У Кирилівській церкві відкрили експозицію, присвячену «Українському Златоусту»
У музеї «Кирилівська церква» відкрили виставку «Зірка, що від Києва возсіяла», приурочену до 370-річчя від дня народження святителя Димитрія Ростовського.
У грудні 2021 року виповнилося 370 років від дня народження славетного святителя Русі-України Димитрія Ростовського (в миру Данила Савича Туптала, 1651–1709), уродженця м.Макарова, поблизу Києва.
Димитрій Ростовський (Данило Туптало) — український церковний діяч, учений, письменник і проповідник, богослов, агіограф, автор «Житій святих». Життя Данила Туптала було тісно пов’язане з київським Кирилівським Свято-Троїцьким монастирем, у якому 1668 р. він з ім’ям Димитрій на честь святого Димитрія Солунського прийняв чернецтво від свого улюбленого вчителя — ігумена Мелетія Дзика.
Димитрій Ростовський як видатний проповідник здобув славу «Українського Златоуста», відомого не лише на теренах України, а й у Литві та Білорусі. За час свого чернечого життя він був ігуменом багатьох монастирів — у Батурині, Глухові, Чернігові; з січня по червень 1697 року — ігуменом Києво-Кирилівського монастиря.
Ктитором Кирилівського монастиря був батько ігумена Димитрія — козацький сотник Сава Туптало. На його честь у червні 1693 р., на День Святої Трійці, о. Димитрій виголосив у Кирилівському храмі блискучу проповідь. Кирилівською церквою він опікувався впродовж усього життя, навіть коли був призначений митрополитом Ростовським і Ярославським. Спочив митрополит Димитрій 1709 року, а в 1757 році його було канонізовано.
На хорах Кирилівського храму в ХІХ столітті влаштували та освятили вівтар на честь святителя Димитрія Ростовського. 1944 року під час облаштування музею в Кирилівській церкві на хорах віднайшли реліквію — дошку з пам’ятним написом, яка була частиною кіота родової ікони Тупталів — Ватопедської Божої Матері. Ікона та кіот не збереглися, а дошку як раритет представлено в експозиції.
У північній частині нартексу Кирилівської церкви створено пантеон поховань членів родини майбутнього святителя: батьків Сави і Марії, трьох сестер і племінника. Майже одразу після смерті Сави Туптала (1599–1703), над його похованням було встановлено портрет. З часом портрет зістарювався, тому його неодноразово замінювали новими. На жаль, доля тих оригінальних портретів невідома.
Нині в музеї в межах проєкту «Відродження втрачених святинь Кирилівської церкви» (ініціатор та автор проєкту — канд. іст. наук Ірина Марголіна) відроджується пам’ять про родину Тупталів. У 2021році заслужений художник України Олександр Ольхов створив ростовий портрет Сави Туптала й подарував його Заповіднику. Цей портрет, а також художні твори з фондів київських музеїв представлено на виставці.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»