До 15 найкращих у світі фотографій увійшла одна світлина з України

З 1 травня по 31 серпня 2021 року в межах фотоконкурсу «Вікі любить Землю» до Вікісховища було завантажено понад 64 тисячі фотографій пам’яток природи від понад 4300 людей. Про це повідомляють на сайті конкурсу.

Місцеві команди організаторів провели відбір фотографій у кожній з країн та територій і надіслали для участі у міжнародній частині фотоконкурсу по 15 світлин: 10 пейзажних та 5 макрофотографій.

Команда журі міжнародного конкурсу із 390 фотографій, які стали найкращими в своїх країнах, відібрала 15 найкращих — міжнародних переможців «Вікі любить Землю» 2021.

Пейзажні світлини

Перше місце.

Фото: Luis Afonso, CC BY-SA 4.0

Світлина, яка зайняла перше місце в категорії «Пейзаж», відображає дивовижне узбережжя Атлантичного океану в природному парку Сінтра-Кашкайш у Португалії. Це один із 13 природних парків Португалії; він займає площу у приблизно 145 квадратних кілометрів. Парк містить гірський хребет Серра-де-Сінтра, але простягається аж до узбережжя та Кабо-да-Рока, найзахіднішої точки континентальної Європи.

Друге місце.

Фото: Dario.brollo, CC BY-SA 4.0

Друге місце займає ландшафт парку Агріколо Юд Мілано поблизу Розате, Італія. «Пейзаж і дерева південного агропарку, все ще оповитий ранковим туманом незабаром після сходу сонця, ніби майже випливають з води», — розказав про свою світлину автор.

Третє місце.

Фото: Nojos88, CC BY-SA 4.0

Захопливий вид на озеро Стимфалія в Греції. Автор зробив цю світлину його під час ранкової прогулянки на човні. Озеро Стимфалія є домівкою для великої кількості видів птахів, таких як орли, чаплі, гірки, ібіси, куріпки та крячки.

Четверте місце.

Фото: Engin Tavlı, CC BY-SA 4.0

Автор сфотографував таємничий вид на середньовічний замок Зілкале, розташований в «Долині Шторму» у Понтійських горах і є однією з найважливіших історичних споруд у районі Чамлихемшин провінції Різе, Туреччина.

П’яте місце.

Фото: Adyagustian, CC BY-SA 4.0

Гора Мерапі розташована на кордоні Центральної Яви та регіону Джокьякарта в Індонезії. Вона має висоту 2930 метрів, а активність вулкану відбувається уже понад рік. Виверження лави може траплятися до кількох десятків разів на день!

Макрофотографії

Перше місце.

Фото: Мария Обидина, CC BY-SA 4.0

На першому місці серед мікрофотографій — зображення деревного равлика на кульбабі в лісі у Ленінградській області Росії. Аня Стрелец, одна з членів міжнародного журі, зазначила, що це «одна з її улюблених фотографій через чіткі кольори, мотив і деталі».

Друге місце.

Фото: Domzjuniorwildlife, CC BY-SA 4.0

Ця барвиста світлина передає нам дивовижні деталі буроголого сонячного птаха в природному парку Мапава на Філіппінах. Автор розповідає: «У горах зазвичай можна побачити бурогорих сонячних птахів, які харчуються нектаром. Самці мають такі чудові кольори, які дійсно привертають увагу, особливо в його барвистому середовищі проживання, оточеному квітами».

Третє місце.

Фото: RafaelMenegucci, CC BY-SA 4.0

Ця товстоголова змія була спіймана державному парку Серра-ду-Мар, Бразилія. Товстоголова змія (Dipsas) — змія від малих і середніх розмірів, часто не довша за 60 см. Вона зустрічається на великій території від південної Мексики до Центральної та Південної Америки.

Четверте місце.

Фото: Andrea Fabiani Ph, CC BY-SA 4.0

Ця фотографія є чудовим зображенням виду павуків Carrhotus xanthogramma. ЇЇ було зроблено в природному заповіднику Аккеріно Кантагалло в провінції Прато, Італія. Ці теплолюбні павуки віддають перевагу сонячним, теплим середовищам і в основному їх можна зустріти на кущах, на стовбурах дерев і чагарниках.

П’яте місце.

Фото: Mildeep, CC BY-SA 4.0

Жук-листоїд (Aulacophora indica), що визирає з отвору у листі дерева Alnus nepalensis, був знайдений в національному парку Читван, Непал. Автор розповів, що дорослі листоїди коли їдять роблять отвори на листках рослин-господарів.

Шосте місце.

Фото: Володимир Бурдяк, CC BY-SA 4.0

Фото з України, яке увійшло до рейтингу найкращих світлин міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» 2021. На ньому зображені три самки оленя у Національному природному парку Кременецькі гори на Тернопільщині.

Автор фотографії Володимир Бурдяк розповів про історію цієї створення світлини: «Це фото я зробив у січні. Пам’ятаю, був морозний ранок і на дорогу, по якій влітку їздять лісники, вийшли три олениці, ніби завмерли, коли на них присвітило сонце. Я встиг зробити декілька кадрів, і вони пішли далі у глиб лісу».

Сьоме місце.

Фото: Mildeep, CC BY-SA 4.0

Це фото походить з національного парку Чітван у Непалі. На ньому зображені представники виду Ploceus philippinus, відомі своїми витончено сплетеними гніздами. Птахи плетуть ці гнізда з довгих смужок рисового листя, грубих трав і довгих смужок, вирваних з пальмових листків.

Восьме місце.

Фото: Mildeep, CC BY-SA 4.0

Дикий голуб, який летить під час дощового дня, був сфотографований у Непалі в національному парку Чітван, який є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Біля підніжжя Гімалаїв Чітван є одним з небагатьох збережених залишків регіону Терай, який раніше простягався над передгір’ями Індії та Непалу. Він має особливо багату флору і фауну.

Дев’яте місце.

Фото: Stephan Sprinz, CC BY-SA 4.0

На цій фотографії ми бачимо дивовижні кольори та деталі трав’яної жаби. Світлина була зроблена у природному парку «Пфальцський ліс». Він розташований на півдні землі Рейнланд-Пфальц у Німеччині та межує з Францією.

Десяте місце.

Фото: Srivath, CC BY-SA 4.0

Цьогоріч Об’єднані Арабські Емірати вперше взяли участь у ВЛЗ і їхнє фото потрапило до списку переможців! Рожевий фламінго був сфотографований в польоті в заповіднику дикої природи Рас-Аль-Кор. Розташований в Дубаї, він є однією з небагатьох міських заповідних територій у світі.

«Вікі любить Землю» — найбільший у світі фотоконкурс на тему природної спадщини. Уперше він був проведений 2013 року в Україні. У 2014 році проєкт став міжнародним, до нього долучилися 15 країн. Цьогоріч міжнародний конкурс проходив восьмий рік поспіль, у ньому взяли участь 34 країни та території.

• Використано фрагменти тексту: Анастасія Петрова, CC BY-SA 4.0 (посилання на оригінал). Переклад — Віталій Петрушко

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»