Віталій Кличко: Якщо ми хочемо бути європейською країною і жити за європейськими стандартами, почнімо із себе

Із інтерв’ю Київського міського голови Віталія Кличка телеканалу «Київ»
– Віталію Володимировичу, власне, розпочати розмову хотілося б із теми корупції. Корупційні схеми роками просочувалися до системи управління містом. Але минулого року, в березні, було створено Антикорупційну раду. Яка її основна функція, чи виправдала вона її за цей час – рік і фактично місяць своєї роботи?
– Завжди казав і кажу, що жодну з реформ не реалізувати, допоки ми не подолаємо корупцію. На жаль, багато зауважень є сьогодні і до поліції, і до прокуратури, які недостатньо ефективно в цьому напрямку працюють.
За підсумками внутрішньої перевірки, коли я прийшов на посаду міського голови, ми «відшукали» великі кошти, які зникли, їх було вкрадено у міста. За цими фактами заведено 92 кримінальні справи. Але люди справедливо кажуть: це ілюзія боротьби з корупцією, скажіть, будь ласка, хто відповідає за ці речі, хто покараний, хто у в’язниці? Це окрема тема для правоохоронних органів. Наше завдання – Київської міської ради – зробити так, щоб не було місця для корупції. В цьому напрямку робиться все необхідне, аби бюджет поповнювався і витрачався відкрито та прозоро. Ми відкрили двері мерії для громади. Будь ласка, приходьте на засідання комісій, на сесії Київради. Вивчайте весь бюджет: надходження, витрати.
Щоб не виглядало так, що люди, котрі прийшли до влади, імітують боротьбу з корупцією, щоб не було таких підозр – ми залучаємо громадських активістів. Антикорупційна рада складається з працівників Київської міської держадміністрації, громадських активістів. Залучаємо до цих проблем і ЗМІ. Антикорупційна рада працює, і багато чого вже зроблено.
– Певний резонанс отримали питання, які розглядалися на останньому засіданні Антикорупційної ради. Маю на увазі роботу Центрів надання адміністративних послуг.
– Дуже часто, аби оформити якийсь папірець, отримати довідку чи розпочати оформлення якихось документів, людина стикається з бюрократичними перепонами. Є такі випадки: для того, щоб пришвидшити цей процес, деякі чиновники вимагають гроші. Тобто, даєш хабара – все іде швидко, а так можеш чекати довго, місяцями ходити, щоб отримати довідку. Щоб такого не було, ми відкрили шість нових Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Наше ключове завдання – дати якісний сервіс, який відповідає європейським стандартам. Я хочу всім навести як приклад Святошинський центр, де швидко отримуєш будь-яку довідку, де тобі чітко можуть роз’яснити, коли твою проблему буде вирішено, скільки потрібно для цього часу... Люди не мають стояти в чергах. І вже є зворотний зв’язок. Кияни дякують, що є такий сервіс, зменшилися черги і можна вчасно отримати послуги. Ми хочемо розширити, збільшити перелік послуг. Наприклад, у Грузії можна за 10 хвилин отримати права, сплатити те, що потрібно...
– І це все в одному місці?
– Так. Таким шляхом ми йдемо. Оформити паспорт, прописку, отримати будь-яку довідку. А якщо департаменти надають ті ж самі послуги, що і ЦНАПи, це вже пахне корупцією. Ні в якому разі чиновники не мають права втручатися у видачу документів… У кожному районі має бути ЦНАП, який відповідав би сервісам європейських стандартів
– Треба наводити лад і у сфері реклами. Ви запропонували своєму заступнику Олексію Резнікову провести певні реформи в цій галузі. Яких чекаєте від нього результатів, і що має змінитися?
