депутати Київради не підтримали скорочення районів у Києві. А низький рейтинг Партії регіонів у столиці спонукав Януковича та його посіпак «вдосконалювати організацію управління містом» шляхом ліквідації райрад. На жаль, сьогодні ми також спостерігаємо, як чинний Президент намагається побудувати жорстку вертикаль влади в столиці, обмежуючи місцеве самоврядування.

— Все ж таки, чи так необхідна місту така ланка самоврядування як райради, коли є органи самоорганізації населення, яких, можливо варто наділити більшими повноваженнями?

— Нам потрібно вибудовувати європейський принцип субсидіарності, який полягає в тому, що на вищий рівень управління виносяться тільки ті питання, які не можуть бути вирішені на нижчому. У Києві всіма найдрібнішими проблеми, наприклад, ремонтами під’їздів чи упорядкуванням прибудинкових територій займається Київрада з виконавчим органом КМДА. Відсутність райрад позначається на управлінні містом і комунікації людей з міською владою.

Займатися такими питаннями як ремонти житлового фонду, зливоприймальних мереж, садочків, шкіл, амбулаторій, благоустрій та асфальтування прибудинкових територій має райрада з виконкомом, а не одноосібно призначений Президентом голова РДА. Адже колегіальні рішення, які приймається під час дискусії краще, ніж коли одна людина в кабінетному колі визначає, що потрібно зробити в районі.

Я вже не кажу про те, що один депутат Київради представляє інтереси близько 25 тисяч киян. Деснянський, Дарницький та Дніпровський райони за кількістю населення більші за деякі обласні центри. Невже київська громада не заслуговує на власні самоврядні органи?

Наприклад, лише у Дніпровському районі зареєстрованого населення проживає понад 350 тисяч. Я приймаю людей у двох різних мікрорайонах, але фізично не можу охопити значну кількість мешканців. Хоча інколи доводиться приймати дзвінки від виборців і вночі, і о шостій ранку, коли це стосується аварійних ситуацій. Як прорве якась труба, то доводиться працювати в будь-який час доби. Хоча місцеві депутати здійснюють свої повноваження на громадських засадах, тож мають ще основне місце роботи.

Відтак логічно, що Київрада має займатися стратегічними комплексними програмами розвитку міста, інфраструктурними проєктами, а питаннями благоустрою дворів, ремонтами садочків, шкіл та амбулаторій тощо повинні займатися райради з виконкомами.

— Після прийняття Київрадою рішення щодо створення 10 департаментів районів, Кабмін ухвалив постанову, якою заборонив утворювати структурні підрозділи, які дублюють діяльність районних адміністрацій. Що це означає?

— Це означає, що центральна влада не розуміє або удає, що не розуміє принципи організації місцевого самоуправління. Міські депутати діяли виключно у межах своїх повноважень, визначаючи систему управління районами. Згідно із законом про столицю, районні ради можуть утворюватися за рішенням Київради, що й було зроблено. На перехідний період, до виборів депутатів районних рад, самоврядні повноваження в районах будуть виконувати структурні підрозділи міського виконавчого органу (КМДА) — департаменти.

Конституція та закони України належать до виключної компетенції Київради питання щодо організації управління районами. Також нагадаю, що згідно з Виборчим кодексом, перші вибори депутатів районних рад у місті призначаються відповідною міською радою на підставі рішення про їх утворення. Законом встановлено, що вони можуть відбутися в останню неділю березня або жовтня.

Оскільки підготовча група має ще напрацювати пропозиції щодо повноважень райрад і їх чисельності, Київрада своїм рішенням призначила проведення виборів 30 жовтня цього року. Після обрання районних рад і сформованих ними виконкомів, департаменти припинять своє існування.

ПРО ПЕРЕВІРКУ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ЗАВОДІ «ЕНЕРГІЯ»

— А що буде з районними адміністраціями?

