У Києві прийняли Екостратегію, яка покращить якість води, повітря та енергоефективність

У столиці побільшає зелених зон. Фото: Наталія Слінкіна
У столиці побільшає зелених зон. Фото: Наталія Слінкіна

Цей документ визначає головні екологічні проблеми столиці та пропонує шляхи їх розв’язання.

Київська міська рада затвердила «Екологічну стратегію міста Києва до 2030 року». У цьому документі визначили основні напрямки, як столиця має розвиватися в екологічній площині наступні кілька років.

Стратегія передбачає модернізацію промислових підприємств. Фото: Борис Корпусенко

У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ ДОКУМЕНТУ

Особливістю «Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року» є те, що цей документ є виключно громадською ініціативою. Тобто, його розробили й запропонували не чиновники, а самі жителі міста.
У підготовці Екостратегії взяли участь понад 100 експертів та науковців у галузі екології, громадських активістів, членів екологічних організацій і киян.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОСТРАТЕГІЇ

Екостратегія містить чотири основні напрямки екологічної політики міста Києва. Це — «Чиста вода», «Чисте повітря та чиста енергія», «Зелені зони та біорізноманіття» та «Кругове управління відходами».

У кожному з цих напрямків визначили чимало конкретних заходів. Наприклад, щоб покращити якість водопровідної води та захистити екосистему Дніпра, запропоновано посилити контроль за якістю води, в тому числі впровадивши нові стандарти її оцінки. Модернізація інфраструктури водопостачання і водовідведення — одна з цілей, що допоможе подавати чисту воду до кожної квартири.

У сфері захисту чистого повітря одним з першочергових заходів буде облаштування сучасної системи моніторингу.

Одне із завдань — покращення якості питної води. Фото: Борис Корпусенко

Документ також наголошує на розширенні площі зелених зон та заповідних територій. Так, площа зелених зон до 2030 року досягне понад 7 тисяч гектарів. Крім того, 30 тисяч гектарів матимуть статус заповідних територій.

Одним з пріоритетів є і розв’язання сміттєвої проблеми. У цьому плані Екостратегія зокрема передбачає будівництво сортувально-переробних станцій, створення пунктів, де можна буде відремонтувати старі речі, щоб не викидати їх на звалища. Також поставили за мету забезпечити киян компостерами, аби вони не спалювали рослинність.

У документі йдеться й про підвищення ефективності використання енергії у будівлях житлового та нежитлового фонду, екомодернізацію промислових підприємств та переходу їх до використання відновлених джерел енергії, впровадження міського електричного транспорту тощо.

Повністю зі Стратегією можна ознайомитися за посиланням.

Пріоритет — екологічному транспорту. Фото: Борис Корпусенко

ЯКОЇ МЕТИ ПОСТАВИЛИ ДОСЯГНУТИ ДО 2030 РОКУ

Активісти оприлюднили ключові показники в екологічному розвитку столиці, яких запланували досягнути до 2030 року. Це, зокрема:

  • зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі Києва до 50%;
  • зменшення енергоспоживання будівель на 25%;
  • зменшення викидів в атмосферне повітря забруднювальних речовин з 205 т/кв.км до 164 т/кв.км;
  • забезпеченість зеленими зонами загального користування з 18 до 25 кв. м/особу;
  • збільшення площі земель природно-заповідного фонду з 20,1 тисячі гектарів до понад 30 тисяч гектарів;
  • збільшення частки перероблених відходів до 50%;
  • зменшення захоронення відходів з 90 до 25%.

КОМЕНТАРІ

Костянтин Яловий, громадський діяч, ініціатор створення Екологічної стратегії Києва:

— Екологічна стратегія Києва до 2030 року розроблена спільно киянами, експертами та громадським сектором. Її цілі та завдання узгоджуються з цілями сталого розвитку ООН.

У Стратегії проаналізовано сильні та слабкі сторони кожного з чотирьох напрямів, сформульовано цілі, яких потрібно досягти, встановлено об’єктивні терміни та конкретні дії для покращення екологічної ситуації у столиці.

Дякую усім депутатам Київради, хто підтримав цей документ. Сподіваюся, що усі матеріали та напрацювання закладені в Екологічній стратегії Києва будуть враховані та використані у подальших рішеннях Київської ради щодо екології.

Вадим Сторожук, депутат Київради, перший заступник голови постійної комісії з питань екологічної політики:

— За моїм поданням, до Екологічної стратегії включили ще один напрямок — декарбонізацію підприємств. Адже більшість європейських столиць вже відійшли від використання вугілля і переходять на водень.

Звісно, щоб провести декарбонізацію, потрібні серйозні фінансові ресурси. Але Європа в захваті від подібних нововведень, тому завжди готова долучатися до співфінансування таких проєктів, звичайно, спільно з міським бюджетом.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»