– У Києві існують рекламний ринок і рекламний бізнес. Але все це хаотично розвивалося, і можу сказати, що так багато реклами, як у нас, немає в жодному сучасному місті. Хіба це нормально, коли через кожні 25, 30, 50 метрів стоїть рекламний борд? Реклама, особливо в центрі, закриває історичні будівлі. Нам потрібно систематизувати правила її розміщення. Мені кажуть, що тут багато проблем… Я знаю Олексія Резнікова як ефективного менеджера. Він узяв на себе цей напрямок, бо впевнений, що здатен навести лад. Правила встановлення реклами мають бути прозорими, щоб не було ніяких підводних течій, де можна «порішати» питання. І в Інтернеті можна було б подивитися, де є можливість поставити рекламу, а де немає можливості цього зробити. На сьогоднішній день велика кількість рекламоносіїв існують із порушенням усіх норм, тобто незаконно. Більше того, гроші осідають у чиїхось кишенях, не потрапляючи до бюджету міста. А це – пряма корупція.
– Перейдімо від зовнішнього вигляду міста до комфорту його мешканців. Зокрема, хотілося б прояснити ситуацію навколо події, що відбулася минулого четверга і яку в народі назвали «алкомайданом». Люди прийшли до Київради, щоб висловити своє невдоволення стосовно заборони продажу алкоголю. Як дипломатично можна вирішити цей конфлікт?
– Перш за все, будь-які конфлікти ми повинні розв’язувати за «круглим столом», у діалозі. Я запрошую кожного невдоволеного, будь ласка, приходьте – будемо шукати виходи... Але ні в якому разі ми не будемо реагувати, коли нас шантажують, коли на нас тиснуть. Більше того, мітингувати прийшли кілька сот представників людей, котрі продають алкоголь у МАФах. До нас надходять кожен день десятки, сотні, тисячі звернень киян, які вимагають, щоб влада заборонила розпиття алкогольних напоїв у місцях перебування дітей, у парках, біля шкіл, дитячих садків... Ось офіційна статистика: близько 80 відсотків злочинів скоюються у стані алкогольного сп’яніння. Криміногенна ситуація в місті погіршується. І кияни справедливо скаржаться. Вони делегували мене і депутатів Київради відстоювати їхні права. Що ми і робимо! Київрада прийняла рішення про обмеження продажу алкоголю в МАФах. Більше того, ми зараз зареєстрували проект рішення – обмежити продаж алкогольних напоїв після 23-ї години. Ця норма існує в багатьох європейських країнах. Якщо ми хочемо бути європейською країною і жити за європейськими стандартами, почнімо із себе! Можливо, комусь це не подобається. Але впевнений, що демократія – це є диктатура закону і бажання більшості.
– На якому етапі реалізації перебуває проект рішення щодо припинення продажу алкогольних напоїв після 23-ї години, і від кого залежить його прийняття?
– Проект рішення вже пройшов комісію, на наступній сесії ми винесемо його на обговорення депутатів Київради.
– І ще про одне рішення, а точніше – чутки, які поширюються в Інтернеті активістами про підземний паркінг на Михайлівській площі. Кажуть, що це вже остаточно затверджений проект...
– Автівками заставлено всі київські вулиці, всі тротуари. З цим потрібно щось робити. Ми сподіваємося, що найближчим часом отримаємо закон, згідно з яким матимемо право штрафувати водіїв, котрі, порушуючи всі правила, кидають автомобілі де завгодно…
– Евакуацію автівок теж передбачено законопроектом?
– Евакуація і штрафи. Це по-перше. По-друге, нам потрібно розвивати інфраструктуру паркування в місті, яка, на жаль, не розвивається. І ми розглядаємо усі можливі варіанти для того, аби будувати паркінги на тих місцях, де це можливо. Вивчаємо усі площі міста Києва щодо облаштування підземними паркінгами. Це – європейська практика. Навіть у зарубіжних історичних центрах – Мадриді, Парижі, наприклад, в Італії – ви можете знайти підземні паркінги. Ми зараз вивчаємо не тільки Софійську площу, вивчаємо також Європейську площу, розглядаємо території біля станцій метро для того, щоб облаштувати паркінги. Після експертної оцінки фахівців ці питання будемо піднімати, влаштовувати громадські обговорення і лише тоді приймати рішення. Дехто зараз спекулює на цьому питанні. Мовляв, іде приватизація площ. Ви можете собі уявити, що хтось приватизує Михайлівську площу? Тоді те ж саме можна сказати і про Михайлівський собор, і про Софію Київську. Я ще раз хочу звернути увагу: наше завдання – робити все відкрито, прозоро разом із громадою. Іншого шляху немає! А ті, хто спекулюють на цій темі й створюють собі політичний імідж, займаються популізмом – працюють не на користь киян.
