У Києві прийняли Екостратегію, яка покращить якість води, повітря та енергоефективність

Київська міська рада затвердила «Екологічну стратегію міста Києва до 2030 року». У цьому документі визначили основні напрямки, як столиця має розвиватися в екологічній площині наступні кілька років.

У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ ДОКУМЕНТУ

Особливістю «Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року» є те, що цей документ є виключно громадською ініціативою. Тобто, його розробили й запропонували не чиновники, а самі жителі міста.
У підготовці Екостратегії взяли участь понад 100 експертів та науковців у галузі екології, громадських активістів, членів екологічних організацій і киян.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОСТРАТЕГІЇ

Екостратегія містить чотири основні напрямки екологічної політики міста Києва. Це — «Чиста вода», «Чисте повітря та чиста енергія», «Зелені зони та біорізноманіття» та «Кругове управління відходами».

У кожному з цих напрямків визначили чимало конкретних заходів. Наприклад, щоб покращити якість водопровідної води та захистити екосистему Дніпра, запропоновано посилити контроль за якістю води, в тому числі впровадивши нові стандарти її оцінки. Модернізація інфраструктури водопостачання і водовідведення — одна з цілей, що допоможе подавати чисту воду до кожної квартири.

У сфері захисту чистого повітря одним з першочергових заходів буде облаштування сучасної системи моніторингу.

Документ також наголошує на розширенні площі зелених зон та заповідних територій. Так, площа зелених зон до 2030 року досягне понад 7 тисяч гектарів. Крім того, 30 тисяч гектарів матимуть статус заповідних територій.

Одним з пріоритетів є і розв’язання сміттєвої проблеми. У цьому плані Екостратегія зокрема передбачає будівництво сортувально-переробних станцій, створення пунктів, де можна буде відремонтувати старі речі, щоб не викидати їх на звалища. Також поставили за мету забезпечити киян компостерами, аби вони не спалювали рослинність.

У документі йдеться й про підвищення ефективності використання енергії у будівлях житлового та нежитлового фонду, екомодернізацію промислових підприємств та переходу їх до використання відновлених джерел енергії, впровадження міського електричного транспорту тощо.

Повністю зі Стратегією можна ознайомитися за посиланням.

ЯКОЇ МЕТИ ПОСТАВИЛИ ДОСЯГНУТИ ДО 2030 РОКУ

Активісти оприлюднили ключові показники в екологічному розвитку столиці, яких запланували досягнути до 2030 року. Це, зокрема:

• зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі Києва до 50%;
• зменшення енергоспоживання будівель на 25%;
• зменшення викидів в атмосферне повітря забруднювальних речовин з 205 т/кв.км до 164 т/кв.км;
• забезпеченість зеленими зонами загального користування з 18 до 25 кв. м/особу;
• збільшення площі земель природно-заповідного фонду з 20,1 тисячі гектарів до понад 30 тисяч гектарів;
• збільшення частки перероблених відходів до 50%;
• зменшення захоронення відходів з 90 до 25%.

КОМЕНТАРІ

Костянтин Яловий, громадський діяч, ініціатор створення Екологічної стратегії Києва:

— Екологічна стратегія Києва до 2030 року розроблена спільно киянами, експертами та громадським сектором. Її цілі та завдання узгоджуються з цілями сталого розвитку ООН.

У Стратегії проаналізовано сильні та слабкі сторони кожного з чотирьох напрямів, сформульовано цілі, яких потрібно досягти, встановлено об’єктивні терміни та конкретні дії для покращення екологічної ситуації у столиці.

Дякую усім депутатам Київради, хто підтримав цей документ. Сподіваюся, що усі матеріали та напрацювання закладені в Екологічній стратегії Києва будуть враховані та використані у подальших рішеннях Київської ради щодо екології.

Вадим Сторожук, депутат Київради, перший заступник голови постійної комісії з питань екологічної політики:

— За моїм поданням, до Екологічної стратегії включили ще один напрямок — декарбонізацію підприємств. Адже більшість європейських столиць вже відійшли від використання вугілля і переходять на водень.

Звісно, щоб провести декарбонізацію, потрібні серйозні фінансові ресурси. Але Європа в захваті від подібних нововведень, тому завжди готова долучатися до співфінансування таких проєктів, звичайно, спільно з міським бюджетом.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»