Бій під Крутами: деталі героїчного поєдинку розкривають в меморіальному комплексі

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» розташований у кількох годинах їзди від Києва — безпосередньо на тому місці, де відбувався історичний бій.
Щороку, 29 січня, ця локація стає місцем вшанування пам’яті полеглих у бою під Крутами. Тут, у Чернігівській області, на місці, де сталася героїчна подія 1918 року, відкритий Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Будівництво комплексу розпочалось у 1990 році і завершилося лише у 2006-му. З 2010 року комплекс став філією Національного військово-історичного музею України.


Перше, на що звертають увагу відвідувачі, — це 10-метрова червона колона. За задумом творця меморіалу Анатолія Гайдамака, вона має нагадувати колони Київського Університету, де вчились більшість загиблих під Крутами студентів.
Біля підніжжя пагорба є капличка, перед якою на камені зазначена цитата з українського гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу». Поруч із пам’ятником викопали озеро у формі хреста.


Сама музейна експозиція складається з залізничної платформи та чотирьох залів-вагонів, які зовні стилізовані під вагони початку ХХ століття. Архітектори відтворили тут залізничний перон, встелений бруківкою, разом із лавами та ліхтарями.
У залах-вагонах розміщені експонати, які так чи інакше стосуються бою під Крутами: розвиток українського національного руху початку ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки. Є й вагон, що сам по собі є експонатом: там проводився санітарний огляд і очищення вояків під час військових баталій.


Один із вагонів присвячений безпосередньо бою біля станції Крути і демонструє його значення для подальших бойових дій в Україні. Матеріали розташовані за принципом протистояння воюючих сторін: ліворуч — українські військовики, праворуч — більшовицькі, відтворена карта-схема самого бою.
Тут відвідувачі можуть побачити фотографії воїнів, яким вдалося вижити після бою, і порожні рамки, на яких збереглися лише імена полеглих. Також в експозиції представлений верхній одяг курсантів Київського університету тих часів.

У ще одному вагоні розміщені копії документів та відео- та фотохроніка подій Української революції, гетьманату Павла Скоропадського, доби Директорії та Західноукраїнської Народної Республіки.
У останньому штабному вагоні представлена тематична експозиція, присвячена сучасним героям, які боронять нашу країну від ворога на Сході України. Сюди з передової передали особливі «артефакти» — кулі, елементи «градів», частини спорядження військових та фотографії полеглих.

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» продовжує розвиватися і досі. Так, рік тому Національний військово-історичний музей України почав розробку проєкту розбудови нових локацій на території комплексу. Тут планують створити сучасний інтерактивний простір «Визвольних Змагань» з фортифікаційним скансеном і тактичним полігоном для практичних занять.
«Наявність 120 гектарів території під розбудову Меморіального комплексу дає можливість, залишивши без змін існуючий меморіал, побудувати всі запроектовані простори з врахуванням сучасних музейних і туристичних практик», — зазначають у Національний військово-історичний музеї.
Окрім того, творці впевнені, що створення Центру військово-патріотичного виховання надзвичайно важлива і географічно, адже локація розташована неподалік кордонів з Російською Федерацією і Білоруссю.
Проєкт презентують завтра, 29 січня, на День Героїв Крут на території Меморіального комплексу. Безпосередньо відкриття простору передбачене на 2023 рік.
Як дістатися: Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»розташований у 160 км від Киева. Зі столиці курсує електричка від станції Дарниця. Його адреса — Чернігівська область, Борзнянський район, село Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38.
***
Нагадаємо, що до річниці подій під Крутами у столиці влаштують вечір пам’яті «Крути. Мистецька рефлексія». Запрошені гості — проєкт «Осяйна& Живосил» (Василь Лютий і Оксана Бут), кобзарі Михайло Гречкин та Святослав Силенко, поетеса Злата-Зоряна Паламарчук. Модеруватиме подію бібліотекар, поет Дмитро Луняка.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»