Як поліклініка у Києві стала прибутковим діагностичним центром

Реформа медичної галузі поступово виходить на новий етап. Але не так просто лікарям вдалося переформатувати роботу, вийти на якісніший рівень надання медичних послуг та власного добробуту.

Про труднощі та нові переваги у роботі розповіли у Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр» (КДЦ) Печерського району Києва.

ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ

За словами директорки діагностичного центру на Печерську Людмили Кравчук, її заклад створили на базі центральної районної поліклініки. За чисельністю населення район найменший у столиці, і це стало одним із викликів у 2020-ому, коли стартував другий етап медичної реформи.

Подолати труднощі вдалося завдяки тому, що є значний попит на медичні послуги у пацієнтів та можливості Програми медичних гарантій. Адже КДЦ проводить важливі для хворих спостереження, діагностику, лікування та реабілітацію при різних захворюваннях. Серед безкоштовних для пацієнтів послуг — мамографія, гістероскопія, цистоскопія, стоматологічна допомога, ведення вагітності в амбулаторних умовах та інші.

«На початку було дуже важко. Сталося різке просідання, адже населення району невелике, і багато заробляти ми не могли. Почали звільнятися лікарі. Я зрозуміла, що без антикризових заходів не обійтися”- розповідає директорка закладу Людмила Кравчук.

За її словами, у період трансформації перед закладом постали два великих завдання. З одного боку — оптимізувати витрати. З іншого — збільшити надходження. Зокрема, бути спроможними надавати якнайбільше послуг, передбачених Програмою медичних гарантій.

Тоді довелося скоротити на 20% штатний розклад — зі 430 співробітників до 370. А також відкоригувати структуру підприємства.

Наприклад, до реформи було три стоматологічних відділення, і при кожному апарат управління, своя стерилізаційна. Згодом їх об’єднали. Переглянули й принципи менеджменту та функціонування денного стаціонару. Запровадили режим жорсткої економії господарських та експлуатаційних витрат.

Заробляти консультаційно-діагностичному центру належало навчитися також в нових умовах, наближених до ринкових.

ПРО ГРОШІ ТА МОЖЛИВОСТІ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я

«Коли з’явилися „пакети“ від НСЗУ, то деяке обладнання в нас було, а дещо довелося терміново придбати, щоб перелаштуватися і рухатися вперед. Пріоритетом вибрали нарощування діагностичних послуг», — розповідає Людмила Кравчук.

Як приклад, вона навела цистоскопію, яку давно збиралися запровадити у медзакладі, але коли зрозуміли, що ця послуга приноситиме достойну оплату лікарям, — закупили нове обладнання і швидко розгорнули тестування. Зокрема, влада столиці придбала закладу мамограф.

Щоб збільшувати надходження, закладу конче потрібно нарощувати кількість пацієнтів — адже консультативні та діагностичні послуги не надто дороговартісні.

За словами Людмили Кравчук, вони не стали розраховувати лише на мешканців відносно невеликого Печерського району столиці й поставили завдання максимально ефективно використати принцип «гроші ходять за пацієнтом».

Нині пані Кравчук вже констатує, що заклад досяг в цьому успіху. За минулий рік підприємство надало близько 360 тисяч послуг, і третину з них — мешканцям інших районів Києва, приміських селищ, міст-супутників.

Фінансовий зиск для підприємства очевидний — за медичною субвенцією до реформи заклад отримував 49 млн. грн. А у 2021 році фінансування за програмою гарантій зросло вже 69 мільйонів.

«Ми вивчили правила гри й навчилися працювати в нових умовах, — каже директорка. — Люди до нас ідуть, вони задоволені, відповідно, маємо можливість більше заробляти.

Вона розповіла, якщо на старті реформи деякі лікарі пішли до приватних закладів із більшою зарплатою, то тепер є зворотня тенденція. Четверо лікарів вже повернулися до КДЦ.

