Олексій Кулеба: У наступному році звільнимо головні магістралі столиці від тимчасових споруд
У наступному році від незаконної торгівлі розчистять головні магістралі столиці, а також впорядкують звільнені підземні переходи. Про це та про інші проблеми з благоустроєм міста «Вечірньому Києву» розповів в інтерв’ю перший заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олексій Кулеба. Він також повідомив подробиці найскладніших демонтажів, що відбулися в цьому році.
— Протягом року в місті звільнили 67 тисяч квадратних метрів території від незаконно встановлених споруд. Цю територію повернули в користування киянам і створили сквери, велодоріжки, вільні пішохідні зони, — говорить Олексій Кулеба. — Кожного місяця відбувалися демонтажі, що викликали широкий резонанс та були значущими для міста.
–Яким був найскладніший демонтаж?
–Більшість демонтажів складні як за підготовкою, так і за процедурою проведення. До прикладу, демонтаж на Маяковського, що проводило КП «Київблагоустрій» навесні. Тоді довелося застосувати велику кількість техніки та залучитися підтримкою поліції через фізичний спротив людей, які називали себе представниками власників споруд, а на справді були найманими «тітушками». Вони на другий день демонтажних робіт вчинили напад на наших працівників та порізали колеса комунальній техніці. Директору Київблагоустрою погрожували, під будинком він знаходив пляшки з «коктейлем Молотова», похоронні вінки. Нині справа, яку завели правоохоронці на нападників, вже в суді.
–На Привокзальній площі також було складно. Там працювало багато комунальних підрозділів міста, й роботи ще не завершили. Стикнулися там з цілим комплексом проблем, найлегша з яких — тимчасові споруди з невідповідною документацією або зовсім без неї. Ми їх просто прибрали, а паралельно працював Київзеленбуд, відновлював сквер. Проте це місце поруч з Дарницьким вокзалом з великим потоком людей й стихійною торгівлею.
Не втомлююся повторювати, що в столиці стихійна торгівля вже давно має організований характер. Нам вдалося переломити цю ситуацію, ми домовилися з Дарницьким ринком, що є поряд. Керівництво ринку надало людям місця. Але на другий день, як люди прийшли торгувати нехитрим крамом на ринок, до них навідалися невідомі з гучномовцем, й протягом двох тижнів тероризували, здійснювали психологічний тиск, щоб вони виходили з ринку й верталися на місця стихійної торгівлі.
Ми не дамо перетворювати Привокзальну площу й парк «Привокзальний» знову на ринок. Там все впорядковано й люди мають торгувати там, де є умови. Цю локацію постійно контролюють правоохоронці та муніципали. Ми маємо розуміти, що стихійна торгівля у Києві — це вже не про бідних людей, а про організовану та сплановану структурну одиницю.
–Часто в соцмережах з’являються «пости розпачі» від торговців, що їх позбавляють заробітку…
–Маніпулювання можуть бути з боку підприємців про те, що в них начебто є дозвільні документи. Тут все дуже просто: в місті існує нормативна база, що визначає місця для торгівлі в місті Києві. Якщо ми не бачимо документи, які це підтверджують, автоматично ця споруда стає незаконною. Дуже часто підприємці підмінюють поняття, звертаються до громадськості, пишуть у соцмережах, але всі демонтажі, що ми проводимо, проходять ретельну перевірку. Механізм наступний: інспектор вносить припис підприємцю, а той має надати дозвільні документи. Після того, йде аналіз документів, Департамент міського благоустрою їх вивчає, ухвалює рішення про демонтаж. Потім формується доручення на демонтаж одного чи кількох об’єктів, і вже КП «Київблагоустрій» його виконує.
Я дуже вдячний великому нашому колективу демонтажників, які роблять свою справу кожен день у стресових умовах через конфліктні ситуації з торговцями. Підкреслю: їх робота надзвичайно важлива для міста.
–Чи були демонтажі, де довелося довго готуватися й ретельно перевіряти документи?
–По кожній локації така робота проводиться. Резонансним був демонтаж на Лісовому масиві, де протягом півтора місяці прибирали торговельні точки з території лікарні швидкої допомоги. Там звільнили понад вісім тисяч квадратних метрів від незаконних споруд, власники яких колись дивним чином цю землю захопили й перетворили її на великий базар з купами сміття. Нам у вічі кричали, що ми розчищаємо територію під нові павільйони, намагалися дискредитувати нашу діяльність. Проте земельна ділянка повернута лікарні у нормальному стані. Цьому демонтажу передувала велика аналітична робота: був великий обсяг документів для перевірки, щоб ухвалити правильне рішення. Вже зараз, озираючись назад, можу сказати, що то рішення було правильним, що локація тепер має зовсім інший вигляд, й там розглядається можливість створити або новий лікувальний заклад, або паркувальний майданчик для потреб лікарні.
–Після цього демонтажу місту знадобився ще один майданчик для складування знесених кіосків…
–Не тільки після цього, у нас взагалі накопичилася дуже багато демонтованих тимчасових споруд. На сьогодні маємо чотири переповнених штрафмайданчики, і в стадії оформлення землі знаходиться ще одна велика ділянка.
–Які території столиці звільнятимуть від «шанхаїв» у новому році?
