Територія можливостей: як наукова бібліотека в Києві стала місцем зустрічі молоді

Історично так сталось, що більшість з нас сприймають бібліотеку в традиційному її вигляді: з мертвою тишею, впорядкованим читальним залом, пошуком потрібної літератури. Втім, сучасні бібліотеки сьогодні виглядають зовсім по-іншому та виконують роль не лише книгосховища, а й потрібних громадських просторів, у залах яких активні та творчі люди проводять різноманітні заходи.

Про сміливі зміни «Вечірньому Києву» розповідає український бібліотекар Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Тараса Шевченка доктор наук, професор та за сумісництвом член Президії Української бібліотечної асоціації.

ПРО ДРУГЕ ДИХАННЯ ЧИТАЦЬКИХ ЗАЛІВ

«Бібліотека ім. М. Максимовича — наукова. Ії література здебільшого забезпечує інформаційні потреби вчених і спеціалістів університету. Але на фоні жорсткого ринку, зокрема бібліотечного, для нас (керівництва, — ред.) надважливо було запропонувати користувачеві найліпші сервіси та оперативних фахівців. Тож ми почали напрацьовувати нові, більш сучасні, способи розвитку головної університетської бібліотеки країни», — починає нашу розмову Олег Сербін.

Він відзначає, що адміністрації хотілося створити такі умови, завдяки яким студенти почуватимуться в бібліотеці комфортно та не тільки реалізовуватимуть свій просвітницький потенціал, а й влаштовуватимуть атмосферні посиденьки. Бо, як запевняє Сербін, бібліотека сьогодні — це територія можливостей.

Близько п’яти років тому, залучивши спонсорів, у центральному корпусі бібліотеки ім. М. Максимовича зробили ремонт. Усі приміщення обладнали швидкісним wi-fi, а зали, крім читацького, почали використовувати багатофункціонально.

У центральному корпусі бібліотеки сім різних за змістовністю залів, два з яких — хаби. Один реалізували спільно з Новою Поштою та назвали NovaHub. За розмірами хаб невеликий, але виглядає досить атмосферно: з пуфиками, великим вікном посередині та розсувним екраном для проєктора.

У кожному залі студенти збираються чи не щодня: парламент гучно обговорює чергову акцію, літературні клуби проникливо читають поезію; студентські організації готують воркшопи; клуби за інтересами дискутують щодо філософських аспектів. Інші — зосереджено працюють над курсовою. І так чи не кожен день.

Теоретично студенти могли б займатись в аудиторіях «червоного» корпусу, але навіщо, якщо спеціально для них бібліотеку обладнали усім необхідним.

Кожен зал та хаб студенти дисципліновано бронюють за розкладом. І попри те, що бібліотека працює до 18:00, вони можуть «гризти граніт науки» під час різних заходів до пізньої ночі. Бо центральний корпус бібліотеки, в таких випадках, працює до останнього клієнта.

Є в приміщенні бібліотеки й велика комп’ютерна зала, де знаходиться обладнаних для роботи автоматизованих місць.

«Час від часу банки — наші партнери, передають нам комп’ютери, які в них замінюють на більш сучасні. Оскільки для потужної роботи систем банку потрібна оновлена техніка, закупляючи собі нові машини, комп’ютери попередніх років віддають нам», — ділиться директор.

Паралельно з новими для бібліотеки просторами у звичному режимі працюють й традиційні сервіси — на кшталт читацьких залів або відділу рідкісних видань. Як бачите, справжня бібліотека сьогодні не ставить жодних кордонів.

«Студенти до бібліотеки більше не ходять, вони знаходять все в інтернеті!» — стверджує чи не кожен. Але я пояснюю, зокрема, й студентам, що різниця між пошуком в інтернеті та на сторінках книги — велика. В мережі багато зайвого інформаційного шуму та фейків. А в знайомій тобі бібліотеці знаходиться література, яка пройшла інтелектуальне опрацювання і нею можна перевірено користуватися», — наголошує директор.

Для прикладу, студенти хімічного факультету філії університету Шевченка практично живуть у стінах бібліотеки, оскільки там є рідкісні енциклопедії та довідники, які не віднайдеш сьогодні в інтернеті.

ПРО НОЧІВЛЮ В БІБЛІОТЕЦІ ТА БЛАГОДІЙНИЙ ПРОЄКТ

Упродовж року в центральному корпусі бібліотеки ім. М. Максимовича провели понад 700 заходів.

