Віктор Косенко — геній української камерної музики

Віктор Косенко-видатний композитор першої половини ХХ сторіччя. Фото: Львівська філармонія
Віктор Косенко-видатний композитор першої половини ХХ сторіччя. Фото: Львівська філармонія

23 листопада виповнюється 125 років з дня народження видатного українського композитора, піаніста та педагога Віктора Степановича Косенка (1896-1938).

Напередодні ювілею «Вечірній Київ» завітав до Музею — квартири Віктора Косенка, щоб дізнатися цікаві факти про життя і творчість видатного композитора.

Віктор Косенко народився у Петербурзі, де був наймолодшою дитиною у родині генерал — майора Степана Семеновича Косенка. Мати композитора Леопольда Йосипівна прекрасно грала на роялі та сприяла розвитку музичного обдарування своїх дітей: старші сини Олександр та Семен мали чудові голоси, а донька Марія вчилася грі на фортепіано.

Віктор Косенко у дитинстві. Фото з архіву музею
Віктор Косенко під час навчання у Варшавській гімназії. Фото з архіву музею

За спогадами рідних композитора, сестра дуже ревниво ставилася до музичного таланту свого молодшого брата, що яскраво проявився ще у ранньому дитинстві, тому поспішаючи на заняття, вона ховала від нього свої ноти.

Одного разу, повертаючись додому, Марія почула, як 9 річний Вітя грав на роялі сонату Людвіга ван Бетховена, саме ту, що вона готувала для вступу у консерваторію. Обурення сестри змінилося здивуванням, коли виявилося, що маленький братик грав твір без нот, керуючись внутрішнім музикальним слухом та пам’яттю.

Музичні заняття композитора продовжувалися під час навчання у Варшавській гімназії та у Кадетському корпусі, де юний Віктор брав активну участь в усіх літературно-музичних вечорах.

Віктор Косенко — студент консерваторії. Фото з архіву музею

«Коли Віктору було дванадцять років, він уперше слухав Рахманінова, який справив на нього незабутнє враження. Повернувшись після концерту додому, Косенко сів за рояль і на слух записав прелюд Рахманінова. Це підштовхнуло його до композиторства. Протягом усього життя Косенко звертався до творів Рахманінова і як виконавець. Збереглися ноти із домашньої бібліотеки композитора», — згадувала дружина композитора Ангеліна.

У 1914 році Віктор Косенко вступив до Петроградської консерваторії, у клас професора Ірини Сергіївни Миклашевської (фортепіано). Теоретичні дисципліни Косенко вивчав у Миколи Олександровича Соколова та Максиміліана Овсійовича Штейнберга, диригування у — Миколи Миколайовича Черепніна — учнів видатного композитора Миколи Римського-Корсакова.

Ангеліна Канеп — дружина композитора. Фото з архіву музею.

Після успішного завершення навчання на двох факультетах: фортепіанному та композиторському, він переїжджає до Житомира, де на той час живе його родина. Усе подальше життя композитора буде пов’язане з Україною.

Майже 10 років, на які припав період його творчого становлення та перших музичних успіхів, композитор провів у Житомирі.

Яскраве музичне обдарування композитора та піаніста стали окрасою культурного життя маленького провінційного містечка. Окрім виступів у складі музичного тріо, він щочетверга організовує вдома літературно-музичні вечори, які мали неабиякий успіх серед містян. У його будинку на вулиці Дмитрівський, 6 виступали знамениті музиканти, зокрема: скрипаль та диригент Давид Ойстрах, співаки Зоя Гайдай та Іван Паторжинський.

Житомирський період — один із найбільш плідних у творчому житті композитора. Фото з архіву музею

Водночас відбуваються важливі зміни й в особистому житті композитора: на одному з концертів у 1919 році, він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Ангеліною Володимирівною Канеп — яка стане його Музою та коханням усього життя. Обидві її доньки від попереднього шлюбу Ірина та Раїса стали для Віктора Косенка рідними.

Ще одним цікавий фактом з біографії композитора, який пов’язаний з Житомиром. Деякий час композитор підробляв тапером у кінотеатрі, супроводжуючи своєю грою на роялі показ німих кінострічок. Пізніше композитор залишив цю роботу заради творчості.

