У Києві триває п’ятий Міський Форум розвитку громадянського суспільства

Головна мета столичної влади — партнерство з громадою. Фото: Борис Корпусенко
Головна мета столичної влади — партнерство з громадою. Фото: Борис Корпусенко

Під час другої панелі учасники обговорили велику демократію через локальну взаємодію влади та громади.

У сучасних реаліях для повноцінного розвитку міста, недостатньо рішень, лише однієї місцевої влади. Адже, не можна робити щось для людей, не розуміючи, що саме потрібно людям та до чого вони взагалі прагнуть. Тож, головний меседж столичної влади — партнерство, завдяки, якому можна почути громаду.

Сьогодні, 26 листопада, продовжив роботу п’ятий загальноміський Форум розвитку громадянського суспільства, під час якого учасники дали відповіді на питання, які хвилюють безпосередньо суспільство, дізналися досвід роботи колег з Німеччини, підбили підсумки успішних кейсів та анонсували майбутні плани у напрямку розвитку демократичного суспільства. Обговорення проходило у студії телеканалу «Київ».

Захід розпочався з вступного слова Володимира Бондаренка, заступника міського голови, секретаря КМДА, який зазначив, що не дивлячись на те, що коронавірус вніс свої корективи у систему комунікації з громадою, місцеве самоврядування все одно спроможне ефективно вирішувати питання громади та заохочувати її до прийняття рішень на рівні міста.

Володимир Бондаренко, заступник міського голови, секретаря КМДА

Власне, в умовах пандемії, влада співпрацює з громадою у новому форматі — онлайн. Зокрема, завдяки електронним інструментам прямої демократії реформа Громадського бюджету Києва дозволила у 2021 році залучити на 70 000 голосів більше, ніж за попередній рік. Що свідчить про зацікавлення киян та ефективність роботи цього інструменту.

Ще один важливий результат такої співпраці — виділення рекордних 200 мільйонів гривень, які вже спрямовано на реалізацію проєктів громадського бюджету. Крім громадського бюджету, досить ефективно працює і механізм електронних петицій.

«Навіть, коли ми говорили про певні складнощі з ідентифікацією користувачів, у нас не зменшилась динаміка електронних петицій, а навпаки збільшилася. Ми скоротили кількість голосів для петиції Києва з 10 000 до 6000. Якщо минулого року було тільки дві електронні петиції (які набрали необхідну кількість підтримки — прим. ред), то сьогодні, а ще не кінець року, ми маємо три успішні петиції, які підтримані та починають реалізовуватися», -відзначив Володимир Бондаренко.

Також, спікер відзначив, що наступним кроком формування буде реформування системи петицій. Мова йде про петиції для районів міста і для мікрорайонів, де кількість підписів для підтримки петиції буде кардинально зменшена. Адже для районів необхідно 1000 підписів, а для мікрорайонів 400.

Крім того, Київська міська рада до травня 2022 року, планує провести спеціальне засідання. І спеціально до нього розробити проєкти рішень і розглянути всі місцеві ініціативи, які існують на сьогодні. Адже, вже понад 120 000 киян віддали свої підписи за їх реалізацію.

«Ми запустили унікальний інструмент, якого не було раніше — консультації з громадою під час планування публічних просторів. Наприклад, якщо йде мова про реконструкції певних парків, скверів, тощо, будь-який капітальний ремонт, реконструкція, або будівництво таких об’єктів, буде супроводжуватися діалогом з громадськістю», — додав представник Київради.

Запущено й низку реформ, наприклад:

  • Реформа місцевих ініціатив. Такі пропозиції кияни теж будуть отримувати в електронному форматі, а підписи на їх підтримку зможуть ставити кияни з 16 років.
  • Громадське обговорення під час найменувань. Адже кияни повинні мати вирішальний вплив на те, яку назву буде носити їх вулиця.

Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк в свою чергою розповів, про те, як вибудувати роботу з мешканцями району таким чином, щоб вони відчували, що їхній голос почутий. За основу ліг досвід провідних Європейських країн. Наприклад, у німців дуже розвинений менеджмент житлових районів.

Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк

«Ми називаємо це квартальний менеджмент. Основну ідею ми запозичили з Берліну. Вона полягає в розподілі столиці на умовні мікрорайони. По 15 000, 20 000 населення. Наголошую, ніякого відношення до адміністративно територіального поділу це немає», — уточнює Лелюк.

Інакше кажучи, територіальний поділ відбувається на основі соціального дослідження, яке бере в основу історичну складову, наприклад: «Татарка», «Пріорка», «Липки» і т.д.

Формується і соціально-економічний принцип, власне мікро-громади, які об’єднані спільними соціально-економічними інтересами.

У Києві триває п’ятий Міський Форум розвитку громадянського суспільства

Завдяки аналітичним дослідженням, можна побачити, наприклад, які люди отримують матеріальну допомогу. Проаналізувати різні соціальні виплати в межах мікрорайону, рівень безробіття, кількість людей похилого віку тощо. Формується так званий паспорт мікро-громади. Після чого по градації її розподіляють на червоний, жовтий і зелений колір.

Власне, червоний колір — це низький соціально-економічний рівень. Жовтий — середній. Зелений — високий соціально-економічний рівень.

«Далі ми замикаємо координацію, на відкритих громадських просторах „VcentiHub“, які ми відкриваємо в кожному районі. Де, власне буде надаватися методична і практична підтримка. Наступним етапом ми хочемо запровадити інформаційно-комунікативні кампанії для роз’яснень міських політик, що дозволить локалізувати інформативні кампанії», — розповідає Лелюк.

Також, мешканцям даної громади хочуть запропонувати створити орган самореалізації населення для того щоб вони могли обрати людину, яка буде представляти їхні інтереси.

Основний задум квартального менеджменту полягає у тому, що він дасть можливість розуміти і відчувати мікро-громаду. Завдяки формуванню програми соціального та економічного розвитку спираючись на низові потреби мешканців, буде можливість чути не лише самих активних, а й бачити об’єктивну потребу більшості.

Нагадаємо, в нинішньому році Департаменту суспільних комунікацій вдалося реалізувати чотири важливі ініціативи:

  • безкоштовні екскурсії в столиці, які організували спільно з Управлінням туризму та промоцій КМДА;
  • обговорення розвитку велоінфраструктури в Оболонському районі спільно з Управлінням транспорту КМДА;
  • відкриття громадських просторів VcentiHub;
  • проведення щорічної церемонії «ТОП-100» найкращих проєктів.

Раніше журналісти «Вечірнього Києва» писали про те, що обговорювали учасники форуму під час першої панелі.

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»