– Хотів би перейти до теми спорту і, власне, до руху «Велосипедом на роботу».
– Тільки ледачий зараз не обговорює тему, як Кличко їздить на велосипеді, та ще і впав. Але я хочу звернути увагу ось на що: їзда на велосипеді – це дуже ефективно в багатьох містах світу. Це зручно, комфортно. Швидко і корисно для здоров’я.
– До речі, швидше на роботу доїжджаєте?
– Набагато швидше. Якщо автівки, в години пік, рухаються зі швидкістю 3–5 кілометрів на годину, то на велосипеді – 10–15, і ви можете об’їхати затори. Нам треба будувати велодоріжки, яких у місті не вистачає. Велосипедистам заважають автівки, які зараз стоять на тротуарах, 600 кілометрів велодоріжок ми маємо збудувати в наступні роки. Торік ми відкрили веломаршрут із центру міста на Троєщину – понад 30 кілометрів. Все більше і більше велосипедистів можна побачити на вулицях міста. Ми повинні створити для них комфортні умови.
– Подія, на яку чекають велосипедисти та й усі кияни, – це відкриття велотреку. До Дня міста заплановано його облаштувати. Яка ситуація наразі з роботами, і чи вкладуться будівельники у визначені терміни?
– Насамперед, про ситуацію, яка склалася навколо велотреку. Його хотіли вкрасти у громади Києва. Ми повернули велотрек у власність міста. Наше завдання – зробити так, щоб киянам, які полюбляють спорт, було тут комфортно, щоб велотрек став зоною відпочинку – для дітей, сімей. Щоб люди, котрі пам’ятають старий велотрек, були приємно здивовані. Там ми зробимо сучасний паркінг під землею на майже 50 автівок. Зараз на реконструкції полотно велотреку – воно буде сучасним і відповідатиме усім критеріям якості. Робимо парк, перебудовуємо велошколу і приміщення сервісу. Керівництво «Житлобуду» зобов’язалося впоратися з реконструкцією якнайшвидше...
Ми взялися за відповідальне завдання – змінювати Київ. Від нас кияни чекають швидких змін. Тому і Пейзажну алею облаштовуємо – робимо сходи на Поділ, й оновлюємо парки – зокрема, екстрім-парк, який міститься між Оболонню та Троєщиною... У нас великий потенціал. Я можу з упевненістю сказати: другого міста такого немає. Але багато років воно перебувало в занепаді, й наше завдання – відродити колишню його славу.
Але, як кажуть, не так швидко все робиться, як хочеться. Дійсно, дуже важко все зробити одразу. Адже нам потрібно наповнювати бюджет, розумно ці кошти витрачати. Хочу навести тільки один приклад. Ми зносимо МАФи, систематизуємо їхню роботу. Пам’ятаєте, як автокав’ярні протестували? Так от, ми влаштували аукціон. За минулий рік до бюджету Києва ми отримали 200 тисяч гривень, після аукціону – відкритого і прозорого – тільки в центрі (нульова зона) зібрали 10 мільйонів. Ми продовжуємо далі працювати і робимо це системно. Впевнений у тому, що ми повинні стати європейською країною, жити за європейськими стандартами. Нам треба використовувати найкращий досвід, реалізовувати його в нашому місті.
– Нещодавно ви вивчали досвід Флоренції. Кажуть, ішла мова про встановлення пам’ятника Шевченку в цьому місті.
– Не все так просто. Це місто перебуває під контролем ЮНЕСКО. Флорентійці кажуть: навіть щоб цвяха вбити, потрібні дозволи. Справді, ми обговорили з мером Флоренції можливість зведення пам’ятника Кобзареві. Зараз розглядається місце, де його розташувати. Мене запросили на саміт мерів, що відбудеться у цьому місті в листопаді. Сподіваюся, що до цієї події ми зможемо відкрити маленький український куточок у Флоренції – на вулиці Київській…

Нагадаємо, також  ВіталійКличко розповів про алкоголь, корупцію та найкращий ЦНАП міста.