«Раз на рік ми тут проводимо „Ніч у бібліотеці“. Відвідувачі мають змогу переглянути фільми, послухати джаз-бенди, пройти квести, позмагатися в настільні ігри та „побатлитися“ у поезії. Захід влаштовуємо від 19:00 і працює він до 5:00-6:00 ранку. Так би мовити, до першого потяга в метро», — каже співрозмовник.

Вартий уваги й благодійний проєкт «Книга лікує». У бібліотеці збирають окрему літературу для маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології й кардіохірургії «Охматдит». Її концепція полягає в тому, щоб допомогти малечі швидше відійти від операції та разом із батьками читати літературу з яскравими ілюстраціями.

«Крім того, до проєкту ми залучили спонсорів для допомоги в облаштуванні на території відділення скверу з вуличними бібліотеками. Там книжки зберігаються у казкових будиночках, які ми регулярно наповнюємо дитячою літературою. Але не рідко пацієнти чи персонал приносять й свої книжки», — розповідає Олег Сербін.

Не менш важливий й фестиваль «Читач року», в якому відзначають найпалкішого читача. Завдяки мережі бібліотеки ім. М. Максимовича обирають двох номінантів в категоріях професор і студент від кожного закладу вищої освіти України. Також у фестивалі передбачена номінація «ТОП-10», де відзначають найбільш читаних громадських діячів, які своїм прикладом пропагують читати та є лідерами думок.

Серед переможців був Микола Томенко, український політик та лідер Громадського руху «Рідна країна», Олена Підгрушна, українська біатлоністка та багато інших.

Окрім цього, в холі час від часу влаштовують виставки. Остання — присвячена дослідженням, розробкам та винаходам університетських науковців. Артзахід цікаво поєднує науку й мистецтво. Ознайомитись з експонатами можна на другому поверсі закладу.

ПРО РОЗУМНИХ СТУДЕНТІВ ТА РОЗУМНУ ПОДУШКУ

На базі бібліотеки ім. М. Максимовича працює КНУ Business school. Це проєкт, де студенти з першого курсу приходять з ідеями, формують стартапи, дискутують. До проєкту залучені щонайменше 150 учасників. Всі вони різного віку та з різних факультетів.

«А от стартапи, які вже набирають потужних обертів ми залучаємо до Національного конкурсу „Big Idea Challenge“ від Центру креативного підприємництва, в ході якого відбираємо креативні ідеї від усіх університетів країни. Надалі переможці представлятимуть Україну і змагатимуться за перемогу з проєктами інших країн на міжнародному рівні», — розповідає директор.

Для прикладу, тогорічний стартап з Львівської політехніки переміг на національному рівні, а згодом — й на світовому. Львів’яни презентували розумну подушку, яка заколисує, включає музику та створює сприятливі умови для вашого сну.

ПРО ЧИТАЦЬКИЙ КВИТОК ТА ПОРЯТУНОК КНИГ

Сьогодні стати відвідувачем бібліотеки ім. М. Максимовича може будь-хто. Для цього вам потрібно мати з собою паспорт та 85 гривень у кишені. Кожному видають картку, завдяки якій можна проходити до читацької, брати книгу додому чи в режимі онлайн формувати замовлення на опрацювання співробітникам бібліотеки.

Для зручності на сайті представлений електронний каталог наукових джерел. Назву можна відшукати як за алфавітом та автором, так й за словом та назвою видання.

«Ми цінуємо багатомільйонну збережену спадщину, саме тому працівники бібліотеки поступово оцифровують рідкісні та унікальні книги, аби врятувати їх від пошкодження. Але з наступного року плануємо оцифровувати в рази більше і не тільки стародавні книжки, а й весь унікальний арсенал бібліотеки. Зазначу, якщо читачеві потрібна сторінка якогось видання, то для цього діє послуга оцифрування», — каже Олег Сербін.

За отримані кошти від послуг, у бібліотеці покривають деякі витрати на утримання або оснащення для приміщення. Бібліотека все ще рухається у напрямку осучаснення, а її працівники завжди у пошуку нових технологій, що позитивно впливатимуть не тільки на хід еволюції бібліотечного фаху, а й справи в цілому.

«Звісно, якісних змін не могло б бути без підтримки однодумців — керівництва Університету. З цим нам пощастило. Наш Ректор — Володимир Бугров — широкої книжкової душі особистість. Ще працюючи на посаді проректора, він завжди підтримував всі реформаторські ініціативи колективу бібліотеки. А нині, на посаді Ректора, тим більше. Бібліотека напряму підпорядковується Ректору, адже факультетів багато, а бібліотека одна. І працює вона, до речі, в різних напрямках, для всієї університетської громади», — резюмує керівник бібліотеки.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»