Тигри, квіти, кабінети: у Києві показують корейський народний живопис

У Музеї народно-декоративного мистецтва завершується виставка «Утопія корейського народу. Народний живопис». В експозиції представлені яскраві роботи сучасних корейських художників, які працюють в жанрі «мінхва», фольклорного живопису, що бере свій початок у 17 столітті.
Картини мінхва створювалися анонімними майстрами, що дотримувалися стилів, канонів і жанрів минулого. Вважалося, що вони захищають господаря та його родину від злих духів. Відродження Мінхва відбулося в 1980-х роках.
Мінхва переживає сьогодні справжній ренесанс, приваблюючи як художників-професіоналів, так і численних аматорів і поціновувачів. Твори для виставки надані Фольклорною асоціацією «Урі» (Республіка Корея).



Корейський народний живопис Мінхва відображає естетичну самосвідомість корейської нації часів династії Чосон та втілює її сподівання та символізм. Картини зображені з використанням прийомів гумору та сатири, але водночас ми можемо розглядати їх як відображення спогадів та розваг народу.
«Ці твори допомагають звичайним людям, які щодня стикаються з труднощами, розвіювати переживання та смуток. Народний живопис є креативним і динамічним, він руйнує традиційні мистецькі формальності та завжди вражає новизною», — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Й.В. пан Кім Хьон Те.




Основою зображень мінхва є квіти і птахи («хваджо»), пейзажі «сансу» (гори і річки), канцелярське приладдя «мунбан» (приладдя для навчання) та ієрогліфи («мунджа»). Які б сфери не відображала картина, ви завжди побачити на задньому тлі гори і тварин.
В часи династії Чосон такі картини з квітами та метеликами, що грають в парах, використовували, щоб прикрашати оселю або кімнати молодят. Метелики і квіти символізують мрії, кохання й надії, тому також використовувалися на урочистих подіях.




Квітка Лотоса і біла чапля, зображені разом, символізують бажання з першої спроби вдало скласти іспит. Якщо хотіли побажати матері й батьку жити довго та не хворіти, на картині зображали кішку, каміння, хризантеми й метеликів, що символізували довголіття та міцне здоров’я. Окрім цього, є картини, що символізують здоров’я і любов у подружній парі, а також картини, які уособлюють здоров’я, щастя та удачу для молодят.






На картинах «хвахвендо» переважно зображали квіти. У давні часи існувала культура вирощування квітів у горщиках, замість них оселю часто оздоблювали зображеннями квітів.





Для пейзажного живопису «сансухва» характерним було зображення славнозвісних у Кореї гір, таких як гори Кимгансан з прилеглими пейзажами, а також водоспад Кугок.








На картинах «мунбан» зображали книжкові полиці «чхеккорі». Вони символізують довголіття та прикрашали робочі кабінети «саранбан».



На зображеннях «мунджадо» часто можна побачити 8 ієрогліфів, що означають синівську покірність, справедливість, довге життя без хвороб. Такі картини переважно використовувалися для навчання.




Серед тварин, зображених на тлі гірських пейзажів, можна знайти дракона. Хоч він є уявною твариною, жовтий дракон уособлює образ короля, а синій — символізує захист.






У випадку з зображенням тигра вважалося, що, зайшовши до будинку, він приносить п’ять благословень і відганяє нещастя. П’ять благословень — це п’ять благ (довголіття, багатство, здоров’я, доброчесність і спокійна смерть). Цей надзвичайно популярний персонаж корейської культури зазвичай є втіленням сили і влади, однак у народній інтерпретації часом виглядає розгубленим і слабким. Ця неприхована іронія, уміння усвідомити як власну силу, так і слабкість, відображені у творах народного живопису.
Так як люди вірили, що дракон, тигр півень і собака можуть відлякувати злих духів, їх зображали на новорічних листівках. Навіть король дарував такі картини своїм слугам.


Півень символізував успіх, малюнок півня з півоніями означає прославити своє ім’я, а картина півня з квітами «мендирамі» (півнячий гребінець), які нагадують за своєю формою колону, мала значно покращити соціальний статус свого власника. Тож такі картини слугували символом успіху.



Характерні особливості картин мінхва — їм властива простота та перебільшення. Тому й гори у порівнянні з квітами, чи півонії у порівнянні з метелками зображені маленькими. До того ж, стилю мінхва властиві гумор і сатира. Тигра, зокрема, персоніфікували, тому його жартівливо зображали не тільки зі сп’янілим обличчям, але й з обличчям добропорядного сусіда.
Виставка триває до 9 січня. Графік роботи: 10:00 — 18:00 (каса до 17:15)
Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корп. 29
Вартість входу до музею: 60 грн, школярам 20 грн, пільговий 30 грн. (студенти, пенсіонери, особи з інвалідністю за умови пред’явлення відповідного посвідчення).
Також у цьому столичному музеї представили дивовижні роботи з емалі.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»