На території Києва створять нові заповідні зони, щоб врятувати унікальні ліси

ЩО ГОВОРЯТЬ СПЕЦІАЛІСТИ

Рятівну для Києва роль лісів показав на прикладі супутникового знімка, зробленого у червні 2021 року, голова ГО «Київська ландшафтна ініціатива» Володимир Колінько: перегріте влітку місто, прохолодні ліси та водні об’єкти столиці.

Це дослідження встановило, що в червні температура на Оболоні, Харківському масиві, Троєщині досягала критичної для здоров’я людини позначки у 40 градусів, в той час, як у лісах навколо міста зберігалася температура у 25 градусів, а у водоймах — 20 градусів. На думку пана Колінька, відвернути екологічну катастрофу від міста може суворе заповідання до 50 відсотків території лісів.

Такої ж думки й голова ГО «Спілка порятунку Голосіївського лісу» Світлана Корольонок, яка наголосила на тому, що територія Київської області та України в цілому швидко перетворюється на суцільне агрокультурне та урбанізоване середовище, в якому немає місця біорізноманіттю.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко навів приклади знищення унікальних рослин й екосистем у межах столичних лісів через вибіркові та санітарні рубки. Він підкреслив, що в заповіданих зонах біля столиці, де не проводиться жодна діяльність, фіксується біологічне різноманіття в 10 разів більше, ніж в рекреаційних зонах лісів.

За словами Борейка, в межах господарських зон Святошинського, Конча-Заспівського, Лісниківського лісгоспів збереглися унікальні ліси, яких немає більше в Київській області. Тому їх потрібно суворо охороняти й заборонити на місці будь-яку діяльність, в тому числі — й санітарне розчищення повалених негодою дерев.

СКІЛЬКИ ЗЕМЕЛЬ НАРАЗІ ЗАПОВІДАНІ

За словами в.о. директора Національного природного парку «Голосіївський» Андрія Хрутьби, нині природоохоронне законодавство України, міжнародні угоди та директиви Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу вимагають доведення площі заповіданої території у національних природних парках не менш ніж до 20 відсотків.

Наразі у «Голосіївському» площа заповідної зони становить 1422,26 га, або лише 12,9% від загальної площі його територій. А частка заповідної зони у землекористувачів «Голосіївського» не перевищує 10%. І це занадто мало.

Так, зовсім немає заповіданої території у користуванні КП УЗН Голосіївського району Києва, КП «ЛПГ «Конча-Заспа». У Святошинського лісопаркового господарства заповідними є лише 9,3% території. І це не забезпечує збереження усіх цінних та унікальних природних комплексів НПП.

ЯКІ БАГАТСТВА ПРОПОНУЮТЬ ЗАПОВІДАТИ

На землях користування адміністрації НПП «Голосіївський» пропонується розширити суворо охоронну зону за рахунок приєднання ділянки 18 кварталу Лісниківського ПНДВ, його східної частини, де розташовані вологі й сирі вільхові, дубові, ясеневі ліси, віком близько 100 років на площі приблизно у 25 гектарів. І відтак, збільшити відсоток заповідної зони в цій місцевості до 44,5%.

На землях КП «Лісо-паркове господарство Конча-Заспа» потрібно створити заповідну зону площею 596 га, яка нині повністю відсутня. Це забезпечить частку заповідної зони 24,9% у межах землекористування «Конча-Заспи».

Заповідання ділянки необхідне для збереження цінних та унікальних природних комплексів, біотичного та ландшафтного різноманіття, адже тут ростуть ліси, переважно природного походження, є інші природні комплекси, що мають високу наукову та природоохоронну цінність, ростуть рідкісні види рослин з Червоної книги України.

Чим конкретно багата ця територія? Поблизу Києва є соснові ліси зеленомохові, ділянки з підліском із вишні степової, росте коручка темно-червона, сон розкритий та сон лучний. Є ділянки незаліснених піщаних підвищених територій з лишайниковим покривом, дубово-соснові ліси, старовікові (переважно понад 100 років) соснові ліси природного походження.

У межах територій КП «Святошинське ЛПГ» (Святошинсько-Біличанське ПНДВ) нині площа заповідної зони становить лише 9,3%. Пропонується зробити заповідними 818 га, тобто значно розширити зону.

Для цього є вагомі аргументи. Так, наразі в межах зони регульованої рекреації є ліси, переважно природного походження, та інші природні комплекси, що збережені у природному стані і мають високу наукову та природоохоронну цінність.

Це природні старі дубові та дубово-соснові ліси у Пуща–Водицькому лісництві (квартали: 91, 108, 109, 110, 111 приблизна площа 96 га), масиви світлих дубових лісів та дубово-соснових лісів, а також перезволожених комплексів, прилеглих до заплави р. Ірпінь. Їх приблизна площа — 339 га.

Також є соснові ліси чорницеві, дубові та дубово-соснові ліси, де ростуть види з Червоної книги України: підсніжник білосніжний та цибуля ведмежа. На терасі річки Ірпінь є листяні ліси, зростає лілія лісова. Притерасна частина річки Нивки на лівому березі має вологі чорновільхові та вільхово-дубово-ясеневі ліси, де також росте цибуля ведмежа.

Також впритул до Києва ростуть соснові зеленомохові ліси, є лісове озеро зі смугами сфагнових мохів по краю та пухирником малим в озері (ЧКУ). За інформацією учасників пресконференції, процес оформлення нових територій як заповідних в межах НПП «Голосіївський» вже розпочався.

Вчені прогнозують руйнівні для Києва наслідки глобального потепління. Зимові від’ємні температури стануть рідкістю й триватимуть не більше 14 днів на рік, взимку постійно йтимуть дощі та мокрий сніг. В результаті це не сприятиме наповненості річок та озер водою, накопиченню ґрунтами вологи, що призведе до посух.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»