ПРО ЗАРПЛАТУ МЕДИКІВ

Зростають і доходи персоналу. Система нарахування зарплати лікарів прозора та персоніфікована, ґрунтується на щомісячній кількості наданих послуг.

За одинадцять місяців минулого року середня зарплата по закладу становила 16 тис. грн, тоді як до реформи була 8,9 тис. Відтак, зарплатня лікарів зросла на 90%, середнього персоналу — на 67% а молодшого — на 63%.

Але ще більше показовою є динаміка: якщо за 11 місяців 2021 року середня зарплата лікаря становила 20,3 тис. грн, то за вересень-листопад — вже 26 тисяч. Відповідно зросла й зарплата медсестер — з 13,6 до 15 тисяч грн.

«Зарплата залежить від кількості пацієнтів, — підтверджує лікар-ендоскопіст Ірина Луценко. — Все покриває Програма медичних гарантій, людям не треба ходити до каси. Пацієнти дивуються, особливо люди старшого віку: отак все безкоштовно? Задоволені і вони, й ми».

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ, РЕМОНТИ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ — НОВЕ У КОЛИШНІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ

Нині пацієнт отримує у вузького спеціаліста електронне направлення, приходить, і в діагностичному центрі йому надають необхідні послуги — діагностичні обстеження, лікувальні процедури.

«Ніяких талонів, все через Helsi. Зі свого боку, ми вітаємо збільшення числа пацієнтів, адже наша зарплата залежить від кількості наданих послуг”- розповіла завідувачка денного стаціонару Наталія Петренко.

Денний стаціонар Печерського КДЦ — одна зі структур, що зазнала суттєвих змін із початком реформи. Тут змінили принципи менеджменту, відремонтували й умеблювали палати. Також облаштували реабілітаційне відділення з комплексом фізіотерапевтичних процедур.

Проте заклад не сподівається лише на кошти від НСЗУ — надає платні послуги там, де це передбачено законодавством. Наприклад, виграє тендери на проведення профоглядів, співпрацює з трьома десятками страхових компаній.

«Ми підвищили зарплату персоналу, але не можемо лише проїдати гроші, — каже Людмила Кравчук. — Розуміємо, що пацієнти до нас не прийдуть, якщо не матимемо чим надавати якісні послуги. Треба купувати сучасне обладнання, створювати інші умови — аж до прибирального інвентарю, туалетів, місць для відпочинку. Нам це вдається. Інколи люди запитують — а це точно комунальне підприємство?»

Дев’ять відсотків витрат заклад виділяє сьогодні на модернізацію і результати очевидні.

Регулярно лікується тут в денному стаціонарі та проходить обстеження відома народна майстриня Тамара Глушенок, хоча проживає в іншому районі столиці.

«Мені треба було МРТ попереку, кульшових суглобів, хребта. Зробили все безкоштовно, і це неймовірно, — ділиться вона враженнями. — Тут справді стало краще. Завжди іду до цього закладу з радістю — привітний персонал, гарна атмосфера, доглянуте господарство».

Людмила Кравчук додає, що однією з вимог до персоналу є належне ставлення до пацієнтів. Сама вона прискіпливо стежить за рейтингом закладу та відгуками про його роботу на різних інтернет-сайтах. Тут постійно проводять навчання персоналу з етики спілкування. Адже люди стали вимогливими. Якщо раніше знали, що можуть звертатися до медзакладу тільки у своєму районі — то тепер мають вибір.

Проєкт реалізується за підтримки Проекту USAID Підтримка реформи охорони здоров`я.

В Україні, й у Києві зокрема, розпочалася кампанія з ревакцинації від захворювання на Covid-19. Що таке ревакцинація або бустерна доза вакцини, для чого її робити й чи не потрібно буде знову повторювати весь вакцинальний цикл, читачам «Вечірнього Києва» розповів голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ) кандидат медичних наук Федір Лапій.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»