Дружини впливових чоловіків та багатодітні матері: хто і чому потрапляє у кризові кімнати Києва

У 2021-ому в Києві зафіксували понад 20 тисяч випадків домашнього насильства. Фото: з відкритих джерел
У 2021-ому в Києві зафіксували понад 20 тисяч випадків домашнього насильства. Фото: з відкритих джерел

За понад рік роботи гостями столичної кризової кімнати стали майже 300 містян, які потребували притулку через складні ситуації у родинах. У списку — одинокі матері, самодостатні жінки, немічні бабусі, а також чоловіки та молоді хлопці.

Може здаватися, що з тобою такого точно не трапиться, проте життя інколи випробовує найбільш непередбачуваними ситуаціями та подіями. А ті, без кого ще вчора не уявляв життя, — стають чи не найбільшими ворогами.

За статистикою, у світі від фізичного насильства потерпає кожна п’ята жінка. Миритись з образами та приниженням доводиться кожній третій. Лише від початку року у столиці зафіксували понад 20 тисяч випадків домашнього насильства…

Від минулого року у місті працюють дві кризові кімнати — одна на лівому березі, інша — на правому. Ці заклади відкрили для того, аби у критичних ситуаціях надавати тимчасовий дах над головою та допомогу усім мешканцям, які віч-на-віч зіштовхнулися із жорстокістю. У листопаді минув якраз рік роботи другої кризової кімнати.

Директорка Київського міського центру ґендерної рівності, запобігання та протидії насильству Тетяна Зотова розповідає «Вечірньому Києву», що впродовж року до кімнат звернулися майже 300 мешканців, з яких 130 — діти.

Тетяна Зотова

«І це не просто цифри — за кожним зверненням стоїть своя історія, свій біль», — каже керівниця кризових закладів.

Б’Є — ЗНАЧИТЬ НЕ ЛЮБИТЬ

Так, наприклад, у жовтні до кімнати потрапила жінка з двома дітьми — 9-річною донькою та 3-річним сином. До закладу потерпілій порадили звернутися небайдужі сусіди, які ставали свідками регулярних страждань жінки. Впродовж тривалого часу її чоловік знущався з неї психологічно. Останньою краплею стали стусани не лише їй, а й 9-річній доньці. У кімнату жінка прийшла заляканою та у дуже поганому психологічному стані.

«Вона планує переїхати до батьків в інше місто, а тому за час перебування у безпечному місці хоче вирішити всі проблемні питання зі школою та садочком дітей, а також забрати усі документи та речі із квартири. Бо часто так трапляється, що до нас звертаються навіть без верхнього одягу», — розповідає Тетяна Зотова.

КВАРТИРНІ ЧВАРИ

Звертаються до кімнати й ті, хто потерпав від сімейних поділів майна. Як от киянка, яка втекла від чоловіка-тирана до квартири матері і стала «кісткою в горлі» братові та його дружині — родичі буквально розпочали війну за площу, забороняючи їй готувати їжу на кухні. Разом із 16-річним сином та хатнім улюбленцем вона отримала тимчасовий притулок у центрі та змогла вирішити свої справи.

Працівники центру надають юридичну та психологічну допомогу потерпілим

Життя непередбачуване. Деколи навіть рідний брат може стати найлютішим ворогом. У кімнаті кризового реагування проживала жінка з немовлям, яка потерпала від фізичного насильства з боку брата.

«Причина чвар — поділ квартири, яка дісталася дітям від батьків. Жінка потрапила до нас роздавленою та заляканою. Зараз вона перебуває у притулку та забезпечена всім необхідним», — розповідає Тетяна Зотова.

ВІД ЛЮБОВІ ДО НЕНАВИСТІ…

Директорка центру також пригадує ще одну історію про вагітну дівчину, яка постраждала від чоловіка і майбутнього батька дитини.

«Палке кохання засліпило очі дівчині. Батьки майбутньої матусі відразу були негативно налаштовані щодо обранця своєї доньки. Тепер вони не визнають дитини та перервали спілкування з донькою. Через важкий перебіг вагітності дівчина змушена була покинути роботу і певний період єдиним годувальником цивільного шлюбу був чоловік. Згодом він перестав давати кошти дружині, став тиснути психологічно та бити», — розповідає директорка центру.

Так виглядають кризові кімнати, у яких живуть гості

Не стерпівши образи, однієї ночі дівчина викликала поліцію. І правоохоронці доставили її в кризову кімнату.

«Протягом усього часу постраждала мала підтримку усіх фахівців Центру, працювала із психологами та юрисконсультами. Її поселили у спеціалізоване безпечне місце перебування, де вона мешкає зараз, готується до пологів та матиме змогу жити з малечею», — каже співрозмовниця.

Ще одна історія про те, якими мінливими можуть бути стосунки між, здавалося б, найближчими людьми. Молода сім’я жила на нині окупованій території. Він — власник успішного бізнесу, а вона — його права рука та фінансист підприємства. Війна на сході змусила їх продати бізнес, використати останній ресурс і придбати квартиру в Києві.

