Та, що єднає серця: київська ведуча розповіла про церемонії і дружбу з нареченими

Ще зовсім юною дівчинкою її кликала сцена та заряджали емоції вдячних глядачів. Вона багато танцювала та мріяла бути хореографом. Але батьки сказали, що «танцями на хліб не заробиш», тим більше у маленькому містечку на Черкащині, звідки родом наша героїня, а нині — київська церемоніймейстерка, весільна ведуча та організаторка весіль Слава Алєксєєва.

«Я з раннього дитинства займалася народними танцями, перемагала в конкурсах. Вже тоді я була зі сценою на «ти» й розуміла для себе, що хочу хореографії навчати інших. Коли були вступні іспити, мала можливість здійснити свою мрію, але батьки наполягали на тому, що «танцями на хліб не заробиш», — пригадує Слава.

ПРО ЗМІНУ ПРОФЕСІЙ ТА ПЕРШІ ЦЕРЕМОНІЇ

І рідні таки переконали її здобути професію зі складною назвою «інженер-технолог літако- і вертолітобудування». А потім ще й опанувала професію менеджера-економіста.

«Під час навчання я познайомилася зі своїм чоловіком, вийшла заміж і переїхала жити в Одеську область. Звичайно, я хотіла навчати дітей, тому що люблю і вмію краще за все! Вирішила не зволікати та прийшла до будинку культури з проханням взяти мене у штат, та мені відмовили. Тоді я відкрила свій перший гурток і стала тренером з народних танців. Потім у штат БК я таки потрапила, завдяки перемогам моїх учнів», — розповідає співрозмовниця.

20 років тому, коли Славу запросили на весілля, вона подумала «яка жахлива церемонія й взагалі організація свята». Й ця не дуже професійна робота надихнула її спробувати себе у «весільному світі». Так і з’явився перший сценарій, який став початком великої справи.

Сьогодні вона виконує непросту місію — поєднує серця, які «цього прекрасного дня, як два голубки, зв’язали свої узи…». Але почекайте — таких банальних промов від неї не дочекаєшся. Ця жінка може вразити найпримхливіших молодят і розчулити будь-яких гостей — навіть, якщо вони брутальні байкери.

Слава розповідає, що перші церемонії були для неї не простими — бракувало досвіду, а вчитися було ніде. Коли ж Слава переїхала до Києва, змогла відточити свою майстерність. Тут вона могла відвідувати майстер-класи досвідчених ведучих, переймати їхні знання та рости у професії. Результат, переконує, не змусив себе довго чекати — церемонії проходили успішно, а після свят вона з багатьма подружніми парами продовжує підтримувати дружні стосунки.

Нині вона вже може дозволити собі навіть відмовити у церемонії — якщо, до прикладу, не зійшлися характерами із нареченими. Або ж — не вдалося порозумітися щодо свята.

«Зазвичай ми зустрічаємося з молодятами попередньо, аби обговорити всі нюанси та познайомитися. Під час зустрічі має бути відповідний психологічний настрій довіряти один одному. Я відкрита на всі 150%, але, буває, не підходять люди один одному за психотипами і як би не намагався, ти не зможеш дати те, що їм до душі. Тому рідко, але буває, що я пропоную їм знайти іншу людину. І це нормально», — переконує Алєксєєва.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕРИ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ

Слава розповідає, що попри тривалий досвід, все одно продовжує хвилюватися перед церемонією.

«Щоразу хвилююся ніби вперше. Опанувати себе допомагає знайомство з батьками, з гостями. Важливо, щоб мене не сприймали як зовсім чужу людину», — каже Слава.

Після знайомства також легше налаштувати зоровий контакт з гостями.

За її словами, так аудиторії набагато легше слухати її, і їй від того спокійніше. Важливо також не сумніватися у своїй силах та бути впевненою у своєму виступі.

Співрозмовниця додає, що плакати церемоніймейстерам також можна…

«Коли ти переживаєш всю історію життя людини та ще й сприймаєш молодят, як близьких друзів, неможливо не заплакати. Буває так, що я веду весілля, а потім у фіналі у нас церемонія обітниць, ввечері запалення сімейного вогнища — це завжди дуже сентиментальне дійство… Я собі дозволяю плакати, адже також людина», — зізнається ведуча.

АРСЕНАЛ ІСТОРІЙ

За словами церемоніймейстерки, кожна історія кохання, з якою їй доводилося зіштовхуватися — унікальна. Навіть, якщо це знайомство через Тіндер…

«Мініатюрна, ніжна, гарна дівчинка, фотографиня дуже тривалий час шукала собі пару. У якийсь момент вона перестала це робити й змирилася. Але подруга без відома зареєструвала її на сайті знайомств, — розповідає організаторка весіль. — Через деякий час їй приходить лист на електронну пошту з надписом «Я хотів би з вами зустрітися. З повагою, Янгол «Angel». Її це дуже вразило, адже з дитинства дівчина колекціонувала саме янголів. Відтак прийняла пропозицію і з часом вийшла за цього чоловіка».

Досвід роботи церемоніймейстером дозволяє Славі навіть робити любительські прогнози: наскільки міцним буде кохання пари та чи буде «шлюб довгим і щасливим».

«Підготовка до весілля — це теж у певному сенсі перевірка стосунків. Інколи дуже помітно, до прикладу, що це потрібно лише комусь одному із пари, а іншому — все одно. З мого досвіду це не дуже хороший знак…» — ділиться співрозмовниця.

Не так давно вона готувала весілля для готів. Каже, що цей досвід для неї був також цікавим, оскільки раніше з такими неординарними парами та гостями не перетиналася.

«Дуже чудова та гарна пара, єдине, що вони були в чорному, але все одно було ну дуже гарно та чуттєво. До них на церемонію приїхали байкери, рокери, готи. Під час обітниць плакали навіть брутальні байкери», — пригадує Слава Алєксєєва.

На завершення вона каже, що у її професії головне — це гарна підготовка і бажання не підвести молодят. Адже для закоханих цей день — такий знаковий, довгожданий та хвилюючий.

«Мене часто запитують, чи траплялися випадки, щоб я переплутала раптом імена наречених чи гостей. Втім, я собі такого не дозволяю — це важлива дата, люди цього так чекають. Хіба можу я своєю необережністю щось зіпсувати? Тому перед весіллям ретельно все вивчаю, повторюю та намагаюсь бути зосередженою і виспаною. Свято кохання не терпить помилок. Усім палкої любові!» — підсумовує свою історію Слава.

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»