Олександр Міщенко: «Земельна комісія готує проєкт рішення про заборону нової забудови у центрі столиці»

Приватний підприємець, заступник директора ТОВ «Столична правова фундація», колишній військовий, «афганець», депутат Київради (фракція «Європейська солідарність»), перший заступник голови постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Олександр Міщенко у Київраді вже вдруге представляє інтереси виборців Дніпровського району.

В інтерв`ю «Вечірньому Києву» він розповів про свою депутатську діяльність та роботу в профільній комісії.

«НИНІШНЬОГО РОКУ РОЗПОЧНЕТЬСЯ БУДІВНИЦТВО ДРУГОГО ВИЇЗДУ З ДВРЗ»

— Олександре Григоровичу, оскільки у Київраді ви працюєте не перше скликання, то наше традиційне запитання: що глобального, завдяки вам, як депутату, вдалося зробити у рідному районі?

— Найбільшим здобутком, вважаю, є те, що міська влада підтримала нашу депутатську ініціативу й вдалося збудувати школу №42, що на вулиці Хорольській, 19.

Заклад — дуже сучасний, оснащений найновішим обладнанням. Там, зокрема, є три спортивних зали, басейн, шкільний музей. Тому не дивно, що ця школа має попит у батьків дітей, коли постає питання вибору навчального закладу.

Також відремонтували харчоблоки та актові зали у більшості дитячих садочків та шкіл району. До речі, ці питання є першочерговими, тому ними займаємося постійно.

Інша актуальна проблема. Вже давно до нас зверталися люди з питання проведення капітального ремонту мережі зовнішнього освітлення у мікрорайоні Каунаський. Минулого року вдалося встановити освітлення у великій частині цього мікрорайону. В планах закінчити ремонтні роботи нинішнього року.

Також постійно організовуємо і проводимо капітальні ремонти житлових будинків. Наприклад, скрізь вже замінили вікна на сходових клітинах, встановили теплолічильники. А ще постійно займаємося ремонтами ліфтів, благоустроєм прибудинкових територій, асфальтуванням доріг та міжквартальних переїздів.

— Що в планах зробити для своїх виборців у найближчі 4 роки?

— Найперше — відновити трамвайну лінію, яка раніше була на ДВРЗ. Зараз на Дарниці тестуються нові трамваї…

— Вибачте, мова йде про випробування польських низькопідлогових трамваїв?

— Так. Це — двадцяти шестиметрові, повністю низькопідлогові трамваї компанії «Татра-Юг». Їх особливість у тому, що у трамваї довгі перша та третя секції, друга — коротка. У вагоні є шість дверей, всі вони розташовані у першій та третій секціях.

Завдяки низькій платформі, трамваї дуже зручні для пасажирів, особливо для пенсіонерів, батьків з маленькими дітьми та людей з особливими потребами. А ще такий транспорт створює набагато менше шуму, що дуже важливо для мешканців навколишніх будинків.

Трамваї курсуватимуть на лінії, яка забезпечить пряме транспортне сполучення мешканців ДВРЗ і Дніпровського району з іншими районами міста та Святошино-Броварською лінією метрополітену.

— Повернемося до депутатських планів…

— Глобальною проблемою не тільки для нашого району, а й для всього міста, є будівництво другого виїзду з ДВРЗ. Адже тоді вдасться звільнити від великогабаритного транспорту Дарницьку площу та територію поблизу метро «Чернігівська». Проєкт будівництва виїзду вже затверджений. Сподіваюся, роботи розпочнуться нинішнього року.

Також працюємо над створенням сучасного стадіону на території 31 школи, що на вулиці Березневій. Вже вдалося облаштувати баскетбольний та волейбольний майданчики, встановити тренажери. Черга — за футбольним полем.

Ще розв’язуємо питання, щоб місто змогло викупити у приватної компанії дитячий садочок на Харківському шосе. Переведення закладу до комунальної власності зможе збільшити кількість місць у дитячих садочках, оскільки ця проблема у нашому районі є актуальною.

«У КИЇВРАДІ ПОМЕНШАЛО ПОПУЛІЗМУ»

— Над якими важливими проєктами рішень працюєте в земельній комісії?

— Зараз комісія готує проєкт рішення про інвентаризацію земель міста Києва. Найближчим часом його винесемо на розгляд сесії Київради.

Також вхожу до складу робочої групи з питань агломерації. Це дуже актуальна тема. Адже багато людей з навколишніх сіл працюють у Києві, привозять у місто діток у школу та дитсадки.

Важливим для нашої комісії є й питання щодо протиправної зміни меж столиці та захоплення території Києва Бучанською районною радою.