— По правді кажучи, вони не потрібні. Нагадаю, що у прийнятому в першому читанні законопроєкті про столицю, розробленому пропрезидентською більшістю, РДА відсутні. Звісно, у сучасних умовах Києву необхідний новий закон про столицю. Якщо Президент і законодавці хочуть розмежувати посади голови КМДА з функціями державного управління та міського голови — будь ласка. Нехай керівник міськдержадміністрації координує силові структури, займається військовими питаннями і державними програмами, а Київрада сформує власний виконком на чолі з обраним киянами міським головою. Так місцеве самоврядування функціонує у всіх містах, окрім Києва.

Що стосується кількості депутатів райрад, то вона визначена законом. У залежності від кількості виборців, наприклад у Печерському районі — 38 депутатів, у Дніпровському, Дарницькому, Деснянському, де живуть понад 250 тисяч виборців — по 54 депутати.

— Наприкінці минулого року Київрада прийняла рішення про збільшення статутних фондів у розмірі 10 мільйонів гривень комунальних керуючих компаній, що обслуговують житловий фонд столиці для закупівлі додаткової техніки, для кращого прибирання вулиць та дворів. Чи всі райони придбали машини та які саме?

— Наша комісія з питань ЖКГ погодила закупівлю техніки, тендери з придбання якої відбудуться навесні цього року. Кожна керуюча компанія сама встановлювала, які машини необхідні для обслуговування житлових будинків Києва. Здебільшого це тракторці з різними модулями та причепами. Кожен район, виходячи з власних потреб, подав відповідні заявки. Наприклад, у Дніпровському районі на 10 мільйонів гривень планують закупити три трактори з причепом і навісним обладнанням, екскаватор і одну снігоприбиральну машину.

— Ще минулого року Київрада ухвалила рішення про створення у столиці Фонду модернізації та розвитку житлового фонду міста, так званого «револьверного фонду». Коли він запрацює?

— Наразі завершуються розробка статуту цього фонду. Сподіваюсь, що вже до жовтня будуть зареєстровані перші заявки від співвласників багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління своїм житлом. Після цього конкурсна комісія визначить переможців, які під мінімальний відсоток кредиту чи позику на 3-7 років зможуть замовити роботи з утеплення свого будинку чи будь-якого ремонту.

Крім того, Київрада прийняла рішення про надання одноразової безповоротної фінансової допомоги на проведення ремонту у багатоквартирних будинках новоствореним ОСББ. Мета цього рішення — стимулювати створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків без жодних додаткових умов і відсотків. Залежно від кількості квартир визначатиметься розмір фінансування новостворених ОСББ.

Наприклад, створили у 2022 році мешканці будинку до 50 квартир ОСББ, наступного року вони зможуть отримати від міста на проведення ремонтних робіт один мільйон гривень, до 150 квартир — 1,5 мільйони гривень, до 250 квартир — 2,5 мільйони гривень, а будинки з понад 250 квартир — 3,5 мільйони гривень.

При цьому проведення ремонтних робіт профінансують новим столичним ОСББ, будинкам яких виповнилось не менш як 10 років. Врешті решт люди повинні зрозуміти, що кращий господар — це вони самі.

— Ви разом з іншими колегами зареєстрували проєкт рішення Київради щодо здійснення перевірки діяльності заводу «Енергія». Чому виникла необхідність створити спеціальну контролюючу комісію та що саме збираєтесь перевіряти?

— Річ у тім, що сьогодні міський бюджет виділив майже мільярд гривень на переоснащення заводу «Енергія», зокрема на придбання фільтрів для системи очищення димових газів. На їх закупівлю здійсненні чималі авансові платежі.

Минув рік, а фільтрів для підприємства, від неприємних запахів якого потерпають жителі Дарницького району, досі немає. Навіть більше, кошторис на модернізацію заводу зростає ледь не щомісяця. Тож виникають питання стосовно ефективності використання коштів, виділених на поліпшення екологічної ситуації у місті.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»