У столиці проаналізували ефективність Громадського бюджету

Фундація польсько-української співпраці (ПАУСІ) презентувала результати дослідження Громадського бюджету міста Києва. Цей інструмент партисипації в місті працює вже сім років.
Дослідження пройшло у рамках реалізації проєкту-переможця міського конкурсу «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада». Окрім того, з урахуванням його результатів представникам міської влади та громадськості запропонували рекомендації щодо можливих шляхів вдосконалення процедури громадського бюджету в місті Києві.

«Це унікальний досвід, коли один інструмент партисипації — міський конкурс проєктів — підтримує інший, — зазначив директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк. — Минулого року фундація ПАУСІ стала переможцем конкурсу „Громадська перспектива: прозора влада і активна громада“ та отримала грантову підтримку на дослідження Громадського бюджету. Як результат, презентують не лише аналітичне дослідження, а й напрямки удосконалення цього інструменту участі як наймасовішого на сьогодні з існуючих. З кожним роком все більше киян беруть участь у голосуванні за проєкти Громадського бюджету Дослідження виявилося дуже цікавим, тут вивчали й іноземний досвід, який можна використовувати у нас, і напрацювання за роки роботи Громадського бюджету. Результати будуть презентовані всім стейкхолдерам процесу впровадження Громадського бюджету у місті Києві. Сподіваємося, вони знайдуть реальне відображення і зможуть покращити його реалізацію у наступні роки».
Експерти фундації проаналізували дані Громадського бюджету, а також дані, отримані з онлайн-опитування, фокус-груп та воркшопів із мешканцями міста під час районних форумів.

«Ми займаємося підтримкою впровадження громадського бюджету в різних регіонах країни з 2015 року, і наразі вже чверть в громад в Україні має свій бюджет участі, — поділився заступник директора фундації польсько-української співпраці (ПАУСІ) Костянтин Плоский . — Це важливий інструмент, і оцінка його діяльності потрібна для подальшого розвитку. Однак це потребує додаткових ресурсів, тому є викликом для громади. Дослідження у Києві є першою оцінкою громадського бюджету такого масштабу, зокрема за кількістю методів і завдань. Сподіваюся, це дасть поштовх до аналізу й іншим містам».
Експерти фундації дослідили очікування та зауваження головних стейкхолдерів процесу — мешканців та представників адміністрацій (КМДА та РДА). Зокрема, кияни хочуть більше часу на доопрацювання проєктів, розширення можливостей для голосування, а представники розпорядників бюджетних коштів — ефективної комунікації з лідерами проєктів та збільшення терміну експертизи. Також однією з проблем є відсутність визначення загальнодоступності, яка є однією з умов проєктів ГБ. Наприклад, у Варшаві такими є проєкти, до яких є необмежений доступ містян принаймні 25 годин на тиждень.

«Маємо пам’ятати, що Громадський бюджет є частиною бюджету міста, тому до нього застосовуються ті ж самі вимоги, дотримання чітких та прозорих процедур, що потребують часу, — зауважив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко. — Цьому інструменту вже сім років і він потребує коригування. Дослідження є стартом реформи Громадського бюджету. Однак реформа — справа не 2 чи 3 місяців. Сподіваюся, зробимо її за рік, і Громадський бюджет 2024 пройде вже за новими правилами».

«Дослідження виявило низку проблем Громадського бюджету, існування яких ми припускали, — поділилася депутатка Київради Ксенія Семенова. — Одна з них — позабалансові території, яких в Києві за документами начебто немає, але є такі зони, якими люди користуються. Наприклад, неосвітлений прохід від житлового кварталу до метро. І тому проєкт тут не може бути реалізований. Міська влада має взяти цю територію на баланс, а не відмовляти щороку. Маємо проблеми й зі складними проєктами, які потребують розробки проєкту їх реалізації. Це стосується освітлення, облаштування регульованого переходу, для чого треба змінювати організацію дорожнього руху. Часом, Департаменту складно встигнути це зробити в межах року».

«Ми почули експертну думку щодо сьогоднішнього стану реалізації Громадського бюджету в Києві. І це гарна платформа для обговорення результатів, яких ми досягли за період існування цього інструменту, — підкреслила депутатка Київради Юлія Ярмоленко. — Побачили райони, які мають найнижчий показник із залучення проєктів, де можна активніше залучати мешканців та покращити ці показники. Також важливе навчання представників районів і виконавчих органів, щоб було однакове трактування положень Рішення про Громадського бюджету».
Нагадаємо, цього року в голосуванні взяла участь рекордна кількість містян — 276 793. Кияни віддали 726 519 голосів за проєкти Громадського бюджету 2022. На голосуванні перебували 969 проєктів, з яких успішними стали 393 проекти на суму 199 млн 873 тисяч 172 грн. Ініціативи будуть реалізовані у 2022 році.
Вже стартувала подача проєктів Громадського бюджету на 2023 рік
Більше новин про Громадський бюджет читайте у нашій рубриці
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»