Дизайнерка Марія Івашенюта: «Текстиль — це емоція, настрій та характер інтер’єру»

У своєму інтерв’ю «Вечірньому Києву» Марія розповіла про особливості своєї професії та про її значення у житті людей, про сучасні світові тенденції в текстильному оформленні інтер’єрів.

— Маріє, професія текстильного декоратора або дизайнера з текстильного оформленню інтер’єру є відносно молодою та новою для України. Розкажіть, коли вона виникла?

— Пригадаймо, як жили люди у Радянському Союзі: переважна більшість сімей мала дуже схожі квартири, зі стандартним плануванням та уніфікованими меблями масового виробництва. Однотипні, знеособлені інтер’єри на той час були звичним явищем.

Завітавши до ЦУМу чи Будинку меблів, де було кілька видів штор, можна було вибрати і придбати лише те, що було у наявності. Як приклад, можемо згадати культову стрічку Ельдара Рязанова «Іронія долі, або з Легким паром», де головний герой не може зрозуміти, що знаходиться не у себе вдома, а в іншому місті та в чужій квартирі.

Фактично професія текстильного декоратора з’явилася в Україні десь 25-30 років тому разом із появою перших «салонів гардин», де можна було замовити і тканини, і індивідуальний пошив штор, покривал, подушок.

Іноді, ми з колегами жартуємо, що наша професія — привид: є дизайнери та декоратори, котрі роками працюють у цій сфері, оздоблюють приватні інтер’єри й громадські заклади. Але складність у тому, що зробути професійну освіту за цією спеціальністю неможливо: наша професія відсутня у КВЕДах або у довідниках для абітурієнтів.

Непростою справою реєстрації нової професії й відкриттям відповідної спеціальності у вишах сьогодні займається АТДДУ — Асоціація Текстильних Дизайнерів та Декораторів України. Вона проводить різноманітні заходи, які об’єднують професіоналів текстильної та інтер’єрної галузі.

— Де навчалися Ви та ваші колеги?

— За фахом я інженерка, зі спеціалізацією конструкторка-технологиня швейних виробів. Серед моїх колег є модельєри або художниці театральних костюмів, мистецтвознавці, дизайнери інтер’єру, а дехто з них є навіть вчителями, економістами чи психологами у минулому.

Спеціалісти, які прагнуть самостійно підвищувати власний професійний рівень, відвідують спеціалізовані виставки в Україні та за кордоном, слідкують за інноваціями і світовими тенденціями, щоб завжди бути в курсі всіх новинок і пропонувати своїм замовникам найкращі з можливих рішень.

Якісної літератури за темою теж видано небагато, тож свого часу знання ми збирали буквально по крупинках, передавали від майстра до майстра, багато експериментували і таким чином отримували неоціненний досвід.

На сьогодні інтернет-простір пропонує чимало офлайн і онлайн програм і курсів, на різні навколо дизайнерські теми або на зразок: «Як стати класним високооплачуваним дизайнером — декоратором за тиждень/місяць» (сміється).

— Це можливо?

— Ні, це більше ілюзія. Хоча є і достойні програми, варті уваги серед безлічі сміттєвого контенту, що пропонується. Мабуть, як і у багатьох інших професіях. Не полінуйтеся дізнатися, хто є викладачами курсу і які у них компетенції та реальні досягнення. Вчитися у кращих — завжди хороша ідея.

— Щоб бути професіоналом своєї справи, створювати гармонійні сучасні інтер’єри, що повинен знати-вміти текстильний декоратор?

— Перш за все розуміти і відчувати архітектурні та мистецькі стилі, цікавитися тенденціями та новинками дизайну. Вміти читати і розуміти проєктну документацію, щоб розмовляти з архітекторами і дизайнерами інтер’єру однією мовою і грамотно вести власні проєкти. Мати знання з ергономіки простору, композиції, колористики, матеріалознавства, розбиратися у традиційних та інноваційних технологіях пошиття.

А потім вже досконало знати асортимент декоративних та прикладних матеріалів, фурнітури і доречно їх використовувати. І звичайно ж треба мати хороші комунікативні здібності і вправність ведення переговорів, щоб вміти прояснити потреби свого клієнта і донести свій задум.

— Цей рік був для Вас досить непростим проте цікавим. Чим він запам’ятався у професійному житті?

— Дійсно, рік видався дуже насиченим, тому важко вибрати якусь одну подію. Для виставки Design Living Tendency у співавторстві з декораторкою Лесею Смаровоз ми створили яскраву експозицію «Червоне — то любов». Нам вдалося не лише привернути увагу відвідувачів, але й отримати диплом «За краще концептуальне рішення текстильного декорування у Театрі дизайну «Кольори життя», куратором якого в цьому році була відома українська архітекторка Олена Фатєєва.

Не можу не згадати також перемогу проєктів нашої студії в двох номінаціях першого Всеукраїнського конкурсу Топ -100 текстильних декораторів України 2021. Ми посіли перше місце у номінації «Текстиль у класичному інтер’єрі» та друге у «Текстиль для спальні».

Конкурс відбувся за ініціативи Асоціації Текстильних Дизайнерів та Декораторів України, невтомною натхненницею і Президентом якої є Ірина Сосницька. Метою конкурсу було не лише обрати і відзначити кращих фахівців та реалізовані проєкти, але й віднайти нові юні обдарування у професії. Завдяки таким заходам з’являється можливість розвивати професію і формувати стандарти текстильного оформлення інтер’єру.

Для багатьох моїх колег стала незабутньою участь у Всеукраїнському текстильному форумі 5.0, організатором якого, як і конкурсу Топ текстильних декораторів є АТДДУ.

