Невакцинованих від COVID-19 відсторонюють від роботи: що на це кажуть адвокати

Чи законно відсторонювати невакцинованих працівників. Колаж Наталія Слінкіна
Чи законно відсторонювати невакцинованих працівників. Колаж Наталія Слінкіна

Адвокати вважають, що заборона працювати невакцинованим працівникам суперечить низці законів, а відтак рішення роботодавців працівники зможуть оскаржувати у судах.

Днями минуло два тижні, відколи українські роботодавці почали відстороняти від роботи нещеплених працівників. Йдеться про посадовців різних рівнів та педагогів. Вже з 9 грудня у перелік професій хочуть додати працівників, що надають соціальні послуги, співробітників закладів захисту прав дітей та реабілітаційних закладів, а також установ, що внесені до переліку об’єктів критичної інфраструктури.

Працедавець має право відсторонити працівника без збереження зарплатні. Не має відсторонений і права на виплату лікарняних. Проте за людиною зберігається місце роботи. Однак, чи справді законні такі рішення та які шанси успішно оскаржити їх у суді, — журналістам «Вечірнього Києва» розповів київський адвокат Юрій Бауман. Він також є керуючим партнером адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк».

ЩО КАЖЕ ЗАКОНОДАВСТВО

На сьогодні підставою для відсторонення невакцинованих працівників є Постанова Кабміну №1236 та Наказ Міністерства охорони здоров’я № 2153 із визначеним переліком категорій осіб, які підлягають обов’язковій антиковідній вакцинації. Як пояснює Юрій Бауман, керуються роботодавці також Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, нині є три нормативно-правових акти, які, так би мовити, формально виправдовують відсторонення від роботи. Проте, не все так однозначно, переконує адвокат.

Київський адвокат Юрій Бауман

«Формально ці підстави для відсторонення ніби є. Але виникає питання, чи дотримана взагалі процедура відсторонення працівника від роботи. Чи попередньо працівника повністю проінформували щодо таких рішень. Чи було йому у доступній формі донесене повідомлення про те, що таке щеплення для нього чи неї є необхідним. І головне — чи була ця особа своєчасно, наголошую, з цим ознайомлена», — зазначає адвокат.

Він також звертає увагу на те, що перераховані вище нормативно-правові акти конфліктують із Кодексом законів про працю, який не адаптували до нових вимог і який досі зовсім по-іншому регламентує питання відсторонення працівників.

Бо людину відсторонюють від роботи не через професійні якості чи порушення трудової дисципліни, а через те, що у неї нема щеплення. Суперечливим є і момент, що працівникові не виплачують зарплатню.

ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ СУДОВИХ ОСКАРЖЕНЬ

І хоч від моменту, коли Постанова КМУ набрала чинності, минуло лише два тижні, проте вже зараз у судах є багато позовів про відсторонення. Наразі їх лише прийняли до розгляду, але через брак часу не встигли винести рішення. Втім, спираючись на свій багаторічний досвід, Юрій Бауман припускає, що загалом таке відсторонення не є зовсім законне. Відтак, у позивачів є немалі шанси добитися рішення на свою користь.

«Практика Європейського суду з прав людини це питання вирішувала торік і тоді визнали, що обов’язкова вакцинація і відсторонення можливі та допустимі. Тому такі справи швидше виграють не так на підставі самого відсторонення, як на основі порушеної процедури», — каже він.

До всього, зараз на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва є низка справ щодо визнання недійсною Постанови Кабміну №1236 про обов’язкові щеплення.

«Відтак, якщо цю Постанову визнають недійсною — а я чомусь думаю, що для цього таки знайдуть підстави — тоді усі рішення справ, по яких тривають судові розгляди через цей документ, автоматично будуть винесені на користь відстороненого працівника. Чому? Бо втрачає силу, стає незаконною основа, через яку, власне, його чи її відсторонили від праці», — стверджує співрозмовник.

КОЛИ НЕ ЛИШЕ ВІДСТОРОНЮЮТЬ, А ЗВІЛЬНЯЮТЬ

У такому випадку ситуація більш однозначна, і, як переконує Юрій Бауман, стовідсотково виграшна.

«Потрібно одразу звертатися до правоохоронних органів, до прокуратури, бо це грубе порушення законодавства про працю і цю справу абсолютно точно можна виграти у суді», — підкреслює він.

Аналогічно треба діяти у тому випадку, якщо вас відсторонюють навіть попри те, що ваша професія не відноситься до обов’язкових для щеплення.

Адвокат каже, що роботодавець для початку повинен зробити все, аби надати можливість невакцинованому працівникові продовжувати працювати. Наприклад, дистанційно.

«Минулого року прийняли зміни до нормативних актів, які дозволяють працівникові працювати дистанційно. Тому, якщо це, наприклад, не праця офіціанта, роботодавець зобов’язаний перевести такого працівника на дистанційне. Працедавець має вичерпати всі варіанти та приймати радикальне рішення лише, якщо дві сторони розуміють, що іншого виходу немає», — наголошує Бауман.

Водночас він зауважує, що на противагу юридичній складовій є ще й потреби бізнесу. Відтак, підприємці, які до прикладу працюють у сфері обслуговування, не можуть собі дозволити утримувати неефективного працівника.

«Ми не можемо жити у фантастичних реаліях Кодексу закону про працю 70 років, де був соціалізм і діяло правило, що працівнику всі зобов’язані», — каже він.

А ЩО ТАМ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА?

Останнім часом це словосполучення звучить звідусіль, а найчастіше у соцмережах. Від невакцинованих, звісно. Що ж про це кажуть юристи?

«Справді маємо другий розділ Конституції України про права і свободи людини, — каже адвокат. — Чи право вакцинуватися належить до конституційних прав — так. Воно є похідним від права вибору, права на свободу життя, вільне довкілля тощо. З іншого боку, кілька років тому Верховний суд поставив крапку у примусовій вакцинації школярів, визнавши, що це законно й адміністрація навчальних закладів має право не впускати невакцинованих у школи. Тобто, якщо є жорсткі підстави для таким заходів, то Конституцію відсувають вбік на користь здоров’я і життя».

На завершення він підсумовує, що нормативно-правова база про відсторонення, яку напрацювали в державі, — немає під собою міцної юридичної конструкції. На думку адвоката, законотворцям треба було більше скрупульозніше прописати у Кодексі законів про працю такі рішення, аби не було навіть мінімальних суперечностей і підстав звертатися до суду.

Але оскільки зараз ці документи формально є чинними, тому і українців продовжують відсторонювати. Водночас є усі підстави вважати, що у судах буде можливість оскаржити такі рішення. Не так через сам факт заборони працювати, як через саму процедуру відсторонення.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»