Пішов з життя знаковий київський художник Віктор Рижих

Віктору Івановичу у липні виповнилося 88 років.
Віктору Івановичу у липні виповнилося 88 років.

Учора, 13 грудня у віці 88 років від постковідної пневмонії пішов у засвіти Народний художник України, дійсний член Національної академії України Віктор Рижих.

Віктор Іванович Рижих 1933 року народився в Омську. У 1958 році закінчив Київський державний художній інститут (майстерня історичного живопису К. Трохименко). У 1986–1989 роках обіймав посаду заступника голови Київської організації Спілки художників України. У 2001–2006 роках — член-кореспондент Національної академії мистецтв України, з 2007 року — дійсний член (академік).

Віктор Рижих працював у всіх традиційних жанрах та мав свою неповторну живописну манеру, яка, передусім, характеризувалася напруженим експресивним мазком та високою культурою малярства.

«Автопортрет»,
1984

Твори Віктора Рижих зберігаються у Національному художньому музеї України, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, Третьяковській галереї (Москва), Запорізькому, Миколаївському, Сумському, Луганському, Харківському художніх музеях, Державному музеї мистецтв Грузії, Музеї Людвіга (Кельн, Німеччина), приватних колекціях.

Віктор Рижих, Галина Неледва та їхня донька Олена Рижих — серед найбільш знаних мистецьких родин України. Крім цього, студія митців у радянські часи (1970-80-ті) була одним із центрів художньої свободи, неформальною академією на рівні з майстернями Романа Сельського, Алли Горської та Зої Лєрман.

«Це була унікальна пара, як у житті, так і в живописі. Віктор Рижих та Галина Неледва своїм живописом і людською сутністю репрезентували пошук та навіть більше того — художню свідомість цілого покоління 1970–1980-х, — написала доктор філософії та кандидат мистецтвознавства Ольга Петрова. — Їхня майстерня була окрасою неформального художнього Олімпу. Її можна було назвати „лабораторією вільної думки“. Тут зустрічалися лише однодумці. Рижих із Неледвою в часи відмираючого соцреалізму багато що зробили для професійної висоти та розвитку нових ліній в мистецтві України 1970–1980-х. Вони розробляли принципи „неоренесансу“, „неопримітиву“, інших напрямів, альтернативних щодо соцреалізму».

«Київський футбол», 1998

У колекції Національного художнього музею України зберігаються 6 великоформатних значущих картин художника, серед яких відомі «Реліквії Бреста»1968 р., «Арль. Ранок.» 1988 р., «Київський футбол»1998 р. Окрім того, музейна колекція налічує 9 прекрасних творів Віктора Івановича, створених в результаті його чисельних творчих подорожей до Грузії, Італії, Франції.

Одна з його найвідоміших робіт — «Київський футбол», 1998 року. На картині зображені зірки київського Динамо Олег Блохін, Віктор Колотов, Володимир Веремеєв. Узагальнено представлений момент матчу за Суперкубок Європи 1975, що відбувся 6 жовтня 1975 року на Республіканському стадіоні у Києві. Через композицію і колір в полотні розкривається формальна ідея руху, створюється легенда про битву титанів. Віктор Рижих віддав творчу данину темі спорту у мистецтві ХХ сторіччя. У молодості — затятий футболіст аматорської команди, щирий вболівальник, в 1970-80-х роках він очолював Спортивну секцію Спілки художників України, і виставки цієї секції мали успіх не лише в Україні, а й за її межами.

Підтримати родину художника можна, перерахувавши кошти на картку 4149 6293 1410 1197 Олена Рижих.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»