Віктор Косенко озвучував покази німих фільмів у кіно. Фото з архіву музею

За свідченнями музикознавців, Житомирський період був найбільш плідним у творчій спадщині композитора: понад 20 романсів, Камерне тріо, сонати та квартети.

Останній твір, що розпочав Косенко у Житомирі — «11 етюдів у формі старовинних танців». П’єси Косенка присвячені близьким йому людям. Сам автор називав свій твір «сімейним альбомом». Завершував етюди композитор вже у Києві. Закінчився багатий на події та мистецькі досягнення житомирський період. Попереду був Київ, нові враження та великі творчі плани.

Віктор Косенко з ученицею Глиною Паторжинською.Фото з архіву музею
Віктор Косенко та педагогічний колектив Інституту імені Миколи Лисенка. Фото з архіву музею

У 1929 році Віктора Косенка запросили на роботу до Київського музично-театрального інституту імені Миколи Лисенка.

«Від першого заняття створилося враження радісне, приємне, ніби в життя ввійшло щось хороше, світле. Ми раділи, що курс аналізу музичних форм вестиме у нас відомий український композитор, видатний піаніст та ще й така душевна людина», — згадувала свого вчителя Фріда Аерова.

Відомі українські музиканти в гостях у Віктора Косенка. Фото з архівів музею.

За спогадами рідних, Віктор Косенко був дуже доброзичливий та товариський, з першого погляду приваблював усіх з ким спілкувався. В широкому колі його київських друзів — композитори, музиканти-виконавці, літератори — люди різних художніх поглядів, різного віку. До близьких друзів композитора належали відомі музиканти: Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Іван Паторжинський та музикознавець Валеріан Довженко.

Творче життя композитора наповнювалося новими та радісними подіями. Все ширшу популярність здобували твори композитора, а його концерти мали неабиякий успіх.

На жаль, за кілька років до смерті, важка хвороба почала підкошувати сили та здоров’я 40 річного композитора. Кілька разів він їздив на лікування до Ялти, але, на жаль, нічого не допомагало.

Микита Хрущов нагороджує орденом тяжко хворого Віктора Косенка. Картина Сергія Соколова. Фото з архіву музею

У травні 1938 році Віктор Косенко з родиною одержує власне житло на вулиці Тимофіївській (Коцюбинського). Тяжко хворий композитор мріяв тут відновити музичні вечори, як колись у Житомирі, проте, за декілька місяців, 3 жовтня, на 42 році життя, Віктор Косенко помер…

«Зробіть так, щоб тут завжди звучала музика. Це буде найкращою пам’яттю», — порадив невдовзі після похорону поет Максим Рильський.

Композитор Левко Ревуцький на могилі Віктора Косенка. 1938 рік. фото з архівів музею

Ідея дуже сподобалася вдові композитора Ангеліні Володимирівні, яка разом з донькою Раїсою доклала чимало зусиль для створення Музею композитора у Києві. Тут зберігається чимало цінних речей та нот з особистого архіву Віктора Косенка.

Одним із найбільш цінних є іменна срібна ложка композитора, куплена його батьками під час навчання у Варшавській гімназії — єдиний предмет, що уцілів з батьківського дому композитора…

У 2008 році за заповітом доньки Раїси Канеп-Косенко, квартиру родини композитора, де він провів останні дня свого життя, успадкувало Головне управління культури та мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вдова композитора на зустрічі з учнями музичної школи. Фото з архівів музею.

Рішенням Київради у 2009 році було створено філію Музею театрального, музичного та кіномистецтва — Музей-квартиру Віктора Степановича Косенка. У вересні 2015 року квартиру передано з балансу Департаменту культури КМДА на баланс Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

У 2016 році, до 120 річчя від дня народження видатного композитора, Музей-квартиру було оновлено після ремонту.

Квартира-Музей Віктора Косенка продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у культурному та мистецькому житті столиці, так здійснилося заповітне бажання видатного українського композитора, щоб у цих стінах завжди звучала музика.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»