Ксенія Семенова: «Проєкти шкільного Громадського бюджету потрібно розглядати окремою категорією»

Ксенія Семенова. Фото: Борис Корпусенко
Ксенія Семенова. Фото: Борис Корпусенко

Учасниця п`ятого Міського Форуму розвитку громадянського суспільства, депутатка Київради, заступниця голови комісії цифрової трансформації в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповіла про те, яким буде нове Положення про Громадський бюджет.

Нещодавно в Києві пройшов п`ятий Міський Форум розвитку громадянського суспільства. Його третя панель була присвячена проблемам та перспективам Громадського бюджету столиці.

На цьому заході учасниця Форуму, депутатка Київради (Слуга народу), заступниця голови постійної комісії Київради з питань цифрової трансформації та адміністративних послуг Ксенія Семенова поділилася своїм баченням щодо необхідних змін, які мають бути внесені до нового Положення про Громадський бюджет.

Ксенія Семенова сьогодні працює в складі робочої групи з напрацювання пропозицій до цього важливого документа.

В інтерв`ю «Вечірньому Києву» депутатка розповіла про можливі нововведення, які з`являться у новому документі та про свою роботу у профільній комісії.

Ксенія Семенова. Фото: Борис Корпусенко

— Ксеніє Ігорівно, які, на вашу думку, основні недоліки чинного Положення про громадський бюджет?

— Вважаю, передусім йому бракує вимоги обов`язкового попереднього обговорення проєктів. Тому потрібно ввести таку норму у нове Положення.

Попереднє обговорення, як варіант, можна проводити на базі райдержадміністрацій.

Зокрема, на зустрічах з майбутніми авторами проєктів необхідно роз`яснювати їм, як правильно написати та оформити бюджет. Там же вони зможуть познайомитися й з розпорядником коштів.

Адже сьогодні основною проблемою є та, що багато проєктів Громадського бюджету не проходять експертизу на предмет не тільки їхньої відповідності законодавству, вимогам Положення і Параметрам, а також можливості реалізації.

А якби був попередній контакт з розпорядником коштів, то ситуація з можливістю реалізації була б зрозумілішою, а отже побільшало шансів отримати позитивний висновок.

— На основі чого напрацьовується нове Положення? Чи проводяться дослідження громадської думки?

— Нещодавно була представлена презентація дослідження ПАУСІ (Фундація польсько-української співпраці). Ця організація провела вивчення громадської думки у рамках реалізації проєкту-переможця міського конкурсу «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада».

Дослідження показало, що потрібно звернути увагу на низку дуже важливих питань, які не висвітлені у нинішньому Положенні про громадський бюджет.

Серед пропозицій — попередні навчання авторів перед подачею проєктів, покращення комунікації між виконавцем проєкту та автором (особливо на етапі експертизи), можливість поетапного контролю його реалізації.

Все це ляже в основу змін до Положення про громадський бюджет, над яким працює наша депутатська робоча група.

Консультації ще ведуться, тому до кінцевого варіанта документа поки що далеко.

Варто наголосити, що зміни стосуватимуться наступних циклів Громадського бюджету, оскільки подача проєктів на 2022 рік вже розпочалася.

Ксенія Семенова з колегою Андрієм Вітренком у сесійній залі Київради. Фото: Борис Корпусенко

— Оскільки проєкт Положення ще повністю не підготовлений, то чи можуть кияни подавати свої пропозиції?

— Звичайно. Пропозиції можна подавати до постійної комісії Київради з питань цифрової трансформації та адміністративних послуг. Можна писати мені особисто на сторінці у Фейсбук або надсилати на адресу — semenova.kseniia@kmr.gov.ua.

Також у Фейсбуці є група «Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО», де зареєстровано понад 13 тисяч учасників. Пропозиції варто подавати й туди.

— Які нововведення передбачає нове Положення про громадський бюджет?

— Оскільки проєкт Положення ще повністю не готовий, то скажу лише про свої пропозиції.

Окрім попередніх консультацій з авторами проєктів, наполягатиму, щоб у структурі КМДА був створений невеликий відділ, який займатиметься виключно Громадським бюджетом (робота з авторами, розпорядниками коштів та ін.).

Адже на сьогодні обов`язок розв’язувати питання Громадського бюджету не закріплений у посадових інструкціях жодного чиновника. Звісно, вони не вмотивовані цим займатися. У новому Положенні мотивація чиновників також буде вказана.

— Про що йдеться? Яким чином можна мотивувати чиновників?

— У попередні роки була практика виплачувати премії, якщо всі проєкти Громадського бюджету були реалізовані. Також при визначенні рейтингів органів виконавчої влади в пріоритет можна ставити виконання проєктів Громадського бюджету.

