Останній сквер імені Леніна: які вулиці та площі перейменують у Києві

У разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу в паспорті. Фото з відкритих джерел
У разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу в паспорті. Фото з відкритих джерел

На сайті КМДА триває громадське обговорення нових пропозицій щодо перейменувань скверів, площ і вулиць із радянськими, російськими та малозначними назвами.

Онлайн-голосування відбувається по восьми проєктах рішень Київради, внесених Комісією з питань найменувань. Серед них, пропозиція перейменувати у Дніпровському районі сквер імені засновника тоталітарної радянської імперії Володимира Леніна. Виявляється, що донедавна всюдисущий Ілліч ще зберігся у назві невеликої зеленої зони на Березняках.

Сквер, який сьогодні складається ледь не з трьох дерев, розташований на вулиці Івана Миколайчука, 3, поблизу Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня». Цю зелену зону пропонують перейменувати на честь видатного українського поета Павла Тичини.

Місце розташування скверу імені Леніна

У Подільському районі з’явиться вулиця Віктора Некрасова

Як розповів «Вечірньому Києву» член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський, про існування скверу імені Леніна комісія дізналася з відповідного подання Дніпровської райдержадміністрації. Сквер знаходиться на балансі місцевих зеленбудівців і на виконання Закону про засудження комуністичного та нацистського режимів і заборону пропаганди їхньої символіки має бути перейменований.

Утім, за словами Тиміша Мартиненко-Кушлянського, імена вулиць і зелених зон у столиці змінюються не лише в рамках декомунізації, але й для усунення немилозвучних або малозначних назв у випадку дублювання.

Так, наразі пропонується перейменувати Північно-Сирецьку вулицю у Подільському районі на вулицю Віктора Некрасова — одного з найвидатніших киян XX століття, письменника, правозахисника, дисидента та дослідника історії Києва. Пропозиція пов’язана з 110-річчям від народження Віктора Платоновича, яке відзначалось 17 червня цього року.

Крім того, назва вулиці Північно-Сирецької частково дублює назви інших вулиць у Подільському та Шевченківському районах — Сирецької, Парково-Сирецької, Сирецько-Садової та Сирецького проїзду.

«Місто не є статичним, воно змінюється і розвивається разом з громадою. Вулиці перейменовувались і до декомунізації, і до незалежності, і навіть до того, як Україна оформилась як політичне явище», — зазначає Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Вулицю Якутську пропонують перейменувати на честь Родини Бунге

Також пропонується перейменувати сквер із малозначною назвою «Стародарницький — 1» на перетині вулиць Гродненської та Алматинської у Дніпровському районі. Білоруська діаспора у Києві просить назвати цю зелену зону на честь Кастуся Калиновського — білоруського національного героя, борця за свободу та незалежність Білорусі від Російської імперії.

Ініціатори перейменування аргументують свою пропозицію тим, що сквер розташований на вулиці Гродненській. І саме Гродненщина є історичною батьківщиною Кастуся Калиновського. Крім того, поруч розташована вулиця Двінська, названа на честь однієї з головних білоруських річок.

«Розташування скверу Калиновського безпосередньо на вулиці Гродненській та у безпосередній близькості до вулиці Двінської дозволить створити новий білоруський культурний кластер у Києві», — пояснюють ініціатори проєкту.

Ще одна пропозиція з перейменування стосується назви, пов’язаної з Росією — державою-агресором, що окупувала Крим і частину Донбасу.

Так, вулицю Якутську на Південній Борщагівці у Святошинському районі пропонується назвати на честь Родини Бунге. Представники цієї шляхетної київської родини заснували у XVIII столітті першу приватну аптеку у місті, розвивали протягом майже 300 років промисловість, банківську справу, науку та освіту. Багато представників роду Бунге стали відомими київськими науковцями, лікарями, підприємцями, громадськими та політичними діячами.

Зокрема, Микола Християнович Бунге та інший виходець з родини — Іван Рахманінов, обіймали посади ректорів Київського університету. У 1880 році рішенням міської думи Миколі Християновичу було присвоєно звання Почесного громадянина міста Києва. Ще один славетний представник роду — видатний український хімік Микола Андрійович Бунге був одним з ініціаторів заснування Київського політехнічного інституту.

Площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуть історичну назву

Триває обговорення й щодо перейменування площі Героїв Великої Вітчизняної війни у Печерському районі, що розташована між бульваром Дружби народів, вулицями Старонаводницькою і Лаврською. Пропонується повернути цій локації історичну назву — «Наводницька площа». Адже термін «Велика Вітчизняна війна», було вилучено з українського законодавства.

Інститут історії України НАН України рекомендував КМДА прибрати з публічного простору Києва це ідеологічне радянське кліше, яке нав’язувалось, зокрема, з метою приховати участь СРСР у підготовці та розв’язанні Другої світової війни. Крім того, на площі відсутні будь-які пам’ятні знаки чи меморіальні об’єкти, які б вшановували подвиг українського народу у перемозі над нацизмом у Європі.

Також пропонується дати ім’я трьом безіменним столичним скверам. Один з них розташований на вулиці Кубанської України, 27-31, у Деснянському районі. Цей сквер хочуть назвати на честь Леся Сердюка — видатного українського актора театру та кіно, який жив на Лісовому масиві.

Другий безіменний сквер, що розташований на вулиці Почайнинській у Подільському районі пропонується назвати на честь Євгена Чикаленка — видатного українського підприємця, мецената, благодійника та громадського діяча. Євген Харлампійович був одним з ініціаторів створення Української Центральної Ради 4 березня 1917 року. Саме йому пропонували стати головою Центральної Ради, але через хворобу він відмовився.

Третьому безіменному скверу, який розташований на Троєщині на вулиці Лісківській (навпроти будинків № 14, 16 та 18) пропонується присвоїти назву «Алея Добровольчих Батальйонів». Адже саме з цього місця у 2014 році пішли захищати Україну перші добровольці з Деснянського району.

Громадське обговорення цих восьми проєктів триватиме до 22 грудня. Більшість його учасників наразі підтримують запропоновані ініціативи. Після закінчення обговорення Комісія з найменувань має повторно затвердити на своєму засіданні проєкти рішень і направити на голосування до Київради.

Втім, станеться це не скоро. За словами Тиміша Мартиненко-Кушлянського, «враховуючи всі реалії, остаточне рішення Київради з цих питань слід очікувати не раніше осені 2022 року». Втім, перейменування скверу імені Леніна, на його думку, може статися набагато раніше, позаяк ця пропозиція не є спірною.

Слід зауважити, що у разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу реєстрації у паспорті, це можна зробити лише за власним бажанням. Крім того, документи на право власності, авто та інші правоустановчі документи, у яких зазначена стара назва, залишаються чинними. Перейменування вулиці також жодним чином не впливає на реалізацію виборчого права.

Внести зміни до правоустановчих документів можна під час чергового візиту до нотаріуса (наприклад, у разі продажу майна). У разі необхідності довідку про зміну назви вулиці можна отримати у Департаменті містобудування та архітектури КМДА.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»