— Помітно, що на сесіях Київради нинішнього скликання менше, ніж кілька років тому, виникає конфліктів через земельні питання. Про що це говорить?

— Зараз у Київраді немає такого популізму, як раніше. Депутати розглядають питання спокійно і зважено. Адже вони розуміють, що місто, особливо під час пандемії, має розвиватися і наповнювати бюджет. Це зокрема робиться шляхом продажу і здачі в оренду земельних ділянок.

«ПРОБЛЕМИ ІЗ НЕЗАКОННИМ БУДІВНИЦТВОМ ВИНИКАЮТЬ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ОНОВЛЕНОГО ГЕНПЛАНУ»

— Чи багато в місті є територій, відведених під забудову, навколо яких виникає супротив громади?

— Так. Основна причина — в Києві стало тісно жити. Адже людей у столиці більшає, а територія залишається такою ж.

Ще проблема у тому, що колись (в основному за часів Черновецького) приватникам були виділені земельні ділянки під будівництво. Але ж дозвіл, який вони отримали, наприклад, у 2006 році, зараз вже не актуальний. Ситуація із забудовою за ці роки змінилася. Тому нам дуже потрібний оновлений Генеральний план Києва.

Наприклад, якщо взяти ЖК «Патріотика» (мікрорайон Осокорки), то, вважаю, там будувати не можна, доки не буде облаштована транспортна розв`язка. Адже бракує мостів з Лівого на Правий берег і це є причиною виникнення постійних величезних заторів.

Не можна будувати й в центрі міста. Там можлива тільки реконструкція застарілого житлового фонду. Наша комісія вже готує відповідний проєкт рішення.

Звичайно, у кожному районі столиці затверджені Детальні плани територій, але вони не можуть бути вказівкою до дії. Ще раз повторюю, нам потрібний Генеральний план.

— У Києві є прецеденти знесення незаконно збудованих споруд. Наприклад, тривають суди щодо будинку на вулиці Нижній Вал, 27\29, де забудовник порушив всілякі норми. А в результаті страждають люди. Чому виникають такі ситуації?

— На жаль, подібних будинків у Києві багато. Наприклад, у ЖК «Флагман» скандальний забудовник Войцеховський збудував будинок не тільки незаконно, а ще й на каналізаційному колекторі…

У результаті таких інцидентів заручниками стають прості люди, які інвестували кошти у житло.

Основна проблема, на мою думку, у тому, що свого часу розформували Містобудівну раду, яка давала поради забудовникам — який має бути фасад, поверховість і т.д. Також давно потрібно оновлювати державні будівельні норми.

Великим мінусом є і те, що Верховна рада скасувала пайову участь. На жаль, у нас в столиці немає й житлового фонду, куди можна було б з «хрущовок» переселяти людей та будувати нове житло. Адже застарілий житловий фонд давно потрібно оновлювати.

— Яка зараз ситуація з Троєщинськими луками?

— Через два місяці після створення рішенням Київради цього заказника, приватна фірма зареєструвала у нотаріуса право на землю території в постійне користування. А потім подала до суду, спростовуючи рішення Київради про утворення «Троєщинських луків». Київрада з цього питання ще й досі судиться з потенційним забудовником.

Основною причиною виникнення такої ситуації, знову ж, вважаю, є відсутність у Києві оновленого Генерального плану.

«ПЕТРО ПОРОШЕНКО — ЛЮДИНА, ЯКА ВІДРОДИЛА УКРАЇНСЬКУ АРМІЮ»

— Доводилося чути, що ви постійно відправляєте в АТО допомогу. За які кошти?

— За власні кошти та кошти друзів-волонтерів. Я постійно спілкуюся з керівництвом військових частин в АТО. За потреби відправляємо їм допомогу. Так, перед Новим роком відвезли на фронт теплі шапки та рукавиці.

Але найбільше допомоги відправляли на фронт у 2014 році. Тоді це було фактично все — їжа, одяг, рації…

— В Україну повернувся Петро Порошенко. Як оцінюєте ситуацію, яка склалася навколо вашого політичного лідера?

— Я сам — військовий і скажу, Петро Порошенко це — людина, яка створила українську армію.

Я пам`ятаю армію при Януковичу, коли солдати перемотували берці ізолентою. У 2014 році, коли я був в АТО й отримував форму, на складах лежали куфайки ще з 1942 року, на 250 осіб налічувалося лише 5 бронежилетів, а каски були металевими.

Зараз армія має не тільки нову форму, а і сучасне обладнання — системи нічного бачення, тепловізори.

Тому я дуже поважаю Петра Олексійовича. Саме за те, що він відродив українську армію. Це — навіть не безвіз, а найголовніше — безпека держави.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»