Київський режисер здобув перемогу на Міжнародному театральному фестивалі

Кращим режисером став Стас Жирков
Кращим режисером став Стас Жирков

Стаса Жиркова визнали найкращим режисером на X Міжнародному театральному фестивалі COM•MEDIA, який проходив у Литві. Він переміг з виставою «Тато, и мене любив?», яку можна побачити в тетрі «Золоті ворота».

У місті Алітус, який називають культурною столицею Литви, пройшов X Міжнародний театральний фестиваль COM•MEDIA, на якому було показано три десятки вистав зі всього світу.

Журі фестивалю обрало переможців, найкращим режисером став український режисер, директор-художній керівник Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Стас Жирков — за виставу «Тату, ти мене любив?», яку поставив в театрі «Золоті ворота». Також було відзначено актора вистави — Романа Ясіновського, який визнаний найкращим актором фестивалю.

Стас Жирков, директор-художній керівник Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра

«Для нас це важливі перемога, бо це інтегрує український театр до Європи. Це дає можливість європейським країнам дізнатися, який він, український театр. Якщо врахувати поїздку Театру на лівому березі до Берліна та нашу спільну театральну лабораторію з Мюнхеном, виходить, що ми, поряд із театром „Золоті Ворота“, найбільше з українських театрів працюємо над цим. Точніше так — ми вже стали частиною європейського театрального процесу», — прокоментував Стас Жирков.

«Тату ти мене любив?» — це історія про рідних, яких ми можемо втратити ще за життя, і точно не можемо повернути після їхньої смерті. Але з нами залишаються спогади і сни. Олександру щоночі сниться померлий батько і криниця біля дому. Криниця це важливо для батька. Родинна хата, де він виріс, важлива для Олександра. Але його сестри хочуть продати будинок. Для Олександра це означає лишитись без місця, де минуло його дитинство. І без криниці, яку раз у раз треба чистити, бо життя триває далі, як і синівська любов. Але батько у снах Олександра не говорить про почуття, він говорить про криницю. Може тому Олександр щоразу прокидається з криком: «Тату, ти мене любив?».

Журі фестивалю відзначило й актора вистави Романа Ясіновського. Фото: Настя Телікова

«Історія сина і батька — нетипова тема для драматургія. Це вистава про моє покоління, яке було дуже віддалено від батьків. Що стало наслідком радянського виховання», — розповів режисер Стас Жирков.

Вистава за п’єсою сучасного драматурга Дмитра Богославського отримала у 2018 році нагороду Фестивалю-премії «GRA» і стала однією зі знакових прем’єр сезону.

Найближчий показ відбудеться в театрі «Золоті ворота» 22 грудня.

За місяць це вже друга перемога Стаса Жиркова в Литві. Нещодавно вистава «Маріте», яку він поставив минулого року в Alytaus Teatras, стала переможницею на XII Фестивалі професійного театру Далі Тамулевичюте одразу в трьох номінаціях — найкраща вистава (режисер Стас Жирков), найкраща сценографія (художник Артурас Шимоніс), найкращий текст (Альвідас Шляпікас «Моє ім’я Маріте»).

Сцена з вистави «Маріте». Фото: Театр на лівому березі

Вистава створена за мотивами бестселера Альвідаса Шляпікаса «Моє ім’я Маріте». Після Другої світової війни німецькі жінки зі Східної Пруссії відправяли багатьох своїх дітей через кордон з Литвою, щоб ті мали шанс вижити і не померти з голоду. Литовські сім’ї забирали цих дітей до себе, ростили та приховували від Совєтів, даючи їм литовські імена. Таких дітей називали дітьми-вовками. І їх були тисячі, які, подорослішав, не знали або не пам’ятали свою першу родину. «Моє ім’я Маріте» — це справжня історія однієї такої дівчини-вовка на ім’я Маріте (Ренате при народженні).

Що цікавого у культурних закладах столиці: афіша подій тижня

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»