Акторки київського театру зіграли у Мюнхені у міжнародній виставі
Театр драми та комедії на Лівому березі Дніпра разом із німецького театру Münchner Kammerspiele представили спільний проєкт «Офелія. Вихід з води». Два прем’єрних покази в мюнхенському театрі пройшли з аншлагами, а навесні виставу планують презентувати у Києві.
Колаборація двох європейських театрів відбулася в рамках програми «Sisterhood: далекі близькі», результатом якої стало створення спільної вистави «Офелія. Вихід з води».
За словами драматурга та керівника програми «Sisterhood: далекі близькі» Мартіна Вальдес-Штаубера, у виставі досліджувалось два напрямки. Перший — це роль жінок у класичному тексті Шекспіра і як змінювалися театральні традиції. Другий — феміністичний.
Офелія— вигаданий персонаж трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет». Молода дворянка, дочка Полонія, сестра Лаерта і кохана Гамлета. Шекспір описує її як люблячу і безрозсудну дівчину, яка божеволіє і, врешті, тоне у потоці води. До цього популярного образу зверталося чимало митців, водночас він стає мішенню гендерних проекцій. Вистава дає змогу німій Офелії знайти свої суперечності й голоси та вивільнити їх із асоціативного ряду: жінка, божевілля, вода, смерть. Використовуючи ліричні та прозові фрагменти тексту, розігруються стратегії, які дозволяють Офеліям стати суб’єктами власних історій.
У виставі — три головні героїні. Три Офелії. Акторки Анастасія Пустовіт, Марина Клімова (Київ, Україна) та Едіт Салданья (Мюнхен, Німеччина) разом з режисером Алеком Нєміро (Мюнхен, Німеччина) розробляли образи героїнь. Кожна з Офелій говорить рідною мовою: Марина та Анастасія — українською, а Едіт — німецькою.
Частину текстів дівчата писали самостійно. Наприклад, що б могла сказати Офелія своїй мамі, про яку в п’єсі Шекспіра майже не згадується. Чи має Офелія претензії до померлої мами, чи порівнює вона її з кимось, чи шукає її? Акторки, що грають Офелію, спілкуються на ці теми з аудиторією.
На прем’єру вистави у Мюнхен приїхала команда Театру на лівому березі — щоб підтримати акторок та побачити, як працює неодноразово визнаний найкращим драматичний театр Німеччини.
«Маю надію, що це — лише перший крок у нашому сестринстві між Театром на лівому березі Дніпра та Театром Камершпілє у Мюнхені, — зазначила головна режисерка Театру на лівому березі та керівниця програми „Sisterhood: далекі близькі“ з українського боку Тамара Трунова. — Це дуже якісний професійний крок для нас усіх. Тут ми обговорювали, яким може бути наш театр, що ми можемо зробити, щоб він став ближчим до театру мрії», — розказує
Творча команди вистави:
У ролях: Анастасія Пустовіт, Марина Клімова, Едіт Салданья
Концепція: Алек Нєміро, Едіт Салданья
Музика: Матіас Кремсрайтер
Художниця-постановниця: Марлєне П’їроф
Драматург: Павло Ар’є
Керівники проєкту з українського боку: Тамара Трунова, Павло Ар‘є
Ідея проєкту: Стас Жирков
Як писав «Вечірній Київ», протягом трьох тижнів команди з двох державних театрів, Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (Київ, Україна) та Münchner Kammerspiele (Мюнхен, Німеччина), обмінювалися професійним та художнім досвідом. А також спільно створили майбутньої вистави «Офелія. Вихід з води». Учасниці проєкту — Едіт Салдана (акторка театру Münchner Kammerspiele) та Анастасія Пустовіт (акторка Театру на лівому березі) поділилися своїми враженнями від роботи над спільною виставою та очікуваннями.
Чекаємо на київську прем’єру вистави.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»