Цього року родзинкою форуму став незвичайний флешмоб, який придумала одна з наших колег Лілія Пашковська. 160 фахівців підтримали ідею і взяли участь у реалізації задуму. Артштору довжиною 134,30 метрів, пошили зі зразків знятих з виробництва і пронесли вулицями Києва. Вона потрапила до Книги рекордів України.

— Тепер всім очевидно, що люди креативних професій вміють привернути до себе увагу. Маріє, а що може привернути Вашу увагу і що надихає Вас на творчість?

— Буду неоригінальною, але як творча людина можу собі дозволити. Перш за все — це подорожі і дослідження нових прекрасних місць нашої планети, інших культур і традицій.

По-друге, природа! Вона не лише прекрасно відновлює ресурс і наповнює, але й мабуть, найкращий у світі учитель колористики. Досить уважно поспостерігати за метеликами або за квітами, помилуватися птахами або рибками.Деякі екземпляри просто неперевершені!

Не секрет, що поєднання кольорів і форм живої природи — бездонне і впізнаване джерело натхнення у дуже багатьох дизайнерів і митців.

І третій у моєму списку, але далеко не останній за значущістю пункт — Мистецтво і Люди! Відвідування музеїв і виставок, театрів та концертів, живе спілкування і контакт з цікавими особистостями… Це збагачує наш естетичний та емоційний досвід. А коли ми наповнені самі, нам легко бути щедрими, надихати, красиво думати і творити красу.

— Знаю, що Ви пишаєтеся своєю колекцією зразків тканин. Розкажіть про неї читачам.

— В дитинстві я любила бібліотеки і книжкові крамниці. Тепер у мене є власна ретельно і натхненно зібрана дизайн-бібліотека різноманітних тканин і матеріалів для декорування інтер’єру. Я відбираю найкраще для роботи на світових професійних виставках, зустрічаюся із видавцями колекцій і черпаю натхнення на презентаціях безпосередньо у авторів, які їх створили.

Для мене зразки, всі ці вішачки з тканинами і каталоги — це не лише джерела натхнення і милування результатами дизайнерської думки, але й інструменти для ефективної роботи.

— Чи вплинула Пандемія Covid-19 на модні тренди в інтер’єрі?

— Тенденції у дизайні інтер’єрів змінюються не так стрімко, як це характерно для моди. Насправді епідемія не спровокувала розворот на 180 градусів, але підсилила і прискорила розвиток більшості тих трендів, які почали з’являтися або вже існували.

Наприклад, любов до природи і дбайливе ставлення до планети, які були провідними темами паризької виставки Maison & Objet 2020 нікуди не зникли, а лише набрали ваги.

Люди у різних країнах відмовляються від використання пластику і пластикових упаковок, а бренди намагаються отримати зелені сертифікати, які свідчать про те, що при виготовленні своєї продукції фабрики не шкодять навколишньому середовищу і що речі, які вони виготовляють не забруднюють планету і можуть надалі перероблятися. Це стосується і виробників декоративних тканин для інтер’єрів.

Наприклад, відомі європейські бренди пропонують тканини, які створені із пластику, виловленого в океані або із відходів фешн-індустрії.

Бажання бути ближче до природи під час ізоляції тільки посилилося. Велика кількість живих рослин у приміщеннях не втратила актуальності і продовжує ідею дому — саду.

Значна увага приділяється зонам відпочинку на вулиці, які зараз відіграють не менш важливу роль, як раніше спальні чи вітальні у помешканні. Зараз, це такий же простір для життя, які і в середині будинку.

Флористичні принти або вишивки на тканинах, рослинні мотиви на шпалерах чи килимах, і вся різноманітність відтінків зеленого кольору теж у фаворі сьогодні.

— На що варто звертати увагу, обираючи оздоблення для інтер’єру, окрім тенденцій і власних вподобань?

—Надзвичайно важливу роль відіграє якість матеріалів та елементів дизайну. Це стосується тканин, шпалер, килимів, постільної і домашньої білизни. Має значення не лише склад текстильних волокон, але й спосіб виготовлення продукції, наявність і дотримання прийнятих стандартів на виробництві. Іноді люди, які прагнуть суттєво зекономити на тканинах, можуть не здогадуватися, що це може зашкодити їхньому здоров’ю.

Гардини, які через неналежну якость доведеться викинути після першого прання або хімчистки. Ситуація може виявитися значно гіршою, якщо при виробництві застосовувалися шкідливі барвники.

Так, на жаль, деякі тканини, як і меблі або шпалери можуть бути токсичними, і замість очікуваного задоволення від покупки і користування можуть завдати чимало клопоту або навіть шкоди здоров’ю власника.

Особливо обережними та уважними слід бути при виборі речей та матеріалів для дитячої кімнати, перш за все покривалець, подушок, постільної білизни, всього того, до чого малюк може торкатися руками або обличчям.

— Яке значення відіграє текстильне оформлення інтер’єру?

— Текстиль — це емоція оселі, її настрій та характер. Тому, коли ми думаємо про домівку, передусім ми згадуємо не стіни чи зручне планування, але ті особливі відчуття дому і затишку… коли проводиш рукою, торкаючись пухнастого пледа, або ж коли промені ранкового сонця пробиваються крізь мереживо гардин і ми мрійливо мружимося.

Саме текстиль залишає відчутні на дотик відбитки у пам’яті та дає нам усвідомлення власного рідного простору. За допомогою текстилю найлегше змінити настрій інтер’єру, зробити його яскравішим або спокійнішим, створити затишок і комфорт, персоналізувати й надати індивідуальності.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»