Лисиці у парках: киянам пояснили правила безпеки при зустрічі з дикою твариною

З недавніх сповіщень у Фейсбук — лисиця у парку «Відрадний» та дикі лебеді у парку «Наталка». Виконуюча обов’язки директора КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» Наталя Мазур відповіла на запитання «Вечірнього Києва», як себе поводити з дикими, травмованими та безпритульними чотирилапими.

ПРО НЕБЕЗПЕКУ ЛАСКАВИХ ЛИСИЦЬ

— Скажіть, будь ласка, з якими проблемами зіштовхуються тварини у холодну пору і як їх лікуєте?

— Найбільш поширені травми у тварин взимку — травми кінцівок, переломи. Проте вони трапляються й влітку. Зараз також є переохолодження, які успішно лікуються ветеринарами. Днями нас попросили про допомогу телефоном і ми привезли дуже травмованого собаку, йому довелося ампутувати лапу.

Ми лікуємо або оперуємо тварин, ставимо металеві конструкції, пластини. Якщо тварині довелося ампутувати кінцівку, то її вже не можна повертати на вулицю. У таких випадках намагаємося їх прилаштувати в добрі руки, якщо це не вдається — переміщуємо до притулку.

В останні роки, на мій погляд, суспільство, зокрема, кияни стали більш гуманним та уважними до тварин.

— Чи привозять до вас диких тварин?

— Ні, не привозять. Я взагалі проти того, щоб кияни з ними контактували, брали додому або в лікарню. Тому, що через диких тварин передається сказ — спільне смертельно небезпечне захворювання для тварин та людей.

Якщо, наприклад, бачать лисичку у дворі, і до неї можна доторкнутися, то, як правило, у дикої тварини з такою нетиповою поведінкою може бути сказ. Проте люди думають, що вона була домашня, контактують й продовжують годувати, намагаються прихистити. А цього робити категорично не можна.

ДИКИХ ТВАРИН ТРЕБА ПОВЕРТАТИ У ПРИРОДУ

— Зараз такі світлини поширюють у Фейсбуці…

— Так, я бачила лисицю з парку «Відрадний» на світлинах у Фейсбуці й коментарі під ними. Люди, замість того, щоб звернутися до профільних спеціалістів, викладають в соцмережі пости й запитують поради один в одного. Як на мене, то це некоректно.

Після того, як ми побачили цю світлину, декілька разів виїжджали на вказане киянами у соцмережі місце, але лисиці не зустріли. Це хижак, і вона живе там, де її кормова база. Вона може переміщуватися й не повернутися на попереднє місце. Тому у нас домовленість з працівниками парку «Відрадний», що вони повідомлять нам, якщо побачать, що б ми не дізнавалися про такі випадки з соцмереж.

— А які будуть ваші дії, якщо зловите?

— Ми маємо лисичку відловити, провести карантинні заходи щодо сказу, зробити щеплення й відпустити саме у природу, а не в міський парк. Такі зустрічі з дикими тваринами з нетиповою поведінкою та зазвичай дуже небезпечні. Варто про це пам’ятати, особливо тим, хто має домашніх собак.

З приводу лебедів з парку «Наталка» до нас також зверталися. Лебеді — не зовсім наш профіль, але, оскільки ми працюємо зі столичними структурами, я особисто звернулася до Київзоо, просила допомоги й надати роз’яснення.

Спеціалісти говорять, що лебеді, коли водойма не замерзла, не потребують підгодовування. Інакше вони перестануть самі шукати їжу. Якщо водойма замерзає, лебідь перелітає в інші місця. Бачити у парку величних птахів — дуже приємно, але ми можемо просто помилуватися ними й не втручатися в життя дикої природи.

ПРО МАСОВУ ВАКЦИНАЦІЮ ТА СТЕРИЛІЗАЦІЮ БЕЗПРИТУЛЬНИХ

— Як у місті стежать за популяцією безпритульних собак та котів і чи скоротилася вона в останні роки у зв’язку з масовою стерилізацією?

— Ми стежимо за популяцією, продовжуємо стерилізувати кішок та собак. Навесні — у березні-квітні — плануємо провести підрахунок безпритульних тварин по Києву. Хотіли це зробити в жовтні минулого року, але не знайшлася достатня кількість волонтерів, які б допомогли. Нам потрібно приблизно 500 людей, щоби порахувати поголів’я.

Стерилізація залишається найефективнішим способом регулювання популяції, і коли проведемо підрахунок, зможемо конкретно на прикладі цифр продемонструвати його ефективність. Але, якщо поглянемо на вулиці Києва нині і згадаємо, скільки тварин було, наприклад, у 2007 році, я думаю кожен вже помітив різницю.

Безпритульні тварини сьогодні залишилися переважно на околицях міста, у промзонах, і там, де їх підгодовують. Масово тварин на вулицях ми вже не бачимо.

— Чи охоче кияни стають опікунами безпритульних тварин?

— Так, охоче. У нас зареєстровано майже 1000 опікунів. Функції у них такі: співпрацюють з нашим підприємством, знають, де розташовуються кішки чи собаки, підгодовують. Якщо тварина потребує стерилізації, вони самі привозять, або ми приїжджаємо забираємо до клініки. Якщо потрібне лікування, опікуни також надають тварині допомогу разом зі спеціалістами підприємства.

Мені здається, якби у Києві не було опікунів та волонтерів, нам було б важко працювати, адже проблема безпритульних тварин дійсно існує. Якщо тварина потребує допомоги, круто, коли надати таку допомогу може опікун. Привезти її до клініки, доглядати за нею після операцій. Підприємство не в змозі розмістити всіх чотирилапих у себе, лише певну кількість, а тварин, що потребують догляду набагато більше.

— Всі тварини, які зараз під опікою, мають щеплення від сказу?

— Так. Ми їх обов’язково щеплюємо від сказу. Якщо потрапляють до нас цуценята — щепимо комплексною вакциною, адже вони більш вразливі до вірусних інфекцій. Усі тварини, які пройшли через підприємство, щеплені. Щороку проводиться їх ревакцинація за участю опікунів: нам показують місця перебування кішок та собак, притримують їх, а ми робимо щеплення.

Їздимо й по тих локаціях, в основному на околицях міста, де немає опікунів, але є дикі тварини, ревакцинуємо. Ми маємо захистити місто від страшної хвороби — сказу.

— Чи потрібно зараз підгодовувати безпритульних тварин, чи це доцільно лише у сильні морози?

— Ми стежимо за прогнозом погоди, і якщо температура знижуватиметься, будемо залучати добровольців, щоб нагодувати безпритульних собак та котів. Важче всього тваринам, які живуть на околицях, тому що у них немає опікунів. Вони, можливо, навіть побоюються людей й не підходять до житла. Щоб дістатися до найдальших кутків Києва використаємо наш транспорт.

Нині на Дніпрі біля парку «Наталка» перебуває зграя лебедів, про яку турбуються і спеціалісти й місцеві жителі.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»