— Які ваші пропозиції щодо складу Громадської бюджетної комісії?

— Наполягатиму, щоб Громадська бюджетна комісія формувалася з незаангажованих людей. Можливо, це будуть представники громадських організацій. Це з тим, щоб не виникало конфлікту інтересів.

Також потрібно закріпити певний відсоток коштів з бюджету розвитку столиці, який спрямовуватиметься виключно на реалізацію проєктів Громадського бюджету. І, щоб щороку фінансування збільшувалося.

Ксенія Семенова. Фото: Борис Корпусенко

— Але воно і так щороку збільшується…

— Так. Зараз в Київраді визначилася тенденція, що кожного року на реалізацію проєктів Громадського бюджету коштів виділяється більше. Але, щоб це було на постійній основі, таку вимогу потрібно закріпити у Положенні.

Також необхідно врегулювати питання подання проєктів на позабалансових територіях, а також реалізації проєктів, на які потрібно часу понад один рік.

Останнє передусім стосується масштабних проєктів, які потребують попереднього виготовлення проєктно-кошторисної документації. Важливо чітко визначити з розпорядником коштів — чи можна їх реалізувати протягом року чи відвести на це два роки.

Глобальним є питання про шкільний громадський бюджет. Адже у нас 30-40% проєктів розроблені саме на базі шкіл.

В деяких містах України шкільний бюджет винесений в окрему категорію і на нього виділяється окреме фінансування. Це дає можливість розвивати здорову конкуренцію і гарантувати школам реалізацію їх проєктів.

— У чинному Положенні скасували список недоброчесних. Які тоді будуть методи контролю?

— Список недоброчесних скасували 7 грудня цього року рішенням Київради. На думку деяких депутатів, цей перелік призводить до конфліктів між учасниками Громадського бюджету. Чи буде такий список у новому Положенні — поки що невідомо.

Звичайно, контроль має бути. Передусім це стосується попередження підкупу голосів та використання Громадського бюджету у політичній агітації.

Як варіант, контролюючі функції можна покласти або на Громадську бюджетну комісію, або на Координаційну раду, до складу якої увійдуть представники громадськості, чиновники та депутати, або на інший орган управління, про що буде закладено у Положенні.

Ксенія Семенова з колегами по фракції. Фото: Борис Корпусенко

— На вашу думку, як залучити більше киян для участі в Громадському бюджеті?

— Активніше розповідати про таку можливість, демонструвати позитивні приклади реалізації проєктів. У Києві дуже високий рівень виконання проєктів Громадського бюджету і треба про це говорити.

І ще раз наголошую, потрібно на базі районних органів влади — райдержадміністрацій проводити попередні консультації з майбутніми авторами. Там, зокрема, розповідати про можливості та перспективи Громадського бюджету.

— Коли приблизно закінчиться робота над проєктом Положенням і його подадуть на розгляд Київради?

— Після того, як закінчить свою роботу робоча група, проєкт Положення має пройти розгляд та затвердження кількох постійних комісій міськради. Плануємо подати проєкт у сесійну залу до кінця зими.

— Профільна комісія, у якій ви працюєте займається і питаннями петицій. Останнім часом Київрада зменшила кількість підписів для петицій з 10 тисяч до 6. Чи є вже практичні результати цього рішення?

— Те, що ми зменшили кількість підписів поки що не призвело до активації подачі петицій. Адже існує багато прецедентів невиконання петицій. А якщо вони не виконуються, то зникає й мотивація їх подання.

Зараз готуємо наступну зміну до механізму подачі петицій. Це — розділення їх на міські, районні та мікрорайонні. Наприклад, якщо петиція стосується невеликої території, то можна робити й тисячу підписів.

Розділення петицій покращить їх реалізацію, оскільки невеликі петиції, які стосуються району (наприклад, облаштувати дитячий майданчик та т.п.) реалізовувати стане простіше.

— Над якими проєктами рішень зараз працюєте в комісії цифрових технологій?

— У Києві внормовані правила благоустрою для підприємців. Наприклад, хочеш поставити МАФ — існує чітка інструкція, як це зробити.

А от правил, як встановити щось неприбуткове (наприклад на тротуарі лавку або виставкове обладнання) немає. Тому зараз працюю над цим питанням.

Також потрібно підготувати проєкт рішення про обов`язкову публікацію на офіційному сайті громади Києва проєктів капітальних ремонтів та реконструкцій, які проводяться у місті. Адже таку інформацію сьогодні отримати непросто, лише через депутатський запит.

— Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»