Києву потрібно брати приклад з гендерної політики Фінляндії, Норвегії чи Швеції, — Марина Хонда
Тема гендерної рівності на державній службі досі залишається актуальною для України.
Попри те, що майже 122 тис. жінок працюють у держструктурах, лише невелика кількість — займає високі керівні посади.
У 2019 році Київська міська рада підтримала Хартію рівності, проголосувало за це рішення попереднє скликання ради. Нині цей документ потребує системного впровадження, — вважає заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Позаяк йдеться не лише про кількість жінок та чоловіків і не про політичні права жінок чи чоловіків. Там про те, що кожна людина, незалежно від того — чоловік, жінка, хлопчик, дівчинка, людина будь-якого віку — має право на самореалізацію, на отримання необхідних соціальних та медичних послуг. Зрештою — на доступність.
«Коли ми приступили до впровадження Хартії, то я з подивом дізналася, що деякі країни впроваджують її вже 15-й рік. Тобто йдеться про поступове впровадження численних статей і норм. У тих європейських країнах, де питанням гендерної рівності, забезпечення прав і свобод людини приділяють найбільше уваги, — там суспільство є економічно розвиненим, а люди в ньому більш задоволені життям», — констатує Марина Хонда в інтерв’ю Укрінформу.
Вона наголошує: коли є розуміння індивідуальних потреб людини, у тих, хто ухвалює рішення, оді правильно закладаються кошти, правильно йде планування бюджету.
«Ми формуємо Стратегію розвитку Києва, бюджет, програму соціально-економічного розвитку — і в кожному такому документі, за великим рахунком, має бути врахований гендерний аспект. Наприклад, якщо це охорона здоров’я, то має бути зрозуміло, як хворіють чоловіки й жінки, в якому віці кількість жінок починає ставати більшою. Відповідно має плануватися закупівля ліків тощо», — каже вона.
З її слів, зараз Верховна Рада розглядає зміни до Бюджетного кодексу України, де гендерно орієнтоване бюджетування має бути в обов’язковому порядку враховано, як елемент бюджету будь-якої громади. І сподівається, що вже невдовзі столиця показуватиме приклад іншим гендерно орієнтованого розподілу бюджетних коштів.
Що стосується краї, з яких нам сьогодні варто брати приклад, то Марина Хонда наводить приклад насамперед скандинавських країн та ін.
«Австрія в цьому контексті дуже правильно рухається, як на мене. Фінляндія звичайно, Балтійські країни, Норвегія. Швеція є показовою. Австрія, Швеція, Фінляндія мають настільки виважені, продумані стандарти рівності, що й результати по економіці у них вищі, по соціальному захисту і по загальному відчуттю населенням задоволення від життя.
Там, де серед управління компанії чи міста вищий відсоток жінок, — і результативність роботи збільшується. Не тому, що жінки кращі за чоловіків, ні. Просто, коли різні люди з різним підходом беруться за вирішення того чи іншого питання — колаборація дає кращий результат», — зауважує Марина Хонда.
Заступниця голови КМДА під час цього інтерв’ю також говорила про розбудову мережі для осіб з інвалідністю та зміну ставлення суспільства до домашнього насильства.
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»