Жіночі історії Другої світової: бібліотекар і снайпер Людмила Павличенко
В Національній історичній бібліотеці України багато років поспіль вивчають життєвий шлях однієї із славетних своїх колег – Людмили Павличенко, яка до війни працювала в цьому закладі культури, а в роки Другої світової стала легендарним снайпером. З нагоди 100-річчя відомої на весь світ жінки, бібліотечні фахівці «історички» презентували біобібліографічний покажчик «Людмила Павличенко – воїн, історик, громадянин».
– Робота над виданням розпочалася ще у 2011 році з метою збереження пам’яті про нашу героїчну землячку. Крім біографічних даних покажчик також містить творчі напрацювання Людмили Павличенко, її спогади, листи та інші цікаві матеріали, – розповіла Тетяна Приліпко – досвідчений співробітник Національної історичної бібліотеки України, яка особисто доклала багато зусиль для того, щоб розшукати цінні матеріали.
Людмила Павличенко народилася у Білій Церкві 12 липня 1916 року, а невдовзі її сім'я переїхала до Києва. Дівчина навчалася на робфаці, працювала на київському заводі ''Арсенал'', відвідувала школу снайперів, мріяла стати льотчицею, прагнула продовжити освіту.
У 1937 році Людмила стала студенткою історичного факультету Київського університету. Зауважимо, що значний вплив на доньку справила мати — Олена Бєлова, яка у 1939 році працювала завідувачем відділу обробки та каталогів Державної історичної бібліотеки України та одночасно навчалася разом із Людмилою в університеті. Трудову біографію дівчина продовжила в цій книгозбірні й одержала корисний практичний досвід роботи з історичною літературою та читачами.
Друга світова війна застала Людмилу на дипломній практиці в Одеській державній науковій бібліотеці. Із перших днів війни Людмила пішла на фронт добровольцем і воювала в 25-й Чапаєвській стрілецькій дивізії. Вона брала участь в обороні Одеси, Севастополя та знищила 309 німецьких солдатів і офіцерів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1943 року за проявлені мужність і героїзм Людмилі Павличенко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Післявоєнний період життя Людмила Михайлівна присвятила улюбленій дослідницькій справі: готувала до друку спогади про Другу світову війну (''Героическая быль. Оборона Севастополя. 1941—1942 гг.'' (Москва, 1958, 1960). Зауважимо, що у фондах НІБУ є книги автора, а також документи, листи, спогади військових, науково-популярна література про славетну співробітницю. Померла Людмила Павличенко 10 жовтня 1974 році у Москві. На її честь названі вулиці в Білій Церкві, Одесі та Севастополі, відкрито виставкові експозиції в багатьох військових, краєзнавчих, виробничих, навчальних та шкільних музеях України.
Ретроспективний біобібліографічний покажчик, присвячений Людмилі Павличенко стане у пригоді не тільки історикам, краєзнавцям, освітянам, бібліотечним фахівцям, але і широкому читацькому загалу.
Крім того, у читальному залі бібліотеки нині експонується книжкова виставка «Жінки у Другій світовій війні».
Нагадаємо, що виставку про Другу світову війну влаштували на Майдані Незалежності.