Як у Європі: які нові вакцини з’являться в Україні та чому варто щеплюватися дорослим

Все про вакцинацію «Вечірньому Києву розповів експерт з дитячих інфекційних хвороб Департаменту охорони здоров’я міста Києва Віталій Євтушенко.

-За допомогою 10 вакцин ми контролюємо рівень захворюваності, кількість ускладнень і загалом проблем, пов’язаних з цими хворобами, — говорить Віталій Євтушенко. — Є захворювання, які ми профілактуємо в дитячому віці, є певний перелік, який застосовуємо для дорослих.

За Національним календарем щеплень деякі види вакцинації рекомендується повторювати у дорослому віці. Будь хто може ознайомитися з календарем щеплень на офіційних сторінках Міністерства охорони здоров’я України. Рутинні щеплення — це ті, які забезпечуються державою і вони відносяться до переліку обов’язкових. Держава закуповує вакцини і вимагає, щоб населення було ними щеплено.

Натепер небагатохвороб, від яких ми убезпечуємо громадян. Нажаль, якщо порівнювати з іншими країнами, у нас всього 10 захворювань, які ми забов’язані профілактувати: туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, вірусний гепатит В, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит, поліомієліт. Це обов’язкові.

-З вашої практики — які щеплення особливо не люблять матусі?

-Найчастіше — ті щеплення, які роблять уколами. Так вводять більшість вакцин. Є декілька факторів, що впливають на «нелюбов»: дитині це не подобається й часто викликає больову реакцію, багато батьків не хочуть бачити негативні емоції дитини, навіть якщо немають пересторог проти вакцинації. Є ті, що бояться ускладнень. Мабуть найбільше не люблять щеплюватися комплексом АКДП (кашлюк, дифтерія, правець). Багато батьків відкладає щеплення проти кашлюка «на потім»: приводять діточок робити АКДП після року. Але у малюків на них спостерігається більша реакція організму. Це і температура, і місцеві реакції (припухлості). Батьки бояться цього компоненту.

-А чому батьки мають перестороги проти вакцини від поліомієліту?

-Поліомієлітних, начебто, менше бояться, бо там частину щеплення роблять у вигляді крапель і часто люди думають, що раз в крапельках, то воно безпечне. Але є два види вакцин, які ми використовуємо проти поліомієліту — одна з них вводиться у в вигляді ін’єкції (інактивована), нежива, а у вигляді крапель вводиться жива послаблена вакцина. І от якраз з крапельками зрідка можуть бути певні ускладнення.

Якщо брати всі загалом ускладнення, які можуть бути після вакцинації, то, можливо, це найбільш відоме й серйозне. У декого «ослаблена жива» вакцина може спровокувати захворювання у вигляді поліомієліту, з випадками паралічу, про які всі колись чули. Слід зазначити, що це ускладнення вкрай рідкісне і траплялось лише в одному випадку на майже три мільйони доз вакцини. Таке може статися, наприклад, у того, хто має серйозний імунний дефіцит. Не завжди у дітей перших місяців життя лікарі можуть розпізнати дефіцит імунітету. Тому є ризики з цією вакциною, що вводиться у крапельках.

У нас в календарі щеплень є спеціальна схема, за якою використовуємо спочатку дві інактивовані вакцини немовлятам — в 2 та 4 місяці, а третю і наступні — робимо у вигляді крапель. Розраховуємо, що цими двома ми зможемо підняти імунітет, потім дитина ще підросте до піврічного віку, і ми зможемо безпечно давати краплі з живою вакциною. На щастя, у нас випадків вакциноасоційованого поліомієліту останніми роками не було. Тобто у нас діє комбінований графік щеплень, призначений щоб мінімізувати можливі ускладнення від живої вакцини.

-У дорослих на яку вакцину бувають ускладнення?

-Для дорослих в Україні обов’язковими є щеплення від дифтерії і правця. Це дві інфекції, проти яких доводиться постійно підтримувати високий рівень антитіл. Знаємо, що за 7 — 8 років поступово починає знижуватися титр антитіл, і тому рекомендуємо кожні 10 років робити щеплення. Але не всі про це знають, хоча норма прописана. У дорослих немає негативних проявів, через які варто турбуватися. Місцеві реакції можуть бути. Наприклад, незначна припухлість і ущільнення в місці уколу. Хто щеплювався від коронавірусу, той знає це відчуття, але воно значно слабкіше.

-Якщо лікарі-педіатри слідкують за дитячим календарем щеплень і його також контролюють в дитсадках та в школах, то дорослим сімейні лікарі ніколи не нагадують і не пропонують щепитися. Де дорослим вакцинуватися?

-Для дорослих вакцини, прописані в календарі рутинних вакцинацій, є в місцевих поліклініках. Сімейний лікар має контролювати, нагадати про вакцинацію. Особливо про щеплення від правця, дифтерії. Правець — дійсно серйозна проблема: будь які поранення на вулиці, подряпини — все це ризик інфікуватися правцем. Тому краще зробити щеплення. У нас дійсно така ситуація, що сімейні лікарі забувають про цей момент. Більш менш акуратно щеплюються зараз педагоги й медпрацівники, бо в них вимагають підтвердження, що вони вакциновані.

-Наприклад, я прийду до свого лікаря й спитаю про вакцину проти дифтерії, вона направить?

-Вакцина має бути в наявності в поліклініці, бо вона закуповується й гарантується державою. Має бути безкоштовною. Весь перелік вакцин по регіонах є на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ. Інформацію щодо наявності вакцин за місцем обслуговування можна отримати у сімейного лікаря чи на сайті райдержадміністрації.