–У нас плани на багато різних локацій. Нині аналізуємо території на проспекті Перемоги, бо маємо розуміння, що всі центральні магістралі та в’їзди в місто мають бути очищені й приведені в цивілізований вигляд. Я кажу про Академмістечко й Святошин, про Харківський масив — «гарячі точки», де є скупчення тимчасових споруд з невідповідною документацією. Проведемо там ревізію так, як зробили на ВДНГ. До слова: це у нас була одна з показових кампаній звільнення громадського простору, розташованого на виїзді на Одеський напрямок. Перед звільненням, ретельно проаналізували документи, з’ясували, що кіоски по документах значаться як нерухомість. Провели експертизи, отримали висновки про те, що це тимчасові споруди. Протягом тижня привели цю локацію до нормального вигляду, створили чудовий сквер, за який я дякую голові Голосіївської РДА Сергію Садовому, тому що він дуже швидко організував й завершив там роботи.
–А що буде зі звільненими підземними переходами далі? Чи йде дискусія про перетворення їх на громадські простори?
–Цьогоріч вперше за багато років вдалося кардинально почистити 30 найбільших центральних переходів, прибрати стихійну й незаконну торгівлю. Чи використовувати їх як громадські простори, вирішуватимемо у 2022 році, щодо кожного переходу окремо. Наприклад, на Майдані Незалежності очікується капітальний ремонт, у рамках якого ремонтуватимуться переходи й вже зараз планується облаштування громадського простору.
У переході під площею Льва Толстого підприємці хочуть розмістити торговельні точки з продажу квітів. Там люди по 15-20 років ними торгують. Йде обговорення, яким чином вони там можуть розміститися. Моя позиція: цього не потрібно робити. Проте багато хто, в тому числі депутати міськради, вважають навпаки. У мене аргумент такий: якщо ми хочемо, щоб місто розвивалося традиційним способом, тоді добре, але я вважаю, що ми маємо розвиватися в законодавчому й нормативному полі, якими не передбачена жодна торгівля в переходах. Там можуть бути громадські простори, але точно не торгівля, адже це складові транспортних споруд. Крім того, ми вже бачили, до чого все це призводить, коли прибирали торгівлю в переходах: гори сміття, спротив, бійки, поліція.
–Коли, на ваш погляд, Київ стане безбар’єрним містом?
–Безбар’єрність — це перш за все філософія нашого життя. Це треба усвідомити. Тому один напрямок роботи — інформаційний, якщо хочете — пропагандистський. Весь наступний рік будемо говорити на всіх рівнях на семінарах з різними верствами населення, в першу чергу — з підрозділами КМДА та райдержадміністрацій про те, що таке безбар’єрність. Адже мова не тільки про пандуси, зручний транспорт, це й адаптація, наприклад, сайтів Київради й адміністрації до потреб маломобільних груп населення, з порушеннями зору, бо вони нині поки не можуть отримати інформацію навіть з наших ресурсів. Потрібно говорити про безбар’єрність ще й тому, що в деяких питаннях ми самі не розуміємо, що це таке.
У безбар’єрності є шість великих галузевих складових, в яких треба глибоко розібратися.
Другий крок — особливо мені подобається найбільше. Це конкретні маленькі справи, результат яких можна побачити відразу. Щоб досягти цього результату якнайшвидше, ми вже зараз реанімуємо роботу районних комітетів доступності з представниками громадських організацій, що займаються питаннями людей з інвалідністю. Нас цікавить проактивна позиція всіх, хто хоче щось змінити. Розроблений план заходів на 2022 рік, що відповідає Національній стратегії безбар’єрності, і ми будемо відповідно до нього рухатися. Нині у Києві жодне рішення владою не приймається без урахування потреб людей з інвалідністю.
Зауважу: із звернень, які до мене наразі надходять, ми виконали всі! Хтось попросив встановити світлофор зі звуковими сигналами, понизити бордюрний камінь, встановити пандуси — все виконали. Мені важливо, щоб кожна людина, яка звернулася, отримала результат протягом двох тижнів — місяця.
Був у мене нещодавно цікавий випадок: на одному зібранні поважна людина говорить: хочу, щоб всі 68 мільярдів гривень міського бюджету на наступний рік спрямували на вирішення питань безбар’єрності, і за один раз вирішили всі проблеми. Я розумію, чому людина так каже: хочеться, щоб зміни відбулися одразу. Мені здається, якщо ми швидко реагуватимемо на маленькі проблеми з одного боку, а з іншого у нас буде чіткий план дій і стратегія, то такими кроками зможемо швидко змінити місто.
–У Києві є проблема занедбаних промислових територій та депресивних підприємств. Що з ними буде?
–Промзони у Києві займають понад 3 тисячі гектарів. Нині є три сценарії їх розвитку. Кілька підприємств продовжать працювати, проте зменшиться їх територія. Збанкрутілі продаватимуться через аукціон. Деякі підприємства перенесуть виробництво за місто. Але, здебільшого, земля на якій всі вони розташовані, не належить місту. Вона у державній чи відомчій власності. Ми ведемо перемовини з державними органами, з користувачами ділянок.
У Генеральному плані столиці через території багатьох закинутих промислових зон передбачено прокласти хордові або другорядні дороги, які так необхідні місту. Крім того, деякі регресивні підприємства серйозно заборгували місту за оренду землі.
От над розв’язанням цих проблем працюватимемо у 2022 році. Нині проводимо інвентаризацію промзон, маємо знати, скільки земельних ділянок є, встановлюємо діалог з кожним власником землі, щоби вирішувати проблемні питання, які накопичилися за десятиліття.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»