«Успішний бізнесмен в минулому, а сьогодні — загнаний у депресію безробітний чоловік почав переносити свою безпорадність та злість на найріднішу людину — дружину. Жінка як берегиня сім’ї забула про минулі статки і швидко знайшла роботу та стала єдиним годувальником. Чоловік навпаки — продовжує прокрастинувати, відмовляючись працювати на когось після попереднього успіху. Згодом він почав її безпідставно підозрювати у зрадах та навіть зачиняти у ванній», — пригадує історію ще однієї гості директорка центру.

За час існування кризових кімнат туди потрапляли 130 дітей

Часто жінці добряче діставалося: синці на її тілі стали звичним явищем… Останньою краплею був випадок, коли чоловік не пустив жінку після роботи додому, адже знову запідозрив у зраді. Вона була змушена звернутися до поліції… У кімнату жінка потрапила одна — доньки залишились з кривдником. Фахівці центру допомагали їй вирішити проблему та забрати дітей.

БАГАТІ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ

Втім, потрапляють до кризових закладів і ті, хто здавалося б може себе самостійно забезпечити та захистити. Так, до кімнати потрапила і жінка з 2-річною донькою, яка стала жертвою фізичного і психологічного насильства з боку свого чоловіка.

«Жінка усе життя мала престижну професію. Чоловік, усвідомлюючи гарні фінансові можливості, звільнився з роботи. Відтак дружина забезпечувала сім’ю самостійно: сплачувала за оренду квартири, кредити і годувала родину. Окрім повної байдужості та відсутності спроб допомогти дружині, чоловік не раз бив її. Один з конфліктів навіть закінчився для бідолашної внутрішньою кровотечею, після якої вона тепер ніколи не зможе народити…» — розповідає Зотова.

Тимчасовий притулок у кімнаті допоміг жінці винайняти нову квартиру, переїхати, розлучитися з кривдником та перевезти маму до столиці, аби та помагала їй з дитиною.

У кожній є окремі ванна та кухня з потрібним посудом та технікою

«Ця історія точно дає надію із багатьох причин. Як бачимо, багаті теж плачуть, а тому звертатися за допомогою треба завжди, не соромлячись. А ще — ми щиро захоплюємося головною героїнею, яка з останніх сил вирвалась із пекла», — зазначає Тетяна Зотова.

НЕ ЛИШЕ ЖІНКИ, А Й ЧОЛОВІКИ

Також нещодавно до міського центру звернувся 25-річний хлопець — він страждав від фізичного та психологічного насильства з боку вітчима. Після смерті матері хлопець проживав в одній квартирі із кривдником, який часто підіймав руку на нього. У кімнату він потрапив із синцями. Йому надали психологічну та юридичну допомогу. За короткий час молодик навіть встиг винайняти кімнату та переїхати від вітчима.

Через п’янство дружини у кризову кімнату звернувся батько із сином. Чоловік розповів, що дружина зловживає алкоголем і психологічно пресує родину. А віднедавна — почала застосовувати й фізичне насильство. У кімнату потерпілих вночі привезла поліція.

У «кризовій кімнаті» також запропонують їжу, одяг, засоби гігієни
Приміщення облаштовані як смарт-квартири

«І батько, і син були у важкому стані, виснажені емоційно. І потребували допомоги психолога. З ними працювали наші соціальні працівники, зокрема, й психолог. Для них ця історія непроста, і ми намагались надати їм потрібну підтримку», — розповіла Тетяна Зотова.

З її слів, батько з сином пробули у кризовій кімнаті три доби та переїхали у нове житло.

«Чоловік сказав, що більше не може терпіти агресивну і неконтрольовану поведінку дружини. Тому винайняв будинок за містом, і одразу туди переїхав із сином», — наголосила Тетяна Зотова.

У кризовій кімнаті киянина також проконсультували щодо процесу розлучення та поділу майна. Нагадаємо, що юридична допомога — одна із послуг, які надають в кризових установах.

КОЛИ ДІТИ — ТВОЇ ВОРОГИ

Життя демонструє, що насильство не має вікових обмежень. До психологів центру звернулася 82-річна жінка, що потерпає від власної доньки, яка вигнала її з дому, бо не вважає за необхідне доглядати за старенькою.

«На літню жінку, яка сиділа у парку і плакала, звернули увагу перехожі. Вони й порадили бабусі звернутися до нашого центру…При поселенні соціальні працівники побачили на тілі бабусі синці від стусанів, а психолог підтвердив складний психологічний стан. Зараз вона перебуває у притулку та забезпечена всім необхідним. Також наші юристи допомагають їй захищати свої права у суді», — розповідає Тетяна Зотова.

Кімнати облаштовані і для сімей з кількома дітьми

Якщо ви, або ваші близькі потерпіли від насильства, звертайтесь по допомогу на цілодобову Службу «Телефон довіри» (044 272-15-00 — з мобільного та 15-00 зі стаціонарного), яка надає психологічну підтримку для постраждалих від домашнього насильства. Отримати допомогу можете також, написавши на ел. адресу kmc.gender@gmail.com, або звернувшись у Центр на вул. Іллєнка, 20.

«Звертайтесь до нас і ми зробимо усе, аби врятувати вас. Бо розумію, що випадків насильства, про які не повідомляють, набагато більше. Кожен з них по-своєму жахливий, бо руйнує життя», — підсумувала Тетяна Зотова.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»