-Які вакцини для громадян платні?

-Ті, що не належать до переліку обов’язкових. Зокрема це вакцини від грипу, ротавірусу, від пневмококкової інфекції. Остання наразі планується довключення в перелік обов’язкових. Також за плату можна зробити щеплення від вітряної віспи, менінгококкової та папіломавірусної інфекцій. До речі, в багатьох країнах світу вони обов’язкові й безкоштовні. В Україні натепер вакцини, що не належать до обов’язкових, зазначаються як вакцини для щеплень за показаннями. Сімейний лікар повинен пояснити пацієнту ризики захворювання й порадити щепитися. Вакцини платні, але ними можна захистити дитину чи дорослу людину від серйозних проблем.

Часто батьки самі знаходять інформацію щодо додаткових щеплень, хоча лікар мав би їх ознайомити з цим переліком, спрямувати, роз’яснити, які варіанти є. Зараз бачу, що молоді батьки досить активно вакцинують своїх дітей, і, часто, не обмежуються обов’язковим списком. Така тенденція мені подобається. Люди хочуть мати більш повний перелік обов’язкових щеплень — як в розвинених країнах. Молоді люди розуміють, що це сучасний елемент захисту, яким можна попередити багато проблем.

-Чи варто дорослим робити щеплення від гепатиту В?

-Ці щеплення включили до переліку обов’язкових не так давно. І дорослі, хто народився до 2002 року, ймовірніше, не отримали її в дитинстві. Зважаючи на серйозність захворювання та його поширення, ми рекомендуємо щеплюватись і дорослим. Особливо це стосується осіб з високим ризиком інфікування гепатитом В. До цієї категорії належать, зокрема, медичні працівники. В Києві, навіть, існує програма забезпечення вакцинами від гепатиту В дорослих з груп ризику коштом місцевого бюджету. До речі, КМДА також щороку виділяє кошти на закупівлі вакцини для профілактики грипу й папіломавірусної інфекції. За підтримки КМДА, дівчаток-підлітків щеплюють безкоштовно.

-А дорослим варто вакцинуватися від папіломавірусу?

-Вакцина ефективна, якщо вводиться до моменту зараження папіломавірусом. З віком збільшуються шанси, що зараження вже сталося. З сімейним лікарем варто обговорити ризики інфікування і доцільність щеплення. А от для дівчат з 9 років, робимо щеплення без застережень.

-За останні роки які нові вакцини з’явилися у Києві?

-Останнім часом перелік вакцин для рутинної профілактики залишається доволі сталим. Громадянам доступна більшість з вакцин, які існують в світі для профілактики поширених хвороб. Нещодавно була створена вакцина від менінгококу серогрупи В. На неї довго чекали, й зараз багато людей питає, коли вона з’явиться в Україні. Бо в деяких країнах Європи реєстрація вакцини вже пройшла. Ми очікуємо, що найближчими місяцями вона у нас теж з’явиться. В Україні зараз є вакцина, яка захищає від 4 з 13 типів менінгококків.

-Чи немає ще вакцини від вірусного імунодефіциту людини та гепатиту С?

-Це дві хвороби, над вакцинами проти яких довго працюють вчені, але їх поки не вдається створити. ВІЛ та гепатит С — дуже мінливі віруси й важко знайти фактори захисту, через які можна було б подіяти, щоб хвороба не розвивалася.

-Чи знизилася за період пандемії кількість рутинних щеплень?

-НСЗУ наводить статистику, що порівняно з 2019-2020 роком картина суттєво не змінилася. В Києві спостерігається той самий рівень проведених рутинних щеплень. По деяких областях він менший, але там й раніше не дуже поспішали на вакцинацію. Київ, нащастя, по всіх рутинних щепленнях має приблизно 90% виконання плану і цей показник вище, ніж середній по Україні. Тенденції зниження за період карантину не було. Що стосується 2021 року то статистику побачимо у січні.

-Перед щепленням лікар зобов’язаний оглянути пацієнта? Адже багато людей переконані, що лікарі обов’язково мають це зробити.

-В дитячому віці, коли пацієнт приходить на вакцинацію, він оглядається лікарем для оцінки загального стану та розвитку. Необхідність детального огляду дорослого пацієнта має вирішуватись індивідуально. Загалом, найбільш важливі застереження щодо вакцинації ми визначаємо під час консультації.

Пацієнти мають повідомити лікарю про те, чи мали вони алергічні реакції на попередні щеплення, чи мають якісь гострі чи хронічні проблеми зі здоров’ям, чи приймають в цей час якісь ліки, тощо. Якщо у людини була серйозна алергічна реакція на попереднє введення вакцини, це, як правило, є протипоказом для її повторного введення. Якщо гостре захворювання і підвищена температура тіла — вакцинацію варто відкласти до одужання.

Про можливі реакції організму після щеплення — місцева, температурна — ми також розповідаємо, щоб пацієнт не хвилювався, пояснюємо, що робити в таких випадках. Якщо у людини будуть симптоми, яка виходить за ці межі, радимо зв’язатися з лікарем, порадитися, чи може це бути результатом щеплення, чи є інша причина, і що треба зробити. Після проведення щеплення ми, звичайно, також просимо пацієнта, побути в межах клініки до 15-20 хвилин, щоб впевнитися у відсутності алергічних реакцій.

Загалом, вакцинацію слід розглядати як простий та безпечний спосіб, щоб підвищити імунітет і, що вона не наносить шкоди.

Міністерство охорони здоров’я України спростовує найпоширеніші міфи про вакцинацію

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»